Соняшник: врахувати все і не наробити помилок
Цьогорічний сезон для соняшника тільки починається, а на нього вже «навалилась» ціла низка проблем. То надмірні опади в багатьох регіонах утворили ґрунтову кірку та завадили вчасним гербіцидним обробкам, то чортополохівку принесло оте, що є в її назві. А потім стало парко й тут як тут — хвороби. З усіма цими проблемами загалом можна справлятися. Звісно, якщо зробити все правильно.
Фахівці компанії «Франдеса Україна» порадили як не допустити помилок.
Не пропустити хвилі бур’янів
На ранніх посівах в місцях, де пройшло багато дощів, наявність великої кількості вологи спровокувала появу другої та третьої «хвилі» бур’янів. Через надмірні опади ґрунтові гербіциди промились і з часом відбувся розпад діючих речовин, їхньої дії виявилось недостатньо, щоб стримати нові сходи бур’янів. Тому на посівах необхідно провести боротьбу з ними післясходовими гербіцидами.
Для класичного соняшнику по сходах є проблемним знищення дводольних бур’янів, тоді як злакові — і однорічні, і багаторічні — прибираються грамініцидами (Скат®, Химера®). Тож на полях, забур’янених дводольними, доцільно проводити міжрядний обробіток.
За словами Сергія Гутовського, представника компанії Франдеса в Київській, Житомирській та Вінницькій областях, той же Скат® дає можливість уникнути негативного впливу на культуру, якщо через якісь причини пропустили належний термін внесення. Адже більшість грамініцидів слід застосовувати до фази зірочки. А так як Скат® має м’яку дію, то і період його застосування більш широкий.
На гібридах, стійких до імідазолінонів (ІМІ), гербіцидні обробки проводять препаратами з діючими речовинами імазамокс і імазапір. У портфоліо ТОВ «Франдеса» є два препарати — Сотейра® (імазамокс+імазапір) та Родимич® (імазамокс), які мають тривалий період захисної дії та знищують широкий спектр бур’янів. Застосовувати препарати рекомендується в фази 4-6 справжніх листків у соняшника, хоча часто проводять обробки і в фазу 8 листків- при цьому ознак фітотоксичності не проявлялось. Головне — врахувати фазу розвитку об’єкту — бур’яну, який необхідно знищити. Особливо це потрібно враховувати при забур’яненості лободою білою, рослини якої після появи 2-3 листка стають стійкішими до дії гербіцидів завдяки восковому нальоту, який покриває рослину. При високих температурах такий наліт потовщується, робочий розчин не прилипає, скочується по листку і гербіцид може навіть не проникнути в рослину.
Температура при внесенні: не менше і не більше — має бути оптимальна
Однозначно, що при внесенні пестицидів слід враховувати температуру повітря. Оптимальною вважається температура +15— 25 ◦С, тому влітку краще обробляти посіви після заходу сонця при зниженні температури повітря до +25◦С — буде витримано температурний режим, рослини соняшнику менше травмуватимуться завдяки зниженому тургору, і в той же час завдяки цьому ж, на листки краще прилипатиме робочий розчин.
З другого боку, препарати можуть не спрацьовувати і за нижчої температури. Як згадує Олександр Куйбіда, представник компанії Франдеса у Кіровоградській і Черкаській областях, в одному з господарств довелося вдруге обробляти посіви гербіцидом з іншою діючою речовиною після того, як перше обприскування провели за температури менше 10 ◦С. Та ще й зробили неправильний розчин — не за інструкцією, додавши замість 253 літрів води лише 200 л, тож не було належного покриття розчином. Ці фактори поєднались і результат виявився негативним.
Причому такі ситуації непоодинокі. Ігор Шапаренко, представник компанії Франдеса в Миколаївській та Одеській областях, зазначає, що аналогічний випадок стався цьогоріч в одному з господарств Миколаївської області.
«Соняшник сіяли 11 квітня, а ґрунтовий гербіцид вносили за кілька днів. І начебто температура в цей час була не критично низька — +14-15 0С, однак за кілька днів пішли дощі, ще й заморозки почалися. В таких умовах препарат не працював на повну силу. Господарство пред’явило претензії, однак, коли розібралися з погодними умовами, а потім ще й з’ясувалось, що не дотрималися пропорцій у приготуванні розчину, то господарі таки визнали свої помилки», — згадує пан Ігор.
Отже, начебто й дивно знову нагадувати про це, але перше правило роботи з ЗЗР — «Почни з інструкції!»
Особливістю дії імідазолінонів, а відповідно і препаратів Сотейра® та Родимич® є те, що вони впливають на процеси фотосинтезу і бур’яни довгий час можуть залишатися зеленими, а хлороз листя на них проявляється значно пізніше. Перерослі бур’яни можуть повністю не загинути, але вони пригнічуються, більше не ростуть і не є конкурентами для рослин культури. Додатковим бонусом гербіцидів Сотейра® та Родимич® є контроль вовчка соняшникового, поширеного в південних та східних областях України. Зважаючи на різний період розпаду діючих речовин, використання Родимича рекомендується в зонах нестійкого та недостатнього зволоження, а Сотейри — у зонах стійкого зволоження.
