Внесення КАС: сроки, способи, особливості, розрахунок

В цій статті розглянуто особливості внесення КАС. Якщо Ви хочете купити КАС, більше дізнатися про зареєстровані добрива КАС, про зберігання, транспортування, фізичні та інші властивості КАС перейдіть за посиланням.

Зміст статті

1. Вступ
2. Особливості застосування КАС
3. Строки та норми підживлення культур
4. Найчастіше підживлення озимих роблять в такі строки
5. Готування рідких тукосумішей (розчинів і суспензій)
6. Переобладнання обприскувачів під внесення КАС

Вступ

Промисловість виробляє базові марки: КАС-28, КАС-30, КАС-32 з масовою часткою азоту 28, 30, 32% відповідно.

Добриво на вигляд світло-жовта рідина. має широкий спектр застосовування в технологіях вирощування сільськогосподарських культур. використовується для позакореневого, прикореневого підживлення рослин у вигляді багатокомпонентних бакових сумішей, для основного удобрення, перед посівною культивацією та при зрошенні сільськогосподарських культур у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

Це єдине азотне добриво, що містить у собі три форми азоту:

• нітратну – забезпечує миттєву дію;
• амонійну – в процесі нітрифікації переходить у нітратну форму;
• амідну – в результаті діяльності ґрунтових мікроорганізмів переходить в амонійну форму, а потім у нітратну.

Таким чином, КАС забезпечує пролонговане живлення рослин азотом. Через відсутність у складі КАС вільного аміаку він не випаровується в атмосферу під час внесення, однак наявність амонійної форми робить бажаним мінімальне загортання, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.

Собівартість азоту в КАС найбільш низька, оскільки його втрати при внесенні добрива не перевищують 10% від загальної кількості азоту, тоді як при внесенні гранульованих азотних добрив досягають 30–40%.

Одна з найважливіших переваг КАС – його висока технологічність:

• внесення КАС як рідких добрив більш рівномірне, ніж твердих, гранульованих;
• внесення КАС добре поєднувати з використанням пестицидів в одній баковій суміші. Це дає змогу скоротити кількість операцій із догляду за посівами;
• КАС доцільно використовувати для дробних підживлень вегетуючих рослин. При цьому одночасно відбувається і кореневе, і позакореневе живлення. Залежно від фаз розвитку культурних рослин і застосовуваного обладнання КАС розводять водою в необхідному співвідношенні або не розводять;
• внесення КАС добре поєднується з мікроелементами.

Необхідність позакореневого живлення обумовлюється такими чинниками: стресові ситуації (низькі температури, заморозки, нестача вологи тощо), уповільнення інтенсивності засвоєння елементів живлення кореневою системою, що сповільнює темпи росту й розвитку.

В умовах низьких температур або нестачі вологи у ґрунті поглинання поживних речовин значно сповільнюється. Часто критичні періоди щодо нестачі макро- і мікроелементів у зернових настають у фазі виходу у трубку – колосіння.

Внаслідок інтенсивного, швидкого наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення із ґрунту вичерпуються або ж їх засвоєння «не встигає за темпами росту рослин». У такій ситуації необхідні позакореневі (листові) підживлення КАСом.

При цьому ступінь (відсоток) і швидкість засвоєння елементів живлення із добрива КАС через листову поверхню значно вищий, ніж при засвоєнні з добрив, внесених у ґрунт. Для цього найкраще підходить розчин КАС, розведений водою. Амідна форма азоту швидко проникає через листову поверхню зернових колосових та інших культур.

Листову підгодівлю можна поєднувати з внесенням мікроелементів і (або) засобів захисту рослин, але необхідно розбавляти КАС водою в співвідношенні 1: 1 або 1: 2 (в залежності від температурного режиму).

Особливості застосування КАС

КАС – це насамперед дуже гнучкий додатковий інструмент живлення сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Він дає змогу скоригувати живлення у ключові фази розвитку рослини для корекції, посилення відсутніх чинників у розвитку, для отримання необхідних характеристик товарної продукції (білок, клейковина, пивоварний ячмінь і т. ін.).

