Культура абрикос (особливості вирощування та зберігання)
Абрикос звичайний (лат. Prunus armeniaca) - вид плодового дерева роду Слива сімейства Рожеві. Плодова культура з цінними харчовими, медичними та технічними властивостями посідає одне з перших мість по вирощуванню та застосуванню. Абрикоси світлолюбні, не вимогливі до ґрунтових умов, але краще ростуть на глибоких, нейтральних, добре аерованих ґрунтах. Засухо- і вітростійкі, уникають застою вологи і засолення, ростуть швидко. Ділянка повинна бути захищена від північних вітрів. Непридатні низини, куди стікає холодне повітря. Місце вибирають сонячне: абрикосам необхідно отримати за літо якнайбільше тепла, це допоможе їм благополучно перенести зиму. Відрізняючись інтенсивним зростанням і довгожительством, абрикос може плодоносити 30-40 років. Але, як правило, дерева замінюють в садах раніше. Обумовлено це сильним розростанням, що ускладнює процес догляду та збирання врожаю. Тому краще вирощувати сорти карликових форм.
Посадка:
Для посадки, як правило, використовують стандартні розгалужені однолітні щепи, у яких поодинокі гілки (бічні розгалуження) рівномірно розміщені по стовбуру і в просторі, а також добре підпорядковані бічним продовженням . Непридатні для посадки саджанці з гілками з суміжних бруньок, з гострими кутами відходження. Надалі такі гілки відламуються під вагою плодів, що веде до загибелі дерев. Цьому сприяє також активний розвиток хвороб на раньових поверхнях. Перед посадкою коріння замочують. Рослини розміщують в ямках так, щоб коренева шийка насіннєвої підщепи і місце щеплення культурного сорту на клоновій підщепі перебували нижче країв ями на 3-4 мм. Коріння рослини засипають приготовленою родючою сумішшю. При засипці рослину злегка струшують, ґрунт в ямі ущільнюють, і роблять земляний валик для зручного поливу рослин. Після посадки абрикоси поливають незалежно від вологості грунту по 20-30 літрів води на кожну рослину
Абрикос протягом вегетаційного періоду підживлюють кілька разів. Навесні рослина потребує азотних добрив, які переважно вносять у ґрунт. До початку літа таких підживлень може бути 2 або 3: на самому початку весни, перед цвітінням і після нього. В якості добрива найчастіше використовують сечовину, гнойову рідину, курячий послід і селітру. Улітку підживлення здійснюють по листю. Обробляють абрикоси азотовмісними складами, а також розчинами мікроелементів, яких дерева потребують у цю пору. Починаючи з другої половини літа перестають вносити азот, замінивши його калійно-фосфорними добривами. Після збору врожаю, в кінці серпня або у вересні, абрикос підживлюють мінеральними добривами, що містять фосфор і калій – обидва ці елементи містяться в деревній золі. В цей же час бажано додати в ґрунт трохи кальцію у вигляді крейди.
Попереджаємо: гній як органічне добриво з розрахунку 4 кг на м² можна вносити один раз на 2-3 роки, не частіше. Компост вносять у ґрунт у кількості 5-6 кг на м², додавши в нього мінеральні добрива. Курячий послід, в якому міститься як азот, так і калій із фосфором, вносять у кількості 300 г на м² ділянки, попередньо змішавши його з компостом. Органічні добрива вносять раз на 2-3 роки, а якщо дерева ростуть під задернінням, то органіка їм узагалі не потрібна. Азотні добрива мають властивість затягувати період росту пагонів, тим самим знижуючи їхню зимостійкість, тому, починаючи з другої половини літа, їх внесення недоцільно. Під час перших трьох підживлень (напровесні, до і після цвітіння) дозування азотних добрив становить 30-40 г/м².
Потреба в калії виникає в період дозрівання плодів, тому сорокапроцентну калійну сіль слід вносити кілька разів протягом сезону з інтервалами в один місяць, закладаючи її в борозенки завглибшки 20-30 см по периметру пристовбурного кола з розрахунку 40-60 г/м². У період формування, зростання і дозрівання плодів рослинам потрібен також фосфор у вигляді суперфосфату. Його в обов'язковому порядку вносять до і після цвітіння в кількості 200 г/м². Такими елементами, як марганець і бор, можна підживити абрикос улітку по листю. Наприклад, розчином 1 столової ложки борної кислоти в 10 л води абрикос обробляють 2-3 рази за сезон, а однопроцентним розчином сірчанокислого марганцю дерева обприскують, як тільки розкриється все листя. Через місяць-півтора обробку повторюють.
Представники роду Слива не терплять кислих ґрунтів, тому такий ґрунт перед посадкою доведеться вапнувати. Оптимальний ґрунт для абрикоса – легкий суглинок.
При ворощуванні абрикоса ґрунт в міжряддях утримують за типом чистого пара з раціональним застосуванням добрив, що забезпечує нормальний розвиток і плодоношення рослин. Ця система сприяє більш глибокому розміщенню коренів в ґрунті і кращому протистоянню рослин негативним погодним умовам.
У північних широтах абрикос у саду найкраще садити напровесні, з середини до кінця квітня, поки на деревах не почали розкриватися бруньки. У південній місцевості можна посадити абрикос восени, на початку жовтня, з розрахунком, щоб саджанець устиг укоренитися до настання зими. У середній смузі можна садити цю культуру як навесні, так і восени. Оскільки абрикос з усіх кісточкових культур найбільш світло- і теплолюбний, висаджувати його бажано на добре освітленій і захищеній від сильного вітру височині, де є стік холодного повітря в нижчі місця.
