Акацієва вогнівка
Метелик з розмахом крил 22 - 30 мм; передні крила жовтуватосірі з білою та іржавожовтою поперечною смужкою; задні крила світлосірі, напівпрозорі, з темною смужкою по краю. Яйце розміром 0,7 мм, видовженоовальне з сітчастою оболонкою, спочатку молочнобіле, згодом з червоними плямами. Гусениця завдовжки 15 - 22 мм, блідозелена, голова жовтобура. Лялечка розміром 7 - 10 мм, коричнева, блискуча
Зимують гусениці, що завершили розвиток, у ґрунті, в щільних шовковистих коконах. Позитивно фототропічні. Додатково живляться на квітках різних рослин. Самка відкладає по одному яйцю на недозрілі боби або на залишок чашечки, висохлий віночок, тичинкові трубочки. Плодючість – 200 - 300 яєць. Ембріональний розвиток триває від 4 до 21 доби залежно від температури.
В червнi гусеницi, що перезимували, перетворюються на лялечок, а згодом починається масовий лiт метеликiв, якi вiдкладають яйця на молодi боби жовтої акацiї, рокитника, на зав'язь гороху, сочевицi тощо. Всього одна самка мложе вiдкласти до 640 яєць. Через12 днiв з'являються гусеницi, якi вгризаються в середину бобiв. В кiнцi липня - червнi тi з них, що закiнчили розвиток, заглиблюються на 2-4 см в грунт, де прядуть павутиннi кокони довжиною 10-14 i товщиною 5-6 мм i в нихзаляльковуються. У середині травня вони заляльковуються, а наприкінці травня – на початку червня вилітають метелики. Літають увечері й уночі. Ембріональний розвиток триває від 4 до 21 доби залежно від температури. Гусениці, що відродилися, живляться зерном, об’їдаючи його зовні (гусениці молодших віків живляться під шкірочкою зерна). Вони здатні переходити з одного боба в інший. За період розвитку, що триває 20 - 40 діб, гусениці проходять п’ять віків. Закінчивши живлення, вони спускаються в ґрунт, де заляльковуються у сіруватобілому коконі. Пронімфа і лялечка розвиваються 12 - 17 діб. Вогнівка за рік дає 2 - 3 покоління. У кожному поколінні частина гусениць діапаузує. Всього одна самка мложе вiдкласти до 640 яєць. Через12 днiв з'являються гусеницi, якi вгризаються в середину бобiв. В кiнцi липня - червнi тi з них, що закiнчили розвиток, заглиблюються на 2-4 см в грунт, де прядуть павутиннi кокони довжиною 10-14 i товщиною 5-6 мм i в нихзаляльковуються. i в них зимують. Весь цикл розвитку триває 74-78 дiб. Шкоди завдає значної, особливо в пiвденнiй частинi України.
В липнi-серпнi з лялечок виходять метелики лiтнього поколiння, якi вiдкладають яйця на плоди гороху, люпину, вики, сої, бiлої акацiї та iн. Пiсля закiнчення розвитку гусеницi другого поколiння роблять у грунтi кокони В червнi гусеницi, що перезимували, перетворюються на лялечок, а згодом починається масовий лiт метеликiв, якi вiдкладають яйця на молодi боби жовтої акацiї, рокитника, на зав'язь гороху, сочевицi тощо.
2-3 яйця в період цвітіння або 5% заселеності рослин шкідниками
Поширена повсюдно. Зони значної шкодочинності – Степ і південь Лісостепу.
Глибока зяблева оранка, що перешкоджає вильоту метеликів. Просторове віддалення посівів гороху від білої й жовтої акацій. У період відкладання яєць – застосування трихограми. Перед відродженням гусениць – обприскування полів інсектицидами. Цю обробку можна поєднати з обприскуванням проти горохової зернівки.
Шкідники та хвороби бобових і стручкових культур: сої, гороху, квасолі
Личинки нічних метеликів
Личинки нічних метеликів:
Акацієва вогнівка, бобова вогнівка, Etiella zinckenella, плодожерка горохова, (Cydia (=Laspeyresia) nigricana
Молоді гусениці проколюють стінки бобів і проникають всередину, де вони пошкоджують зерно і залишають екскременти. Протягом періоду розвитку одна гусениця може пошкодити один-два боби.
Пошкоджене насіння втрачає якість.
Плодожерка має багато природних ворогів.
Польові санітарно-профілактичні заходи: Усунення зараженого матеріалу.
Порогу лікування не виявлено.
імідаклоприд
ацетаміприд
тіаметоксам