Крім усіх зазначених вище переваг, КАС не забруднює навколишнє середовище, поліпшує споживання азоту під час посухи, експлуатаційні витрати на його внесення значно нижчі, ніж у інших добрив. КАС не токсичний, не пожежо- і вибухонебезпечний, що особливо актуально для селітри. Внесення проводять із найбільш точною нормою внесення. Добриво КАС може перевозитися в будь-яких ємностях (пластикових, нержавіючих, із вуглецевої сталі). За рахунок додавання інгібітору корозії за умов безперервного зберігання КАС корозія не перевищує 1 мм за рік.

КАС можна використовувати в такі строки та способи:

• восени – під основний обробіток;
• навесні – під передпосівний обробіток;
• у період вегетації сільськогосподарських культур для кореневого і некореневого підживлення.

Норми й дози внесення КАС залежать від виду культури, строку та способу внесення, попередника й інших чинників. Ніяких спеціальних обмежень не існує.

Найкращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС – ранкові (за відсутності роси) та вечірні години. У прохолодну та похмуру погоду цю роботу можна проводити впродовж дня. Не слід підгодовувати рослини розчинами КАС при температурі понад 20°С, низькій відносній вологості повітря, у сонячний день, оскільки в цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Найбільш схильне до опіків молоде листя рослин. Найбільш ефективна обробка КАСом в похмуру погоду. В усі фази розвитку рослин розчини КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га можуть викликати невеликі опіки рослин, однак вони не призводять до зниження врожаю.

У разі використання КАС для позакореневого живлення рН розчину має бути в межах 8–9. Ефективність цього добрива залежить від погодних умов. Максимальною вона буде тоді, коли розчин залишається на поверхні листя тривалий час. Тому високоефективна обробка посівів дає кращі результати у похмуру прохолодну погоду.

Відразу після злив, сильної роси застосовувати КАС у суміші не рекомендується, тому що опади роблять структуру верхньої пластинки листя більш проникною (відповідно більш чутливою). В такому разі обприскування посівів слід проводити після висихання листя рослин.

Оптимальний час для внесення КАС у суміші з гербіцидами – вечір, тому що поглинання азоту вночі відбувається повільніше. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі з удвічі більшим розміром крапель, ніж для гербіцидів.

Ви можете підібрати потрібні форсунки за допомогою калькулятора Підбору форсунок для рідких добрив.

Розчини КАС можна вносити, розбавляючи або не розбавляючи водою. Це залежить від технічних можливостей агрегатів. У разі розведення витрата робочого розчину на 1 га має становити 100–300 л.

УВАГА! Дози азоту під час підживлення визначають із урахуванням грунтової, листкової і тканинної діагностики, у зв'язку з чим кількість підживлень може бути змінено, але доза не може перевищувати допустимої.

Розрахувати потребу в мінеральних добривах Ви можете за допомогою нашого калькулятора норми добрив для ґрунтового внесення.

Строки та норми підживлення культур

В Національному науковому центрі “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” розроблено механізм застосування КАС під усі сільгоспкультури з урахуванням родючості ґрунтів, кліматичних умов та структури посівних площ, які диференціюються за ґрунтово-кліматичними зонами України.

Всі норми КАС вказані у фізичній вазі.

Поліська зона характеризується сприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування агрокультур. Стримуючим фактором отримання високих врожаїв є дефіцит поживних речовин у ґрунті. У цій зоні отримати їх без застосування добрив практично неможливо. Тому розроблено науково обґрунтовані норми азотних добрив під конкретні культури.

Лісостепова зона характеризується родючими ґрунтами та сприятливими погодно-кліматичними умовами для вирощування агрокультур. Підвищення їх урожайності також пов’язано із застосуванням міндобрив і, в першу чергу, азотних.

Ґрунти Степу характеризуються високим вмістом валових запасів поживних речовин. Стримуючим фактором одержання високих і стійких врожаїв у степовій зоні є дефіцит вологи в ґрунті.

Пшениця озима

Степова зона. Пшениця озима вимоглива до умов живлення і має два критичних періоди – восени відносно фосфору, другий – рано навесні, відносно азоту. До сівби азотні добрива вносять тільки після зайнятого пару, кукурудзи на силос і нетрадиційних попередників у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Рано навесні проводиться поверхневе внесення азоту у дозі 60 кг/га (2,0 ц/га КАС).