Хоч би в яку пору року ви вирішили садити абрикос, яму потрібно викопувати з осені. Приблизний розмір котловану 80х80х80 см, хоча габарити залежать від розмірів кореневої системи саджанця. У дно котловану по центру вбивають кілок такої висоти, щоб він виступав над рівнем ґрунту на півметра, потім у яму як дренаж насипають шар щебеню. У вийнятий із котловану ґрунт у пропорції 2:1 додають торф або перегній, 500 г суперфосфату, 2 кг золи, старанно перемішують ґрунтосуміш і висипають її в яму, щоб над поверхнею ділянки утворилася гірка. У такому вигляді котлован можна залишити під опади. Найкращий посадковий матеріал – однорічні саджанці абрикоса. Вони швидко приживаються, їхню крону легше формувати. Купувати посадковий матеріал потрібно в розплідниках або спеціалізованих магазинах, які добре себе зарекомендували, інакше замість сортового саджанця можна купити дичку. У саджанців культурних сортів товсті однорічні гілки, на яких немає колючок, а біля основи щеплення є шипик. Зверніть увагу на стан кореневої системи саджанця: якщо вона підмерзла або пересохла, деревце навряд чи приживеться. Навесні викопайте в ґрунті котловану, який осів за зиму, ямку за розміром кореневої системи саджанця. Перед посадкою видаліть на саджанці підгнилі, пошкоджені або підсохлі корінці, злегка вкоротіть здорове коріння й опустіть його в глиняну бовтанку з додаванням коров'яку, після чого розмістіть коріння саджанця в ямі таким чином, щоб коренева шийка перебувала на 5-6 см вище рівня поверхні, прикопайте саджанець, утрамбуйте ґрунт і вилийте в пристовбурні кола два-три відра води. Коли волога вбереться, а коренева шийка, опустившись, зрівняється з поверхнею ділянки, саджанець слід прив'язати до кілка.
Осінню посадку абрикоса здійснюють так само, як і весняну. Яму готують на два-три тижні раніше. І, до речі, глиняна бовтанка має бути такої густоти, аби на коренях залишався, не стікаючи, шар завтовшки 3 мм. Якщо ви висаджуєте не одне, а кілька саджанців абрикоса, майте на увазі, що кожному дорослому дереву знадобиться в майбутньому площа не менше 5 м².
Ранньою весною, до того, як в деревах почнеться сокорух виконують формування крони абрикоса і його санітарну обрізку - видаляють поламані, обморожені за зиму і хворі гілки. Штамби дерев і основи скелетних гілок обробляють розчином вапна. По мірі необхідності проводять полив та обробляють дерева препаратами проти сезонних хвороб та шкідників.
в суху, теплу погоду, вручну, за кілька днів до повного дозрівання.
З усіх кісточкових рослин у абрикоса найбільш зимостійка коренева система, тому зима в середній смузі йому не страшна. Але молоді рослини все ж потребують утеплення на зиму. Штамби одно- і дворічних саджанців обв'язують ялиновим гіллям, а згори обертають лутрасилом або спанбондом, після чого високо підгортають низ стовбура. Знімають укриття в кінці березня.
абрикос - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Урож. | Холодостійк. | Стійк. посухи | Стійк. хвороб |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Іскорка Тавриди | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2011 | до 200 ц/га | вище середньої | висока | ||||
Авіатор | З, ВППС, ВП, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1995 | ун | пс | С | вище середньої | висока | 7-8 (висока) | |
Альтаїр | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | |||||||
Альянс | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | висока | середня | |||||
Ананасний Цюрупінський | З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1962 | ун | сс | С | ||||
Ауток | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | до 13,0 тон/га | висока | середня | ||||
Ботсадівський | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2001 | ун | ср | Л, С | висока | |||
Буревісник | З, ВППС, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1991 | стл | рс | С | ||||
Гамлет | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | до 11.5 тон/га | висока | висока | середня | |||
Діоніс | З, ВППС, ВП: 15851585 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр | 2013 | 100 ц/га | 5 | |||||
Дар Мелітополя | З, П: 325 ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2006 | ун | сп | С | висока | |||
Дивний | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | до 10.0 тон/га | середня | середня | ||||
Зоряний | З, П: 325 ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2000 | ун | ср | С | висока | |||
Колгоспний | З, П: 344344 - Інститут садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 1993 | ун | сс | С, Л | ||||
Консервний пізній | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1969 | ун | пс | С | ||||
Костінський | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | середня | середня | |||||
Краснощокий | З: 1010 П: 4241010 - Заявник не зареєстрований (UA) 424 - Інститут помології ім. Л.П. Симиренка Української академії аграрних наук (UA) | 1958 | ун | сс | С, Л | ||||
Кримський Амур | З, ВППС, ВП, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1994 | ун | сп | С | середня | середня | середня | |
Крокус | З, ВППС, ВП: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2010 | до 12,0 тон/га | висока | висока | ||||
Кумір | З, П: 325 ВППС: 1850325 - Інститут зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка Української академії аграрних наук (UA) 1850 - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (UA) | 2006 | ун | нр | С |