Іще про гербіцидний захист
Олександр Куйбіда, наголошуючи на незамінності застосування ґрунтових гербіцидів, особливо на класичному соняшнику, нагадує при цьому, що їх ефективність залежить не лише від діючої речовини, а й від низки факторів, які мають враховувати аграрії.
1) Слід пам’ятати, що для правильного «створення екрану» перед застосуванням ґрунтового гербіциду поверхня поля має бути вирівнена та дрібно-грудкувата. Обов’язковою складовою для «формування екрану» є наявність вологи в ґрунті, тому для підвищення ефективності препарат бажано заробити в ґрунт (за посушливих умов — обов’язково).
2) Щоб поліпшити дію препарату Екстракорн® при ґрунтовому внесенні проти однорічних злакових та дводольних бур’янів, його рекомендується вносити під передпосівну культивацію чи під Європак. Але не глибше, ніж на 5 см. Не забуваємо також про великий вилив робочого розчину на гектар — 300–350 л/га. А в разі наявності грудки, пожнивних решток, забур’яненості, вилив робочого розчину зазвичай збільшують на 50 л.
3) Норми витрати ґрунтових препаратів залежать від забур’яненості та вмісту гумусу в ґрунті. Вищі та максимальні норми використовуються на важких за механічним складом ґрунтах, з великим вмістом гумусу, а також при загрозі високого ступеня забур’яненості.
А Олексій Кулага, представник компанії «Франдеса» в Полтавській області, додає, що в разі наявності значної забур’яненості, скажімо, лободою, бажане також застосування і прилипачів. Вони допоможуть діючим речовинам гербіциду краще проникати в рослин бур'яну крізь восковий наліт на листі та стеблах.
Сумісність діючих речовин — подвійний удар
Фахівці Франдеси констатують, що погодні умови цього сезону виявилися сприятливими для хвороб соняшнику.
Так на кінець травня- початок липня на багатьох полях в Київській та Житомирській областях посіви соняшнику були вражені несправжньою борошнистою росою. Особливо ті, що посіяні в ранні терміни. Цьому сприяли тепло і волога, яких було достатньо на той час в регіоні. Слід зазначити, що Франдеса має універсальний системно-контактний фунгіцид із захисною та лікувальними діями — Карбеназол® .До його складу входять карбендазим та ципроконазол, які діють на широкий спектр патогенів, в тому числі збудників хвороб соняшнику — несправжньої борошнистої роси, білої та сірої гнилі, альтернаріозу, фомозу, фомопсису, іржі.
При цьому Карбеназол® сумісний з більшістю інсектицидів, регуляторів росту та фунгіцидів. Обробка посівів робочою сумішшю фунгіциду Карбеназол® з інсектицидом Велес®, який містить дві діючі речовини — неонікотиноїд тіаклоприд та піретроїд дельтаметрин, актуальна якраз на тих посівах, де наявність гусені чортополохівки (Vanessa cardui) перевищує економічний поріг шкодочинності, тобто понад 1-2 гусениці на 1 м2.
Потрібно враховувати ще й те, що чортополохівка може дати друге покоління, яке буде активно поїдати посіви в липні, і навіть третє, гусінь якого буде шкодити в кінці серпня — вересні. Тому краще знищити перше покоління, аніж сприяти розмноженню цього шкідника та мати надалі проблеми з другим поколінням, адже гусінь чортополохівки поїдає й інші культури.
«Дурні» помилки — непрофесіоналізм чи халатність?
Іноді ситуації викликають здивування. Як то кажуть — не знаєш, чи сміятися, чи плакати.
Як згадує Сергій Гутовський, в одному з господарств для гербіцидної обробки застосували препарати з імазамоксом й імазапіром.
«Мало того, що внесли препарати пізно, коли соняшник був у такій фазі, що його листки закривали бур’яни, зокрема й лободу, тож на них практично нічого не потрапило. Та ще й соняшник весь попалений вийшов. Обурено питають — чому? Почали розбиратись. Виявилось, що тут посіяно класичний, а не ІМІ-соняшник. При сівбі просто переплутали мішки з насінням…», — розповів пан Сергій.
Як зазначає Ігор Шапаренко, такі ситуації (що закономірно) найчастіше трапляються в невеликих підприємствах. Де навіть немає окремої посади фахового агронома. Тож йому, як представнику-консультанту компанії, не раз випадало, по суті, рятувати посіви. Він згадує випадок, коли під час одного з візитів до клієнтів господарі похвалились, мовляв, у нас все добре, соняшник зійшов добре, розвивається гарно, лиш подекуди «відпадає». Поїхали на поле, пан Ігор уважно пооглядав рослини, а там — совка. Господарі навіть не знали, що цей шкідник «орудує» вночі, і якщо вчасно не виявити його, то за цей час може охопити від 1 до 5 га.
Фахівці компанії «Франдеса» сподіваються, що з їхніми порадами і малим, і великим виробникам вдасться уникнути негараздів у вирощуванні соняшнику й отримувати кращі результати по цій високомаржинальній культурі. Й особливо обійтись без «дурних» помилок.