Для підвищення якості зерна потрібно проводити некореневе підживлення 20%-м розчином карбаміду або карбамідо-аміачної суміші з домішками мікроелементів (цинк, мідь) у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

Лісостепова зона. Під культуру азотні добрива доцільно вносити диференційовано у кілька строків. До сівби азотні добрива вносять під оранку або культивацію у дозі 15 кг/га азоту (0,5 ц/га КАС), а на ґрунтах, малозабезпечених елементами живлення та після гірших попередників (кукурудза на силос, однорічні трави), які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту, дозу можна збільшити до 30 кг/га (1,0 ц/га КАС). Рано навесні на початку відновлення вегетації добрива вносять по поверхні ґрунту у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Весняне підживлення озимих азотом на більшості типів ґрунтів забезпечує високі прирости врожаю. Для підвищення вмісту білку і клейковини в зерні озимої пшениці потрібно провести некореневе підживлення у фазі молочно-воскової стиглості 20%-м розчином карбаміду.

Полісся. Культура чутлива до всіх елементів живлення і особливо до азоту. Вирощувати її рекомендується за інтенсивною технологією, яка передбачає внесення азотних добрив диференційовано: під допосівну культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС), підживлення рано навесні по поверхні ґрунту у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), некореневе підживлення 20%-м розчином карбаміду у фазі молочно-воскової стиглості зерна.
Жито озиме. Азотні добрива доцільно вносити до сівби під культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) та рано навесні по поверхні ґрунту на початку відновлення вегетації у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Пшениця яра

Степова зона. Азотні добрива під пшеницю яру вносять навесні під передпосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Для поліпшення якості зерна доцільно провести некореневе підживлення посівів 20%-м розчином карбаміду в період наливу зерна.

Лісостепова зона. Культура чутлива до поживного режиму ґрунту через менш розвинену кореневу систему та короткий вегетаційний період. Азотні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або культивацію: на чорноземах типових – 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), на чорноземах опідзолених і темно-сірих опідзолених ґрунтах – 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС).

Полісся. Ця культура добре реагує на азотні добрива. Найкраще вносити добрива під допосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Тритикале озиме

Оптимальна норма азотних добрив складає: на темно-сірих опідзолених і сірих лісових ґрунтах – 120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС), на чорноземах – 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Після гірших попередників під тритикале озиме додатково вносять азотні добрива восени у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Перше підживлення проводять рано навесні у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), друге підживлення - некореневе 20%-м розчином карбаміду у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

Тритикале яре

У районах з недостатньою кількістю опадів азотні добрива вносять повністю під допосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Жито озиме

Степова зона. Порівняно з пшеницею жито озиме менш вимогливе до родючості ґрунту в зв’язку з високою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук і добре використовує післядію добрив. На ґрунтах з низьким вмістом азоту КАС краще вносити під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Лісостепова зона. На ґрунтах, бідних азотом, а також після гірших попередників вносять азотні добрива у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) під оранку або культивацію. Рано навесні підживлюють азотом у дозі 30 кг/га (1,0 ц/га КАС) по поверхні ґрунту.

Ячмінь озимий

Степова зона. Вирощується переважно в південних районах. Рано навесні вимогливий до азотного живлення. При розміщені після зайнятого пару і гороху оптимальна доза азоту складає 30 кг/га (1,0 ц/га КАС), а після кукурудзи на силос і соняшнику її збільшують до 45 кг/га (1,5 ц/га КАС).

Лісостепова зона. Доцільно вносити азотні добрива навесні по поверхні ґрунту або під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Ячмінь ярий

Степова зона. Азотні добрива вносять восени під оранку ґрунту або навесні під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Лісостепова зона. Дози азотних добрив слід диференціювати залежно від рівня родючості ґрунту, попередника та його удобрення. На високих агрохімічних фонах, які створювали для вирощування інтенсивних просапних культур, вносять 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС), а на бідних агрофонах дозу збільшують до 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Під пивоварні сорти дозу азоту зменшують удвічі.

Полісся. Оптимальна доза азотних добрив під ячмінь ярий на дерново-підзолистих ґрунтах складає 60 кг/га, а на ґрунтах супіщаного гранулометричного складу – 90 кг/га азоту. Добрива у формі КАС (2,0-3,0 ц/га) доцільно вносити під весняну культивацію або по поверхні ґрунту до сівби.

