Культура абрикос (особливості вирощування та зберігання)

плоди абрикоса
абрикос чорнокорий
квітка абрикоса
рожевий цвіт абрикоса
абрикос
абрикос гілка
абрикос рослина
абрикос
насіння абрикоса
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Призначення культури: 
Опис: 

Абрикос звичайний (лат. Prunus armeniaca) - вид плодового дерева роду Слива сімейства Рожеві. Плодова культура з цінними харчовими, медичними та технічними властивостями посідає одне з перших мість по вирощуванню та застосуванню. Абрикоси світлолюбні, не вимогливі до ґрунтових умов, але  краще ростуть на глибоких, нейтральних, добре аерованих ґрунтах. Засухо- і вітростійкі, уникають застою вологи і засолення, ростуть швидко. Ділянка повинна бути захищена від північних вітрів. Непридатні низини, куди стікає холодне повітря. Місце вибирають сонячне: абрикосам необхідно отримати за літо якнайбільше тепла, це допоможе їм благополучно перенести зиму. Відрізняючись інтенсивним зростанням і довгожительством, абрикос може плодоносити 30-40 років. Але, як правило, дерева замінюють в садах раніше. Обумовлено це сильним розростанням, що ускладнює процес догляду та збирання врожаю. Тому краще вирощувати сорти карликових форм.

Посадка:

Для посадки, як правило, використовують стандартні розгалужені однолітні щепи, у яких поодинокі гілки (бічні розгалуження) рівномірно розміщені по стовбуру і в просторі, а також добре підпорядковані бічним продовженням . Непридатні для посадки саджанці з гілками з суміжних бруньок, з гострими кутами відходження. Надалі такі гілки відламуються під вагою плодів, що веде до загибелі дерев. Цьому сприяє також активний розвиток хвороб на раньових поверхнях. Перед посадкою коріння замочують. Рослини розміщують в ямках так, щоб коренева шийка насіннєвої підщепи і місце щеплення культурного сорту на клоновій підщепі перебували нижче країв ями на 3-4 мм. Коріння рослини засипають приготовленою родючою сумішшю. При засипці рослину злегка струшують, ґрунт в ямі ущільнюють, і роблять земляний валик для зручного поливу рослин. Після посадки абрикоси поливають незалежно від вологості грунту по 20-30 літрів води на кожну рослину

Система удобрень: 

Абрикос протягом вегетаційного періоду підживлюють кілька разів. Навесні рослина потребує азотних добрив, які переважно вносять у ґрунт. До початку літа таких підживлень може бути 2 або 3: на самому початку весни, перед цвітінням і після нього. В якості добрива найчастіше використовують сечовину, гнойову рідину, курячий послід і селітру. Улітку підживлення здійснюють по листю. Обробляють абрикоси азотовмісними складами, а також розчинами мікроелементів, яких дерева потребують у цю пору. Починаючи з другої половини літа перестають вносити азот, замінивши його калійно-фосфорними добривами. Після збору врожаю, в кінці серпня або у вересні, абрикос підживлюють мінеральними добривами, що містять фосфор і калій – обидва ці елементи містяться в деревній золі. В цей же час бажано додати в ґрунт трохи кальцію у вигляді крейди.

Попереджаємо: гній як органічне добриво з розрахунку 4 кг на м² можна вносити один раз на 2-3 роки, не частіше. Компост вносять у ґрунт у кількості 5-6 кг на м², додавши в нього мінеральні добрива. Курячий послід, в якому міститься як азот, так і калій із фосфором, вносять у кількості 300 г на м² ділянки, попередньо змішавши його з компостом. Органічні добрива вносять раз на 2-3 роки, а якщо дерева ростуть під задернінням, то органіка їм узагалі не потрібна. Азотні добрива мають властивість затягувати період росту пагонів, тим самим знижуючи їхню зимостійкість, тому, починаючи з другої половини літа, їх внесення недоцільно. Під час перших трьох підживлень (напровесні, до і після цвітіння) дозування азотних добрив становить 30-40 г/м².

Потреба в калії виникає в період дозрівання плодів, тому сорокапроцентну калійну сіль слід вносити кілька разів протягом сезону з інтервалами в один місяць, закладаючи її в борозенки завглибшки 20-30 см по периметру пристовбурного кола з розрахунку 40-60 г/м². У період формування, зростання і дозрівання плодів рослинам потрібен також фосфор у вигляді суперфосфату. Його в обов'язковому порядку вносять до і після цвітіння в кількості 200 г/м². Такими елементами, як марганець і бор, можна підживити абрикос улітку по листю. Наприклад, розчином 1 столової ложки борної кислоти в 10 л води абрикос обробляють 2-3 рази за сезон, а однопроцентним розчином сірчанокислого марганцю дерева обприскують, як тільки розкриється все листя. Через місяць-півтора обробку повторюють. 

Обробіток ґрунту: 

Представники роду Слива не терплять кислих ґрунтів, тому такий ґрунт перед посадкою доведеться вапнувати. Оптимальний ґрунт для абрикоса – легкий суглинок.

При ворощуванні абрикоса ґрунт в міжряддях утримують за типом чистого пара з раціональним застосуванням добрив, що забезпечує нормальний розвиток і плодоношення рослин. Ця система сприяє більш глибокому розміщенню коренів в ґрунті і кращому протистоянню рослин негативним погодним умовам.

