Опис та характеристика рослини конюшина лучна
Конюши́на лу́чна (Trifolium pratense) — багаторічна рослина роду конюшина родини бобових висотою 40—70 см — одна з кращих кормових трав. Видовий епітет біноміальної назви в перекладі з латинської мови означає «лучна».
Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни.
Конюшина лучна — одна з кращих кормових трав: у ній містяться вітаміни А, В, С, D, К, 14,5 % протеїну, 3,5 % жирів, багато кальцію і фосфору, що робить сіно дуже поживним і особливо корисним для молодняка.
Конюшина стає відомий у нашій країні тільки до початку вісімнадцятого століття і з цього часу його стали обробляти повсюдно. Але крім сільськогосподарської цінності, конюшина має цілющі властивості, які застосовуються при лікуванні багатьох захворювань.
Як ліки збирають і заготовляють квіти конюшини і обрамляють їх верхні листочки. Збирати цінні квіти починають з моменту їх цвітіння, а потім приступають до їх сушінні. Обов’язкова умова при заготівлі конюшини — на квіти під час сушіння не повинен потрапляти сонячне світло і волога. Після висихання квіти поміщають в закриту тару, де вони зберігаються не більше двох років. Але іноді як лікарський засіб можуть заготовляти коріння і траву конюшини.
Відмінно справляється з такими захворюваннями, як бронхіальна астма, золотуха, сечокам’яна хвороба, хронічний кашель, а також недокрів’я, відвар з квітів конюшини. Відвар готується так: двадцять грамів квітів слід залити склянкою окропу, після дану суміш варять на слабкому вогні п’ятнадцять хвилин. Потім відвар знімають з вогню і накривають кришкою і залишають на півгодини. В кінці відвар проціджують і дають приймати хворому одну чверть склянки по чотири рази за день. Також таким відваром можна допомогти полегшити стан при виразках шкіри, гнійних ранах, пролежнях, обмороженнях і опіках. Для цього шматочок марлі або тканини змочують даними відваром і прикладають до хворого місця.
У випадках з гастритом, шкірними хворобами, колітами, при тривалому кашлі, а також при холециститі застосовують для лікування ще один рецепт на основі квітів конюшини. Для настою слід взяти тридцять грамів квітів конюшини і залити їх склянкою окропу, після все залишають в теплому місці на годину. По закінченні часу настій необхідно процідити. Приймати по одній чверті склянки за деякий час до їжі, в чотири прийоми за день.
Трава конюшини також має цілющі властивості і на її основі готують настій, який допомагає полегшити стан при застуді та кашлі. Сорок грамів трави заливають склянкою окропу і залишають на годину, приймають по четвертинки склянки в чотири прийоми за день.
Цвіте з травня до вересня.
Конюшина лучна має ряд цікавих пристосувань. Так, перед дощем її листки опускаються і складаються, як зонтик, прикриваючи квіткові головки. Білі плями на листках забезпечують триваліше випаровування рослиною вологи: світліша поверхня повільніше охолоджується. Боби дрібні. При них залишається висохла оцвітина, тому вони добре поширюються вітром. Як і багато інших бобових, конюшина лучна не боїться нічного холоду: її листочки на ніч складаються і піднімаються догори, внаслідок чого зменшується поверхня рослини, отже, вона менше випаровує води і менше втрачає тепла. Росте переважно вночі за рахунок нагромаджених за день речовин. У холодні ночі процес росту значно уповільнюється, нагромаджені речовини повністю не витрачаються і наступного дня гальмують фотосинтез. Рухом листків рослина регулює певне співвідношення денних і нічних температур, потрібне для її нормального розвитку.