Гречка

Степ. Азотні добрива доцільно вносити під культивацію навесні у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Лісостеп. Доцільно вносити під основний обробіток ґрунту у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Полісся. Азотні добрива під гречку вносять на дерново-підзолистих ґрунтах під культивацію у дозі 45 кг/га (1,5 ц/га КАС), а на темно-сірих опідзолених ґрунтах 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Просо

Степ. Азотні добрива можна вносити восени під оранку ґрунту або навесні під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Лісостеп. Азот має велике значення для формування продуктивності зерна проса. При достатній його кількості у господарстві під просо доцільно вносити під культивацію до сівби 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Полісся. На дерново-підзолистих ґрунтах найефективнішим способом застосування азотних добрив є внесення їх під культивацію до сівби у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Кукурудза на зерно

Степ. Оптимальною дозою під кукурудзу на зерно є 60 кг/га азоту (2 ц/га КАС). Добрива вносять восени під оранку або під культивацію. Культура добре реагує на підживлення азотними добривами у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) у ранні фази розвитку рослин (3-5 листків) за умов достатнього зволоження ґрунту.

Лісостеп. Азотні добрива в зоні достатнього зволоження рекомендується вносити у дозі 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС) під оранку або навесні під культивацію. Під сучасні високоінтенсивні гібриди кукурудзи дозу збільшують до 120 кг/га (4,0 ц/га КАС).

Кукурудза на силос

Під кукурудзу на силос азотні добрива вносять у дозі 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС) навесні під культивацію.

Горох

Полісся та лісостепова зона. Біологічна особливість зернобобових культур у тому, що вони у симбіозі з бульбочковими бактеріями можуть накопичувати азот у ґрунті. Але кількість їх незначна, тому доцільно вносити азот під весняну культивацію у дозі 30 кг/га (1,0 ц/га КАС).

Степова. Потреба в азоті при сприятливих агрометеорологічних умовах задовольняється завдяки азотфіксуючим бульбочковим бактеріям. Але на малородючих ґрунтах та за умов холодної затяжної весни для поліпшення початкового росту рослин доцільно внести під передпосівну культивацію 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Соя

Степ. Враховуючи те, що соя має високий рівень біологічної азотфіксації, застосування азотних добрив малоефективне.

Лісостеп. Високі її врожаї одержують при внесенні 45 кг/га азоту у формі КАС (1,5 ц/га) під основний обробіток ґрунту або під весняну культивацію.

Полісся. Соя більше накопичує азоту в ґрунті, ніж горох, але на бідних ґрунтах дозу азоту збільшують до 45 кг/га і вносять під культивацію або по поверхні ґрунту до сівби у формі КАС (1,5 ц/га).

Буряки цукрові

Степ. Азотні добрива вносять восени під зяблеву оранку у дозі 120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС). Підживлення рослин проводять за умов, якщо добрива не вносили або недостатньо вносили восени та при наявності вологи в ґрунті.

Лісостеп. Азотні добрива вносять восени під оранку: на чорноземах типових і вилугуваних – 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС), на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових ґрунтах –120 кг/га азоту (4,0 ц/га КАС). Ефективно проводити підживлення у міжряддя під час культивації у фазі 4-ї пари справжніх листків у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Полісся. Для одержання високих врожаїв цукрових буряків потрібно внести не менше 150 кг/га азоту: 60 кг/га (2,0 ц/га КАС) рано навесні, 45 кг/га (1,5 ц/га КАС) при першому підживленні, 45 кг/га (1,5 ц/га КАС) при другому підживленні. Азотні добрива краще вносити рано навесні по поверхні ґрунту, а при підживленні - у міжряддя під час культивації. Перше підживлення проводять у фазі 2-ї пари справжніх листків, друге – не пізніше 4-ї пари справжніх листків.

Буряки кормові

Полісся. Азотні добрива під кормові буряки доцільно вносити у дозі 180 кг/га азоту (6,0 ц/га КАС). Якщо органічні добрива внесені безпосередньо під коренеплоди, доза азотних добрив зменшується до 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Добрива вносять навесні по поверхні ґрунту (4,0 ц/га КАС) та у підживлення під час міжрядної культивації у дозі 60 кг/га азоту (2 ц/га КАС).

Соняшник

Лісостеп. В умовах лісостепової зони оптимальною дозою є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Добрива краще вносити восени під основний обробіток ґрунту. Якщо добрива восени не внесли, то їх потрібно внести під весняну культивацію або по поверхні ґрунту у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Степ. Коренева система культури дуже розвинена і використовує вологу і поживні речовини з глибоких шарів ґрунту. Але соняшник добре реагує на азотні добрива. Перевагу потрібно віддавати осінньому їх внесенню під оранку. Оптимальною дозою є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Якщо добрива з осені не вносили, то їх можна внести під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Ріпак озимий

Степ. Доцільно вносити 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС) до сівби і навесні на початку відновлення вегетації – 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС).

