Сорт Вижниця (груша, Груша звичайна)

Вижниця Рис.1
 
Назва сорту: 
Вижниця
Назва на англійській мові: 
Vyzhnytsia.
Культура: 
груша звичайна
Країна створення сорту: 
Україна
Рік реєстрації: 
1999
В держ.реєстру: 
В реєстрі
Рекомендована зона для вирощування: 
Лісостеп, Полісся.
Напрям використання: 
споживання у свіжому вигляді.
Група стиглості: 
осінній
Пропозицій - 0 (не має в наявності)

Дерево швидкоросле, крона в молодому віці пірамідальна, а в період плодоношення — оберненопірамідальна, розлога. При формуванні крони для утворення міцного скелета бажано проводити деформацію й відгинання гілок. Цей спосіб сприяє також прискоренню плодоношення. У плодоношення на насіннєвій підщепі сорт вступає на 6—7-й рік, а на айві, з якою добре сумісний, — на 3—4-й. Для сорту характерні регулярна й висока продуктивність.
В умовах Полісся й Лісостепу сорт практично несприйнятливий до парші. Зимостійкість достатньо висока.
Плоди одномірні, масою 240—300 г, правильної грушоподібної форми. Шкірка середньої товщини, суха, у період знімальної стиглості плодів — зелена, у численних великих сірих підшкірних крапках, що переходять у невеликі плями і створюють ефект суцільної оржавленості. Під час достигання шкірка набуває яскравого золотисто-жовтого відтінку.
М'якуш кремовий, дуже соковитий, ніжний, маслянистий, без грануляцій, відмінного кислувато-солодкого смаку, з мигдальним ароматом. Дегустаційна оцінка 4,5—4,8 бала.
Знімальна стиглість плодів настає наприкінці вересня, а споживча — у жовтні — першій половині листопада. Тривале зберігання (до січня— лютого) плодів цього сорту у холодильнику не дуже впливає на смак.
За комплексом біологічних показників (зимостійкість, стійкість до парші, регулярна продуктивність), а також за смаковими й товарними якостями плодів це один з найкращих ринкових сортів пізньоосіНньої групи споживання.
Плоди великі (270-300 г), одномірні, правильної грушоподібної форми. Основне забарвлення зелене, іноді з легким рум’янцем. М’якоть ніжна, кремова, дуже соковита, масляниста, без грануляцій, з сильним мигдальним ароматом, гармонійного кислувато-солодкого смаку (8,2-8,7 бала). Знімальна стиглість настає на початку жовтня, споживча – в листопаді. В холодильній камері зі звичайною атмосферою плоди зберігаються до лютого.

У плодах міститься, %: сухих розчинних речовин – 13,8, цукрів – 10,4, кислот – 0,1, пектинів – 1,0, а також вітаміну С – 2,5 мг/100 г сирої маси.

Основна культура: 
Рекомендована зона для вирощування: 
Лісостеп, Полісся.
Напрям використання: 
споживання у свіжому вигляді.
Група стиглості: 
осінній
Урожайність: 
до 30 тон/га
Продуктивність: 
висока
Зимостійкість (холодостійкість): 
висока
Стійкість до окремих видів шкідників (хвороб): 
Парша груші - висока

Додаткова інформація