Опис та характеристика рослини Гречка їстівна

Батьківщиною гречки є південний Китай (провінція Юннань). Гречка введена в культуру понад 5 тисяч років тому.

У XV столітті до н.е. вона проникла до Кореї та Японії, потім у країни Середньої Азії, Близького Сходу, на Кавказ і лише потім до Європи (мабуть, за татаро-монгольської навали, тому її ще називають татарською рослиною, татаркою). У Франції, Бельгії, Іспанії та Португалії її колись величали «арабським зерном», в Італії та самій Греції – турецьким, а в Німеччині – просто язичницьким зерном (нім. Heidenkorn, від (нім. Heiden – «язичник»)). Гречаною її стали називати слов'яни тому, що до них її завезли з Візантії у VII столітті. За іншою версією, її обробляли переважно грецькі ченці при монастирях.

Гречану крупу у вигляді ядриці (цільне зерно), гречаного проділу (подрібнене зерно) і гречаного борошна вживають в їжу, частково йде на корм тварин.

Квітки, листя, верхівки квітучих рослин гречки їстівної використовують у фармацевтичній промисловості.

Трава гречки в період цвітіння містить глікозид рутин, фагопірин, галлову, кавову, протокатехінову, хлорогенову кислоти, флавоноїди.

У насінні і гречаній крупі є до 80% крохмалю, жирні олії, білок, вітаміни B1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B9 (фолієва кислота), E (токоферол), P (рутин), PP (нікотинова кислота), мінеральні речовини (кальцій, йод, залізо, фосфор, цинк, фтор, молібден, кобальт), цукор, органічні кислоти (малеїнова, меноленова, щавлева, яблучна і лимонна). За змістом лізину і метіоніну, засвоюваність яких до 78%, білки гречки перевершують всі круп’яні культури.

Квітки гречки їстівної мають пом’якшувальну і відхаркувальну дію. Препарат рутин з квіток і листя зменшує крихкість і проникність кровоносних судин. Листя пом’якшують нариви, прискорюють загоєння ран.

У медицині рутин застосовують для лікування гіпо- та авітамінозів P, при лікуванні і для профілактики крововиливу в мозок, серце, сітківку очей, при схильності до крововиливів в шкіру і слизові оболонки, при гіпертонічній хворобі (в сукупності з препаратами, що знижують кров’яний тиск), а також при лікуванні скарлатини, кору, висипного тифу, ревматизму, променевої хвороби.

Гречка - однорічна трав`яниста рослина родини гречкових. В онтогенезі проходить такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, плодоутворення, достигання. Сходи з`являються через 6-10 днів після сівби, через 8-10 днів від сходів починається гілкування і майже одночасно з ним - бутонізація. Цвітіння настає через 18-28 днів від появи сходів і продовжується 30-35 днів і більше. Отже, на рослині одночасно є бутони, квітки, плоди, які тільки формуються, і стиглі плоди. Плід достигає через 25-30 днів після розкриття квітки і запліднення. Маса 1000 плодів (горошків) диплоїдних сортів 20-30г, тетраплоїдних - 30-45г, плівчастість - 16-30%, вихід крупи - 60-75%. Вегетаційний період -70-90 днів

Гречка цвіте 25 - 40 днів (іноді довше), починаючи з липня місяця. Квіти білого або рожевого кольору, зібрані у рихлі суцвіття. Зацвітають квітки знизу нагору.

Насінням.

Коренева система гречки слабко розвинена, складає 7-10% від маси рослини, проникає в грунт на 70-90см; основна маса коренів розміщується в шарі до 30см. Коренева система має високу засвоювальну здатність. Це пояснюється тим, що вона виділяє багато мурашиної, щавлевої, лимонної, оцтової кислот, які розчиняють важкорозчинні сполуки і сприяють засвоєнню елементів живлення з важкорозчинних сполук. Тому добре росте при рН 5-7 на всіх грунтах, в т. ч. на осушених торфовищах, окрім засолених, кислих та важких глинистих запливаючих. На 1ц зерна виносить з грунту 3-4.5 кг азоту, 1.3-2.6 фосфору, 3.6-7.2 калію. Вибаглива до температурного режиму і освітлення. Насіння починає проростати при температурі 6-7°C. Сходи при температурі 7-8оС з'являються через 18-20 днів, при 12°C- через 10, при 15°C- через 7-8 днів. Сходи гинуть при мінус 1.5-2°C, При температурі 12-13°C рослини ще кволо ростуть і розвиваються, а вже при 27°C знову пригнічуються, особливо у фазі цвітіння. Нектарники висихають, погіршується запліднення, рослини скидають напівсформовані плоди, утворюється багато невиповнених плодів - "рудяку". Погано, якщо в цей період стоїть і прохолодна дощова погода. Кращими є температури близькі до 20°C. В період цвітіння і плодоутворення крвщими є температури -20-25°C, при мінливій хмарності і відносній вологості повітря близько 60%. Вимоглива до вологи особливо з початком цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт - 450-550. Під час проростання насіння поглинає невелику кількість води -40-50% від власної маси. Перехреснозапильна рослина, пилок переноситься бджолами. На рослині утворюється від 500-600 до 1500-2000 квіток. Повноцінні плоди утворюють 10-15% квіток. Добрий медонос- 60-100кг меду з 1га.