Сорт Кент (соя, Соя культурна)

Назва сорту: 
Кент
Назва на англійській мові: 
Kent
Заява №: 
08018015
Рослина: 
Основна культура: 
Напрям використання: 
Рекомендована зона для вирощування: 
Група стиглості: 
середньостиглий

 Сорт сої КЕНТ відноситься до середньостиглої групи, а отже є найпізнішим, серед запропонова-них сортів сої.

Перевагою даного сорту є високий потенціал врожайності 55,0 і вище центнерів з гектара, володіє високою стійкістю до вилягання та високим вмістом білку (38,8-42,0%), високою масою 1000 зерен.

Маса 1000 зерен 190-220 грам.
Вміст олії становить 21,1 %.
Стійкість до хвороб, зокрема бактеріозу та пероноспорозу вище середнього.
Напрям використання зерновий.
Рекомендований для вирощування в степовій, лісостеповій та південних регіонах поліської зони.

Кент знаходиться в Державному сортовипробуванні в 2011 році 2 рік і є перспективним для внесення в Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні. Рекомендована норма висіву становить 600-650 тис. штук схожих зерен на 1 гектар.

Джерела:

1. http://vet.gov.ua/sites/defaul...(1).pdf

2. http://kremenchug.prom.ua/p705...

 

Особливості вирощування сорту: 

Підготовка ґрунту. Сорти сої селекції ЗААТБАУ можна висівати як за «No-till» технологією, так і після поверхневого обробітку чи традиційної оранки. Основна вимога: ґрунт повинен бути добре вирівняний для того, щоб максимально уникнути втрат при збиранні (внаслідок нерівної поверхні ґрунту комбайн може залишати на полі значну частину врожаю).

Удобрення. Соя – це культура, яка досить вибаглива до мінерального живлення і на формування 1 т врожаю зерна потребує більше поживних речовин, ніж зернові культури. Тому посіви сої потребують обов’язкового внесення як основного добрива, так і підживлень протягом вегетації в т.ч. мікроелементами. Як варіант, фосфорно-калійні та в т.ч. деякі види органічних добрив можна внести під попередник сої. Не слід забувати і про такі важливі елементи для сої, як сірка, молібден, магній та кальцій. Стосовно азоту, як свідчить практика, невелика кількість цього елементу перед посівом є обов’язковою (N30-40). Стартову дозу азотних добрив найкраще вносити під передпосівну культивацію, а решту під час підживлень.

Інокуляція насіння. Соя є бобовою культурою, тому проведення інокуляції її насіння перед посівом є обов’язковим заходом. Причому інокуляцію можна проводити як до посіву, так і перед самим посівом підібравши відповідний бактеріальний препарат. Досить добре себе показує інокуляція насіння сої рідкими бактеріальними препаратами перед самим посівом (за декілька годин) із збільшеною на 30 – 50% нормою витрати інокулянта.

Терміни посіву та густота стояння рослин. Посів сої починають, як правило, з пізньостиглих сортів. Але знову ж таки в першу чергу необхідно врахувати завдання, які стоять перед нами (що ми хочемо досягнути чи отримати?). Посів сої необхідно починати при температурі ґрунту на глибині загортання насіння не нижче 8 – 100С. Посів сої в достатньо прогрітий ґрунт дасть змогу отримати дружні та вирівняні сходи. Календарний термін посів сої може тривати з 15 – 20 квітня до 5 – 10 травня, іноді до 15 – 20 травня, а в деяких випадках аж до 1 червня. Але під кожний термін посіву необхідно підібрати відповідний сорт сої, врахувавши період його вегетації (а правильніше суму активних температур необхідну для його дозрівання).

Оптимальна глибина посіву становить 2 – 4 см (залежно від наявності вологи в ґрунті та механічного складу останнього). Сорти сої ЗААТБАУ найкраще розкривають свій потенціал при їх посіві з шириною міжрядь 25 – 45 см. Єдиний нюанс, який слід враховувати – при збільшенні ширини міжрядь збільшується на декілька днів період до повного змикання рядків сої. Тому широкорядні посіви повинні бути максимально захищені від бур’янів. Оптимальна густота посіву на час збирання становить 450 – 550 тис. рослин/га. Рослини сої досить сильно реагують на освітлення, тому для сої завжди гірше загущені, ніж зрідженні посіви. Слід також відмітити, що сорти дуже раннього терміну дозрівання найкраще висівати з шириною міжряддя 15 см, тому що вони досить погано гілкуються.

Догляд за посівами. В першу чергу, необхідно особливу увагу приділити захисту сої від бур’янів, яка є майже неконкурентною з ними, за виключенням лише окремих сортів, які мають швидкий стартовий ріст. Слід відмітити, що при виборі того чи іншого гербіциду, необхідно звернути увагу на склад наявних бур’янів на полі, механічний склад ґрунту, тривалість захисної дії тощо.

Наступним важливим завданням є захист посівів сої від основних хвороб, зокрема найбільш поширених – фузаріозного в’янення, склеротініозу, пероноспорозу, аскохітозу, церкоспорозу тощо. Не менш важливим елементом технології вирощування сої є захист посівів від шкідників, проведення якого не тільки зменшує чисельність чи знищує шкідливих особин, але й запобігає поширенню особливо небезпечних хвороб сої.

Збирання врожаю. Сою збирають прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості, коли листя побуріло або й опало, боби сухі, насіння тверде. Оптимальною вологістю для збирання насіння на насіннєві цілі є 13,5 – 15%, для товарних посівів 12 – 15%. Особливої уваги при збиранні необхідно приділити висоті зрізу рослин сої, швидкості руху та правильному регулюванню комбайну.

Урожайність: 
Лісостеп: 20,4 ц/га
Степ: 19,1 ц/га
Продуктивність: 
55 ц/га балів (висока)
Стійкість до посухи: 
8,0-8,1 балів (висока)
Стійкість до полягання: 
8,9-9 балів (висока)
Стійкість до осипання: 
8,2-9 балів (висока)
Стійкість до хвороб: 
9 балів (висока)
Рік реєстрації: 
2014
Заявник, власник, володілець, підтримувач: 


власник права на поширення сорту: ЗААТБАУ ЛІНЦ еГен

Інші пропозиції культури соя

Оф. виробник/заявник
Фотографія відсутня
Ціна не вказана
м.Київ
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Не вказано