Сівба: 

У північних широтах абрикос у саду найкраще садити напровесні, з середини до кінця квітня, поки на деревах не почали розкриватися бруньки. У південній місцевості можна посадити абрикос восени, на початку жовтня, з розрахунком, щоб саджанець устиг укоренитися до настання зими. У середній смузі можна садити цю культуру як навесні, так і восени. Оскільки абрикос з усіх кісточкових культур найбільш світло- і теплолюбний, висаджувати його бажано на добре освітленій і захищеній від сильного вітру височині, де є стік холодного повітря в нижчі місця. 

Хоч би в яку пору року ви вирішили садити абрикос, яму потрібно викопувати з осені. Приблизний розмір котловану 80х80х80 см, хоча габарити залежать від розмірів кореневої системи саджанця. У дно котловану по центру вбивають кілок такої висоти, щоб він виступав над рівнем ґрунту на півметра, потім у яму як дренаж насипають шар щебеню. У вийнятий із котловану ґрунт у пропорції 2:1 додають торф або перегній, 500 г суперфосфату, 2 кг золи, старанно перемішують ґрунтосуміш і висипають її в яму, щоб над поверхнею ділянки утворилася гірка. У такому вигляді котлован можна залишити під опади. Найкращий посадковий матеріал – однорічні саджанці абрикоса. Вони швидко приживаються, їхню крону легше формувати. Купувати посадковий матеріал потрібно в розплідниках або спеціалізованих магазинах, які добре себе зарекомендували, інакше замість сортового саджанця можна купити дичку. У саджанців культурних сортів товсті однорічні гілки, на яких немає колючок, а біля основи щеплення є шипик. Зверніть увагу на стан кореневої системи саджанця: якщо вона підмерзла або пересохла, деревце навряд чи приживеться. Навесні викопайте в ґрунті котловану, який осів за зиму, ямку за розміром кореневої системи саджанця. Перед посадкою видаліть на саджанці підгнилі, пошкоджені або підсохлі корінці, злегка вкоротіть здорове коріння й опустіть його в глиняну бовтанку з додаванням коров'яку, після чого розмістіть коріння саджанця в ямі таким чином, щоб коренева шийка перебувала на 5-6 см вище рівня поверхні, прикопайте саджанець, утрамбуйте ґрунт і вилийте в пристовбурні кола два-три відра води. Коли волога вбереться, а коренева шийка, опустившись, зрівняється з поверхнею ділянки, саджанець слід прив'язати до кілка.

Осінню посадку абрикоса здійснюють так само, як і весняну. Яму готують на два-три тижні раніше. І, до речі, глиняна бовтанка має бути такої густоти, аби на коренях залишався, не стікаючи, шар завтовшки 3 мм. Якщо ви висаджуєте не одне, а кілька саджанців абрикоса, майте на увазі, що кожному дорослому дереву знадобиться в майбутньому площа не менше 5 м².

Догляд: 

Ранньою весною, до того, як в деревах почнеться сокорух виконують формування крони абрикоса і його санітарну обрізку - видаляють поламані, обморожені за зиму і хворі гілки. Штамби дерев і основи скелетних гілок обробляють розчином вапна.  По мірі необхідності проводять полив та обробляють дерева препаратами проти сезонних хвороб та шкідників.

Збирання: 

в суху, теплу погоду, вручну, за кілька днів до повного дозрівання.

Технологія зберігання врожаю: 

З усіх кісточкових рослин у абрикоса найбільш зимостійка коренева система, тому зима в середній смузі йому не страшна. Але молоді рослини все ж потребують утеплення на зиму. Штамби одно- і дворічних саджанців обв'язують ялиновим гіллям, а згори обертають лутрасилом або спанбондом, після чого високо підгортають низ стовбура. Знімають укриття в кінці березня.

абрикос - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Холодостійк. Стійк. посухи Стійк. хвороб
Іскорка Тавриди З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2011 до 200 ц/га вище середньої висока
Авіатор З, ВППС, ВП, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1995 ун пс С вище середньої висока 7-8 (висока)
Альтаїр З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010
Альянс З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 висока середня
Ананасний Цюрупінський З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1962 ун сс С
Ауток З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 до 13,0 тон/га висока середня
Ботсадівський З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) 2001 ун ср Л, С висока
Буревісник З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1991 стл рс С
Гамлет З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 до 11.5 тон/га висока висока середня
Діоніс З, ВППС, ВП: 15851585 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр 2013 100 ц/га 5
Дар Мелітополя З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA)
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA)
2006 ун сп С висока
Дивний З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 до 10.0 тон/га середня середня
Зоряний З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA)
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA)
2000 ун ср С висока
Колгоспний З, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) 1993 ун сс С, Л
Консервний пізній З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1969 ун пс С
Костінський З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 середня середня
Краснощокий З: 1010
П: 4241010 - Заявник не зареєстрований (UA)
424 - Інститут помології ім. Л.П. Симиренка Української академії аграрних наук (UA)
1958 ун сс С, Л
Кримський Амур З, ВППС, ВП, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 1994 ун сп С середня середня середня
Крокус З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук 2010 до 12,0 тон/га висока висока
Кумір З, П: 325
ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA)
1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA)
2006 ун нр С