Лісостеп. Доцільно вносити під передпосівний обробіток ґрунту 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) і рано навесні по поверхні ґрунту 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Полісся. Під ріпак озимий ефективність азотних добрив висока, особливо на ґрунтах із середнім і низьким вмістом азоту в ґрунті. Найбільша їх ефективність досягається при роздрібному внесенні: 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС) під культивацію до сівби, 60 кг/га (2,0 ц/га КАС) у ранньовесняне підживлення по поверхні ґрунту на початку відновлення вегетації.

Ріпак ярий

Степ. Оптимальна норма – 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), яку вносять під весняну культивацію.

Лісостеп. Для умов північної частини Лісостепу оптимальна кількість азотних добрив складає 90 кг/га азоту (3,0 ц/га КАС), центральної і лівобережної – 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Добрива вносять до сівби під культивацію або по поверхні ґрунту.

Полісся. Для отримання високого врожаю доза азоту повинна складати 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Доцільно вносити добрива під допосівну культивацію. Слід враховувати, що надлишок азотних добрив затягує дозрівання насіння ріпаку ярого.

Льон олійний

Азотні добрива доцільно вносити навесні під культивацію у дозі 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС).

Льон-довгунець

Полісся. Азотні добрива під культуру вносять навесні під культивацію у дозі 30 кг/га азоту (1 ц/га КАС). Більш високі дози азоту негативно впливають на врожайність льоноволокна.

Картопля

Степ. Картоплю в зоні Степу вирощують переважно на зрошуваних землях. Оптимальною дозою азоту є 60 кг/га (2,0 ц/га КАС). Добрива вносять в два строки одночасно з поливною водою.

Лісостеп. Добрива вносять восени під оранку або навесні під культивацію - 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Полісся. Азотні добрива сприяють збільшенню кількості великих бульб в урожаї. Загалом внесення їх підвищує інтенсивність бульбоутворення, що насамперед важливо для ранньостиглих сортів картоплі. На дерново-підзолистих і світло-сірих лісових ґрунтах Полісся оптимальною дозою на фоні гною є 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), а без внесення гною – 90 кг/га (3,0 ц/га КАС). Добрива доцільно вносити під весняну культивацію.

Багаторічні злакові трави

Лісостеп. Краще добрива вносити навесні під культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС). Рано навесні злакові трави 2-го і 3-го року користування підживлюють 1,5 ц/га КАС.

Однорічні та багаторічні трави

Полісся. Під злакові трави та суміші злакових і бобових трав потрібно вносити 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС) під культивацію до сівби.

Однорічні трави

Степ. Одним із основних агрозаходів підвищення врожайності однорічних трав є застосування азотних добрив. Краще вносити їх у передпосівну культивацію у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС).

Багаторічні трави

Лісостеп. Ці культури накопичують азот в ґрунті і слабо реагують на азотні добрива. Під багаторічні злакові трави та суміші злаково-бобових трав вносять азотні добрива з розрахунку 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС). Добрива потрібно вносити під культивацію до сівби.

Степ. Ці культури накопичують азот в ґрунті і слабо реагують на азотні добрива. Під багаторічні злакові трави та суміші злаково-бобових трав вносять азотні добрива з розрахунку 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС). Добрива потрібно вносити під культивацію до сівби.

Багаторічні бобові трави

Лісостепова зона. Їх сіють під покрив ранніх ярих зернових культур. А добрива вносять із розрахунку 45 кг/га азоту (1,5 ц/га КАС) під передпосівний обробіток ґрунту. Рано навесні багаторічні трави 2-го і 3-го року користування підживлюють у дозі 30 кг/га азоту (1,0 ц/га КАС). Добрива вносять по поверхні ґрунту.

Сіножаті

Полісся. На сіножатях з переважанням у травостої злаків потрібно вносити азотні добрива у дозі 60 кг/га азоту (2,0 ц/га КАС), а там, де в травостої понад 50% бобових трав, азотні добрива вносити недоцільно.

