Група діючих речовин Клопіралід

Клопіралід [3,6-дихлорпіридин-2-карбонова кислота] - пестицид, післясходовий гербіцид з високою гербіцидною активністю по відношенню до бур'янів, стійких до арилоксиалканкарбонових кислот та їх похідних. Відрізняється вибірковістю по відношенню до зернових, культурних сімейства хрестоцвітних, льону та цукрових буряків.

Фізико-хімічні властивості

Клопіралід – за різними даними білі[12] або безбарвні[13] кристали. При звичайних умовах зберігання стійкий. З підставами утворює водорозчинні солі.

 На малюнку  Клопіралід  тривимірна модель молекули

Фізичні характеристики

• Молекулярна маса 192,1;
• Температура плавлення 151-152°C;
• Розчинність у воді (20°C) 118 г/л при рН=5, 157 г/л при рН=9,[13] 1 г/л;
• Тиск пари (25°С) ≈ 1,6·10-3 Па (1,2·10-5 ммрт. ст.).

Дія на шкідливі організми

Клопіралід – післясходовий гербіцид з високої гербіцидної активністю по відношенню до бур'янів, стійких до арилоксиалканкарбоновым кислот та їх похідних: рослинам сімейств складноцвітих, зонтичних, гречкових та бобових, і вибірковістю по відношенню до зернових, культур сімейства хрестоцвітних, льону і цукрового буряку.

Тривала дія препарату забезпечується за рахунок проникнення діючої речовини в кореневу систему. Якщо друга хвиля бур'янів відсутня, то посіви будуть очищені від однорічників весь вегетаційний період. Ефективність препарату проявляється при активному зростанні. Якщо він зупиняється, гербіцид не діє, але дія посилюється при відновленні росту.

Це кращий препарат для викорінення видів осоту і бодяка на посівах різних культур. Єдиним його недоліком є висока вартість гектарної дози, внаслідок чого гербіцид малоспособен конкурувати з іншими препаратами зернових культур і тому часто не затребуваний. Але він широко застосовується у вигляді різноманітних комбінацій з іншими гербіцидами.

В результаті випробувань, проведених в 2007-2009 роках, встановлено, що гербіцид на основі даної діючої речовини не персистен.

Механізм дії. За даними фірми Dow Elanco клопіралід поглинається рослинами, при цьому сам препарат не зазнає ніяких хімічних перетворень. За одними даними поглинається листям і корінням,за іншими – в основному листям. По рослині переміщається швидко і викликає зовнішні ознаки пошкодження, характерні для гербіцидів типу регуляторів росту.

Симптоми пошкодження. У чутливих рослин викривляються пагони і черешки. Зупинка росту і втрата тургору спостерігається на другий день після обприскування. На 3-15 день настає загибель. Фітотоксичність проявляється швидше, якщо немає опадів і температура зберігається в інтервалі 20-25°C.

Пригнічуючі  бур'янисті види. Клопіралід має високу гербіцидну активність по відношенню до пупавки, бодяка польового, волошки синього, ромашки неоручої, горян, хрестовнику, осоту городнього, гречишки, латуку татарському. Бодяк проявляє чутливість від фази розетки до утворення квіткових бруньок.

Стійкі бур'яни. Препарат не ефективний проти хрестоцвітних бур'янів.Також відносну стійкість проявляють бур'яни родини амарантових (наприклад, щириця), лобода біла та ін.

Застосування

Клопіралід застосовується на ранній стадії розвитку бур'янів.

Фітотоксичність. З культурних рослин до гербіциду стійкі пшениця, ячмінь, буряк і кукурудза, чутливі – конюшина та ін.

Суміш. Речовина совестимо з гербіцидами на основі десмедифаму, 2,4-Д, флуазифоп-Р-бутилу та ін.Це дозволяє як збільшити спектр активності, так і зменшити витрату препарату.

Зареєстровані препарати на основі

• клопіраліда застосовуються в сільському господарстві противромашки, осота, горця, бодяка, гречишка в'юнкова, латука на посівах ячменю, кукурудзи, пшениці, буряка; проти горця, ромашки, осота на ярому ріпаку, проти різних дводольних бур'янів на суниці, проти кульбаби, осота, ромашки, гречишки на газонах, проти різних бур'янів на лаванді, маклеї та інших культурах. Також на основі клопіраліду зареєстровані гербіциду, дозволені до застосування в особистих підсобних господарствах проти дводольних бур'янів на посівах суниці і на газонах;
• клопіраліда (2-етилгексиловий ефір) проти ромашки, латуку, осоту, горця, бодяка на цукрових буряках, ріпаку, льоні-довгунці;
• клопіраліда (2-етилгексиловий ефір) та 2,4-Д проти дводольних бур'янів на посівах кукурудзи, пшениці та ячменю;
• клопіраліду і піклораму проти різних дводольних бур'янів на посівах ріпаку.

Токсикологічні властивості і характеристики

У ґрунті період напіврозпаду 73 дні, 49 днів, в ряді випадків – до 1 року. Розкладання йде за схемою: 3,6-дихлорпиколиновая кислота – СО2. Воно відбувається переважно мікробіологічним шляхом, дія гідролізу і фотолізу незначно. У зв'язку з високою розчинністю у воді клопіралід погано зв'язується грунтом. Це обумовлює високу міграцію в грунті і здатність вилуговувати в грунтові води.

В рослинах препарат не піддається розкладанню, внаслідок чого в зерні виявляються його залишкові кількості (0,02-0,67 мг/кг). У кількості 0,04-3,3 мг/кг речовина знаходиться в соломі через два місяці після обробки, також залишкові кількості присутні і в висівках. Якщо ця солома використовується для вирощування розсади томата, то до внесення в грунт теплиці її потрібно компостувати для розкладання гербіцидів. Тоді вона не буде фітотоксична для розсади.

Корисні види і ентомофаги. Клопіралід малотоксичний для бджіл та інших комах. Безпечний для птахів.

Теплокровний. ЛД50 для щурів та мишей 5000 мг/кг. За іншими даними, ЛД50 орально для самців щурів 3738 мг/кг, для самок щурів 2675 мг/кг. При тривалому контакті трохи дратує слизові оболонки і шкіру. Віддалених наслідків не спостерігалося. Накопичення в тканинах не відбувається – препарат з сечею швидко виводиться з організму.

Класи небезпеки. Препарати на основі клопіраліду і клопіраліду (2-етилгексиловий ефір) відносяться до 2 і 3 класів небезпеки для людини і 3 класу небезпеки для бджіл.