Опис та характеристика рослини Гранатник звичайний
Невелике дерево або кущ сімейства гранатових заввишки до 5 м. Гілки супротивні, зігнуті, гладкі, корічневожелтого кольору. Листя супротивне, короткочерешковиє, довгасте, ланцетовидне, шкірясте, суцільнокрайнє.Квітки великі, правильні, яркокрасниє, одіночниє або в пучках по 2—5 штук. Плоди великі, кулевидні, з шкірястим околоплодником, червоного кольору. Насіння багаточисельне, велике, з соковитим зовнішнім шаром і кислосолодким смаком. Квітне в травні — червні, плодоносить у вересні. Дикорослий гранатник поширений на Кавказі. Широко культивується в Середній Азії і Криму.
Гранат - рослина давня. Посідає одне з чільних місць у легендах стародавнього Сходу, був нібито відомий Мойсею й міститься в переліку благодатних творінь «землі обітованої». Давніми євреями шанувався як символ єднання та згоди. На старовинних медалях римська богиня підземного царства Прозерпіна зображена з плодом граната в руці.
В Афганістані є великий оазис Кандагар на річці Арендаб. Це район давньої культури. У садах Арендаба багато гранатових дерев. Плоди з них вважаються найкращими в світі. Трапляються такі великі, що не можна обхопити навіть обома долонями. З подібного плоду можна вичавити дві склянки червоного соку. Сотні верблюдів, нав'ючені ящиками з соковитими гранатами, можна побачити по дорозі до міста Чаман. Йдуть вони до залізниці, яка веде в Індію, куди вивозяться ці плоди. Рослини вирощуються і в нашій країні - на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Таджикистані, де плоди досягають великих розмірів.
Гранат - найулюбленіше плодове дерево (іноді росте і як кущ) в Азербайджані, Грузії та республіках Середньої Азії. Дикорослою ця рослина з родини гранатових відома в нашій країні тільки в Ленкоранському районі Азербайджану, по ріках Курі, Іорі та Алазані в Грузії, в горах Західного Копет-Дагу (Туркменія) та південно-східній частині Таджикистану. Культивують його по всіх субтропічних країнах світу як дуже цінну рослину.
Для лікування використовують плоди зі шкіркою, квітки, сік насіння, кору коренів, гілок і стовбурів. Заготовляють кору стовбурів, гілок і коренів ранньою весною в період сокоруху і сушать в тіні на свіжому повітрі, розклавши тонким шаром. Квітки збирають в період цвітіння рослини, сушать і зберігають звичайним способом. Плоди зривають в період дозрівання і зовнішню м’якоть насіння вживають в їжу в свіжому вигляді, а шкірку плодів сушать і зберігають. З насіння отримують гранатовий сік, що володіє цінними лікувальними властивостями.
З лікувальною метою найчастіше застосовується кора, квіти і плоди гранатника звичайного. Також з плодів використовується сік та шкіра. Крім цього, лікувальні препарати можна виготовити з гілок, стовбура і коріння куща.
Хімічний склад гранатника дуже багатий на корисні речовини. В корі дерева є алкалоїди пельт’єрин та ізопельт’єрин. У шкірі плодів міститься близько 28 % дубильних речовин, 0,6 % урсолової кислоти, а сік плодів має складі до 2 % цукрів, яблучну і лимонну органічні кислоти, таніни і вітамін С. Квіти цієї лікарської рослини мають барвник пуніцин.
Виготовлені з кори препарати мають ефективну глистогінну дію, їх часто застосовують від стьожкових гельмінтів. При цьому лікування засобами з кори гранатника вимагає попередньої підготовки пацієнта і завжди проводиться під наглядом досвідченого фахівця, що допомагає уникнути важких отруєнь.
При перевищенні дози препаратів з гранатника виникає подразнення кишково-шлункового тракту, запаморочення, загальна слабкість, судоми, блювання, нудота і порушення зору.
Глистогінний ефект препаратів, виготовлених з кори цієї лікарської рослини, є не дуже сильний, у зв’язку з чим їх призначають лише тим пацієнтам, яким не рекомендується вживати ліки з дріоптериса чоловічого.
З шкіри плодів гранатника фармацевтичні підприємства виготовляють медичний танін, а настойку шкірок плодів або квітів куща застосовуються в нетрадиційній медицині при кишково-шлункових розладах як в’яжучий засіб.
Сік та свіжі плоди гранатника звичайного рекомендують вживати як загальнозміцнюючий засіб при перенесенні важких хірургічних операцій, інфекційних захворювань, простуди і т.п.
Відомо, що сік плодів гранатника є досить ефективним профілактичним та лікувальним засобом від цинги, він покращує апетит, нормалізує функціонування кишково-шлункової системи, проявляє знеболюючі, сечогінні, жовчогінні, антисептичні та проротизапальні властивості.
Під час клінічних експериментів було встановлено, що сік плоді в гранатника є чудовим засобом для лікування опіків. При цьому уражені опіками ділянки шкіри спочатку зволожують соком плодів, розведеним у співвідношенні 1:10 з водою, після чого порошком з тертої шкіри плодів.
Для вживання внутрішньо застосовується відвар з 40 – 50 грам кори гранатника звичайного і двох склянок води. Ліки витримують 6 годин, варять до зменшення об’єму удвічі, потім відціджують, охолоджують та приймають склянку ліків протягом години невеликими ковтками. Згодом, через 30 – 40 хвилин після останнього ковтка, вживають проносне. Цей засіб допомагає при гельмінтозі.
Цвіте гранатник з травня по серпень.
Розмножується гранат дуже легко насінням, живцями, відсадками та кореневими паростками. У практиці розповсюджене живцювання навесні або після цвітіння верхівками пагонів, які легко вкорінюються в вологому піску без прикриття склом, у посівних ящиках, у горщиках або в мисочках.
Будова рослини
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Родина : гранатовi
Вид : Гранатник звичайний
Гранатник звичайний - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Урож. | Холодостійк. |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Нікітський Ранній | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2013 | 160 ц/га | 7 | |||
Нютінський | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2013 | 145 ц/га | 7 | |||
Сочний 110 | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1994 | ун | сс | С |