Найчастіше підживлення озимих роблять в такі строки:

Перше весняне підживлення озимих культур

Його необхідно проводити після того, як зійде сніг і відновиться вегетація, в період кущіння, з розрахунку 30 - 60 кг азоту на 1 га. Подальше збільшення норми внесення азоту в разі підживлення КАС в період кущіння може призвести до виникнення значної кількості непродуктивних стебел. Вносити КАС в період ранньовесняного відростання, коли температура повітря не перевищує 5-10 ° С, безпечно для рослин навіть при нормі 80-100 кг / га азоту, їх навіть не потрібно розбавляти водою.

Слід також враховувати, що підвищена концентрація солей на листковій поверхні може викликати опіки, до яких рослини дуже чутливі у фазі виходу в трубку і початку колосіння. Тому в даний час норма азоту не повинна перевищувати 20-30 кг на 1 га. Найбільш чутливим до опіків є молоде листя. Кількість підгодівлі може варіювати в залежності від потреби рослин і технічних можливостей господарства, але найбільшого ефекту зазвичай досягають при проведенні дрібних підгодівель - як прикореневих, так і листових.

Друге весняне підживлення

Воно доцільно в період з початку до середини трубкування, як по листковій поверхні, так і по прикореневій, з допомогою аплікаторів - довгих трубок (60-80 см), які використовують замість розпилювачів оприскувача. Трубки опускаються в прикореневу зону и обмежують потрапляння добрива на листкову поверхню. У разі прикореневого підживлення норма внесення КАС на зернових може досягати 80 кг / га азоту.

КАС можна використовувати як компонент в бакових сумішах при проведенні хімічного захисту, це дозволяє запобігти додаткових енерговитрат і підвищити ефективність системи захисту, а також скоротити час обприскування. У разі Внесення КАС в баковій суміші із засобами захисту рослин в початку трубкування, норма азоту не повинна перевищувати 40 кг / га, а всередині фази трубкування - 20 - 30 кг / га.

Третє підживлення

Третю і, при необхідності, четверту підгодівлю проводять відповідно до фази колосіння і молочно-воскової стиглості за листком 12 - 15% -ним розчином КАС, тобто при розведення водою у співвідношенні 1: 2,5.

У всіх фазах розвитку рослин при листковому підживленні КАС навіть при нормі 10 кг діючої речовини азоту на 1 га викликає незначні опіки, але це не призводить до зниження врожайності. Розчини КАС можна вносити як розведеними, так і не розведеними водою, це залежить від технічних можливостей агрегатів, способів внесення, температури повітря, відносної вологості і стану рослин. Рекомендується розбавляти КАС вже при підвищенні температури вище 12 ° С - у разі підживлення по листку. Під час другої підгодівлі, коли температура повітря досягає 16 -18 ° С, КАС бажано розбавити водою у співвідношенні 1: 2 - 2,5, щоб уникнути опіків. При використанні розбавлених розчинів норма внесення робочого розчину повинна становити 100 - 300 л на 1 га.

Для ярих зернових культур найкращий результат досягається за дробного внесення:

• 80 кг/га – у передпосівну культивацію;
• 20–30 кг/га – у стадії 1-го вузла;
• 5–8%-м розчином у стадії 2-го вузла в баковій суміші з препаратами, що сприяють збільшенню вмісту білка та підвищенню якості врожаю (сірковмісні препарати).

Готування рідких тукосумішей (розчинів і суспензій)

Готування рідких тукосумішей (розчинів і суспензій) зводиться, в основному, до послідовного дозування, перемішування або здрібнення компонентів. Щоб прискорити процеси розчинення твердих вихідних компонентів, воду потрібно підігріти до 70...80°С. Як вихідні компоненти використовують РКД 10-34-0, КАС, сечовину, хлористий калій, воду. Для стабілізації суспензій застосовують бентонітову глину (глино-порошок), фосфогіпс або суперфосфат, які додають у кількості 1-3% маси суспензії. Для приготування розчинів компоненти перемішують до повного розчинення, для одержання суспензій домагаються утворення стійкої суміші, що не осідає протягом кількох діб. Потрійні розчини, а також суспензовані тукосуміші готують тільки на спеціальних змішувальних установках.

