Сорт Фараон (чуфа, Чуфа)

То що ж вона собою являє? Чуфа відноситься до родини осокових, тому її сходи можна прийняти за бур’ян і успішно виполоти. Культура непримхлива і вдається практично на будь-якій ділянці, хоч і віддає перевагу добре освітленій. Як і пересічна рослина, чуфа чутлива до родючості грунту. Із добрив краще застосовувати перегній та деревний попіл. В засушливу пору року слід обов’язково поливати. Грунт весь час повинен бути пухким, але розпушувати потрібно не глибше 2 см, поскільки коренева система розміщена в поверхневому шарі грунту.В період вегетації чуфа утворює густий кущ з добре розвинутим кореневищем, яке по запаху нагадує валеріану. З одного горішка виростає кущ, що складається із багаточиселних тонких паростків, на корінцях яких, як на столонах звичайної картоплі, зав’язуються горішки. На підземних пагонах при сприятливих умовах виростає до 300 горішків різної величини овальної форми зі шкіркою шоколадного кольору. Для подальшого вирощування залишайте найбільші горішки. Хай їх буде небагато, але це буде елітний посадковий матеріал, який можна висаджувати по одному в ямку на глибину 5-7 см на відстані 30-40 см.

У відкритий грунт горішки чуфи висаджуються в першій декаді травня попередньо замоченими в воді кімнатної температури протягом 2-3-х діб. Краще, якщо вода буде талою або сніговою. Набубнявілі бульбочки довше тримати в воді не слід, поскільки вони можуть закиснути і втратити схожість.

При початковому розмноженні чуфи, коли кількість горішків обмежена, а сортотип хочеться розмножити швидше, бажано застосувати розсадний спосіб, адже за весь період вегетації у чуфи з’являються все нові й нові надземні стебла, а на корінцях одночасно наростають нові бульбочки. Тому, чим раніше розпочнеться вегетація надземної частини, тим вищим буде врожай. Вирощувати розсаду можна в ящиках, паперових стаканчиках та безпосередньо в теплиці, висіявши на початку квітня. Висаджувати розсаду у відкритий грунт необхідно з комом землі.

Влітку кущі чуфи, розростаючись, змикаються, утворюючи розкішний зелений килим. Цю особливість рослини можна використовувати і для декоративних цілей, висаджуючи земляний миндаль на рабатках, галявинках та газонах.

Головною перевагою чуфи є її висока харчова цінність. Будучи, по суті, поживними гранулами, приготованими самою природою, земляний мигдаль можна широко використовувати як кормову культуру для курей (подрібнивши), кролів та свиней. І все-таки особливо хочеться наголосити на столових властивостях чуфи. Перш за все горішки можна їсти в сирому вигляді – вони нагадують ядра лісового горіха, але з більш приємним смаком (особливо раді горішкам діти, в печеному та відвареному вигляді. З чуфи готують шипучі напої та молоко, які особливо корисні для людей, що страждають на шлунково-кишкові захворювання. Дуже смачні торти та різноманітні печива, посипані розмеленими горішками, незрівняний смак має здоба, в тісто якої додано борошно з чуфи. Варити з чуфи можна і каву, підсмаживши та пропустивши горішки через кавомолку.

Збір врожаю припадає на жовтень, коли після перших заморозків пожовкне і починає підсихати зелена маса. Обережно підкопавши кущики і піднявши за “чуб” рослину, горішки струшуються на підстилку, промиваються в проточній воді від землі і підсушуються. Для видалення поверхневих лусочок та волосинкових корінців потрібно в дуршлагу потерти горішки руками до світлого кольору і промити в проточній воді. І… смачного!