Будова рослини
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Порядок : Бобовоцвіті
Родина : бобовi
Підродина : Метеликові
Триба : Trifolieae
Рід : Конюшина
Вид : конюшина лучна
конюшина лучна - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Продуктив. | Урож. | Якість | Холодостійк. | Стійк. полягання | Стійк. посухи | Стійк. хвороб |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Агрос 12 | З: 429 ВППС: 1809429 - Чернігівський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1809 - Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1993 | корм | сс | Л, П, С | сбіл | ||||||
Акцент | З, ВППС, ВП: 19901990 - Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (UA) | 2021 | корм | Л, П | сбіл | 7 | 8 | 8 | ||||
Анітра | З: 305 ВППС: 1669305 - Інститут кормів Української академії аграрних наук (UA) 1669 - Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA) | 1999 | ск | ср | Л, П | висока | 11-12 тон/га | сбіл | висока | |||
АРІМАЦІ | З, ВППС: 26692669 - УАБ Дотнува Балтік (LT) | 2022 | корм | Л, П | ||||||||
Атлантіс | З, ВППС, ВП: 912912 - Норддойче Пфланценцухт Ганс-Георг Лембке КГ (DE) | 2010 | корм | сс | П | сбіл | ||||||
Атлас | З: 429 ВППС: 1809429 - Чернігівський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1809 - Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 1983 | корм | сс | Л, П | сбіл | ||||||
Білоцерківська 3306 | З: 335335 - Білоцерківська дослідно-селекційна станція ім. O.K. Коломієць Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук (UA) | 1951 | сс | Л | ||||||||
Божена | З: 430 ВППС, ВП: 1990430 - Носівська селекційна дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1990 - Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (UA) | 2015 | корм | сс | П | Л: 52.5 ц/га П: 76.4 ц/га | вбіл | 7.4-8.3 | 7.9-8.0 | |||
Гармонія | З, ВППС, ВП: 912912 - Норддойче Пфланценцухт Ганс-Георг Лембке КГ (DE) | 2015 | корм | сс | П | Л: 52.6 ц/га П: 79.9 ц/га | вбіл | 7.5-8.3 | 7.9-8.2 | |||
ГЛОБАЛ | З, ВППС: 971971 - Фельдзаатен Фройденбергер ГмбХ унд Ко.КГ (DE) | 2023 | 4 | |||||||||
Глорія місцева поліпшена | З: 395395 - Подільська дослідна станція Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) | 1964 | корм | сс | Л | сбіл | ||||||
ДІПЛО | З, ВППС: 924924 - Маїсадур Семанс (FR) | 2018 | корм | сс | Л, П | Л: 81 ц/га П: 81.7 ц/га | 7-8 | 7-8 | ||||
Дарунок | З, П: 345345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA) | 1991 | корм | рс | Л, П | сбіл | ||||||
Каллісто | З, ВППС: 22222222 - ДЛФ СІДС А/С (DK) | 2021 | корм | Л, П | сбіл | 7-8 | 8 | 8 | ||||
Кварта | З, ВППС: 971971 - Фельдзаатен Фройденбергер ГмбХ унд Ко.КГ (DE) | 2000 | корм | сп | Л, П | сбіл | ||||||
Красуня | З, ВППС, П: 334334 - Інститут цукрових буряків Української академії аграрних наук (UA) | 2006 | ск | рс | Л, П | вбіл | ||||||
Кумач | З, П: 345345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA) | 1989 | корм | рс | Л, П | сбіл | ||||||
ЛЕСТРІС | З, ВППС: 924924 - Маїсадур Семанс (FR) | 2017 | корм, корм | сс | Л, П | 72.5-77.8 ц/га Л: 72.5 ц/га П: 77.8 ц/га | 8.7 | 8.1-8.4 | 7.6-8.4 | |||
Либідь | З, ВППС, ВП: 16261626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (UA) | 2016 | корм | сс | Л | С: 69.6 ц/га Л: 69.6 ц/га П: 69.5 ц/га | сбіл | 6.8-8.3 | 7.8-8.0 | |||
Мільвус | З, ВППС, П: 807807 - Дойче Заатфеределунг АГ (DE) | 2002 | корм | рс | Л, П | сбіл | висока | висока |