• Під час внесення добрив треба постійно стежити за шириною захвату обприскувача. Вона має відповідати технологічній колії. Неприпустима наявність необроблених смуг на стиках двох суміжних проходів, а також дворазова обробка рослин: це може спричинити їхні опіки. Для розрахунку ефективної заправки ви можете використати Калькулятор для розрахунку потреби розчину для заправки обприскувачів.
• Для досягнення максимальної рівномірності обробки рослин під час монтажу обприскувачів необхідно передбачити можливість регулювання повороту форсунок. Число й відстань між ними встановлюють із таким розрахунком, щоб забезпечити рівномірність на всій ширині захвату.
• КАС не можна розчиняти у воді з метою зменшення гектарної норми азоту і обприскувати таким розчином рослини. Є великий ризик підпалити рослини (викликати опіки). Найбільше непорозумінь щодо внесення КАС пов'язано власне з тим, що це добриво помилково вносять так, як пестициди.
• На відміну від пестицидів і добрив для листкового внесення (карбамід, MgS04 + H20, мікродобрив на хелатній основі тощо), які передбачають старанний дрібнокраплистий розпил рідини і повне покриття нею листкової поверхні, КАС вноситься цілковито іншим способом. Розпилювачі мають формувати великі краплини розчину, які під своєю вагою спадають (скапують) з листків на ґрунт. Цей спосіб зменшує покриття розчином листкової поверхні і запобігає її пошкодженню (опікам).
• Суворо дотримуватися режиму роботи системи розпилення, не зменшувати дози сировини для приготування КАС. Розпилювачі слід постійно перевіряти на витрату й рівномірність розпилення, що досягається підтримкою в системі постійного тиску (не менш 0,4 Мпа) і вибором однакових розпилювачів. За доз КАС до 150 л/га застосовують звичайні відцентрові форсунки з діаметром 1,2 мм, за більших доз - 2,5 мл. Ви можете підібрати потрібні форсунки розпилювача за допомогою калькулятора Підбору форсунок для рідких добрив.
• Добрива вносять спеціально обладнаними обприскувачами. Добриво має контактувати лише з кислотостійким металом і керамічними розпилювачами. КАС вноситься за допомогою спеціальних плоскоструменевих грубокраплистих розпилювачів з великими отворами, або розливних труб, що служать для рядкового або смужного внесення. Робочий тиск в обприскувачі має бути низьким.
• Краще вносити КАС за допомогою спеціальних розливних труб, особливо на широкорядних посівах, на схильних до опіків культурах у пізніх фазах вегетації.
• Для приготування бакових сумішей потрібно суворо дотримуватися рекомендованих доз азоту КАС, регуляторів росту й фунгіцидів. Компоненти слід ретельно перемішати.
• КАС вноситься лише на суху листкову поверхню. На вологих рослинах навіть крупні краплі розчину не стікають на ґрунт, що призводить до опіків. Тому не можна вносити КАС після дощу, ввечері та ранком, коли є роса.

Переобладнання обприскувачів під внесення КАС

Будь-який обприскувач може бути переобладнаний під внесення КАС, для цього необхідно:

• замінити деталі з кольорових металів на полівінілхлоридні або склопластикові, а як прокладковий матеріал використати пластинчасту гуму марки ТМКЩ на основі стирольного каучуку (ДЕРЖСТАНДАРТ 7338-77);
• для проведення позакореневого живлення замінити щілинні форсунки обприскувачів на дефлекторні. Розмір крапель, що розпилюється обприскувачами у разі внесення засобів захисту рослин (гербіцидів, фунгіцидів), не перевищує 0,3 мм. Це робиться для того, щоб краплі потрапляли на шкідників і затримувалися на листі, тим самим захищаючи їх від фітофагів. Але у разі живлення КАС потрібна крапля такого розміру, щоб речовина скачувалася з рослини, тільки змочивши листя. В іншому випадку рослина може отримати опік. Саме дефлекторні форсунки дають потрібний крупно-крапельний розчин. Щілинні форсунки можуть бути використані виключно при внесенні з гербіцидами при обов’язковому розведенні КАС водою;
• для роботи у вітряну погоду використовувати подовжувальні шланги.
• як гнучкі трубопроводи можна використати рукава гумові напірні з текстильним каркасом класу В (П) кислотолужностійкі (ДЕРЖСТАНДАРТ 18698-79).

ГАРНОГО ВАМ ВРОЖАЮ

Р.S. Якщо відома необхідна кількість чистого азоту, то Ви можете використати наш калькулятор для розрахунку норми азотних добрив і загальної кількості цих добрив.