Культура адонiс (горицвiт) весняний (особливості вирощування та зберігання)
Квітка горицвіт (лат. Adonis), або тирлич, належить до роду родини Жовтецеві, що налічує за різними джерелами від 20 до 45 видів трав'янистих однорічників і багаторічників, котрі зростають у Європі та районах Азії з помірним кліматом. Рослина горицвіт любить нежарке літо. Латинську назву горицвіт, згідно міфу, отримав на честь сина кіпрського царя – коханого Афродіти юнака Адоніса, який загинув на полюванні від удару вепра. Кров Адоніса забарвила квіти і рослини в червоне, тому назва «адоніс» мала би стосуватися лише видів із червоними квітками, хоча їх у роду не так і багато. За іншою версією, назва квітки походить від імені ассірійського бога Адона. А назву «горицвіт» ця рослина отримала за яскравий колір своїх квіток, схожий на полум’я. Чехи називають її вогничком, а німці – вогняною квіткою. Популярною рослиною в культурі горицвіт став лише до кінця XVII сторіччя, проте відтоді горицвіт декоративний постійно вирощується в парках, садах і квітниках.
Стебла у горицвіту прості або гіллясті, листя багаторазово пальчато- або перисторозсічене на вузькі частки. Яскраві глянцеві одиночні квітки червоного, але частіше жовтого кольору, діаметром від 4 до 6 см, з кількістю пелюсток від 10 до 20, розташовані на кінцях пагонів. Плоди горицвіту – листівки, що містять зморшкувате насіння з відігнутим або прямим носиком.
Усі частини горицвіту отруйні.
Насіння горицвіту дуже швидко втрачає прорісність, тому сіяти посівний матеріал, зібраний у своєму саду, краще відразу після збору – під зиму, у листопаді, на глибину 1-2 см. Причому стосується це тільки однорічних видів рослини. Кращу прорісність має насіння, зібране з шести- або семирічних кущів. Проростає воно при температурі +5 ºC. Посів адаптованого (купленого у крамниці) насіння здійснюють у березні в парники, використовуючи ґрунт, що складається з 2-3 частин піску, до яких додають по одній частині дернової землі і перегною. Сходи з'являються за два-три тижні. Насіння багаторічників висівають восени в розсадні ящики з субстратом описаного вище складу і закопують посуд у сніг, а до того тримають у холодному підвалі. Сходи почнуть з'являтися тільки наступної весни, коли повітря прогріється до +20 ºC. Але деяке насіння проростає лише через рік.
Коли садити горицвіт у відкритий ґрунт
Посадка горицвіту у відкритий ґрунт здійснюється, коли сіянці підростуть і зміцніють. Це може бути квітень або травень, а може бути серпень чи вересень – усе залежить від того, в яку пору року з'явилися сходи, але слід пам'ятати, що рослинам знадобиться хоча б місяць, щоб укоренитися до настання холодів. Ділянка для горицвіту може бути сонячною або злегка затіненою, ідеальний варіант – місце в саду, на якому з ранку сонце, а після обіду затінок. Якщо ви очікуєте від горицвіту буйного цвітіння, то забезпечте йому легкий, добре дренований ґрунт, багатий на вапно й органіку. Водневий показник повинен бути в межах 7,0-7,5 одиниць.
Посадка квітки горицвіт проводиться на відстані 25-30 см між сіянцями. Глибина ямки має бути такою, щоб корінь саджанця розташовувався в ній по вертикалі вільно, не загинаючись. Після посадки розсаду поливають, а ділянку мульчують торфом. І не слід чекати квіток горицвіту в поточному році. Горицвіт узагалі росте дуже повільно, і повного розвитку досягає лише до 4-5 року.
Сходам знадобиться яскраве розсіяне світло і притінення від прямого сонця. Також догляд за квіткою горицвіт на цьому етапі розвитку включає щоденний полив і обережне розпушування ґрунту. Коли сіянці підростуть, їх слід прорідити, щоб відстань між ними вийшла 15-20 см, але якщо за вікном квітень, то не поспішайте: скоро висаджувати розсаду в ґрунт, а зайвої пересадки горицвіт може і не знести.
Вирощування горицвіту вимагає частих поливань, причому не слід чекати, коли просохне верхній шар ґрунту. Коли на ґрунті утворюється кірка, необхідно зруйнувати її розпушуванням. Періодично кущики потрібно підгортати, прикриваючи землею бруньки відновлення, розташовані біля основи стебел. Вирощування і догляд за горицвітом передбачає також підживлення рослини в міру необхідності повним комплексним добривом: зазвичай це роблять перед початком цвітіння і ближче до осені. Коли з'являться квітки, не використовуйте їх для зрізання хоча б два роки, бо саме через такий час у горицвіту починають формуватися бруньки відновлення, які не можна пошкодити.
З лікувальною метою використовують траву горицвіту весняного (Herba Adonis vernalis), яку заготовляють від початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня. Найкращою є сировина, зібрана під час цвітіння рослини. Під час збирання рослини треба вкладати натрусом у кошики чи іншу тару, старанно уникаючи потрапляння інших, схожих видів: горицвіту волзького з опушеними часточками листків і горицвіту сибірського (A.sibiricus), що відрізняється перистим а не пальчастим розсіченням листків. Рослину зрізують на висоті 5-10 см від землі, вилучають побурілі частини і сушать у сушарках при температурі 40-50 ˚С, в добру погоду — на папері, розстелюючи тонким шаром у провітрюваному затінку під наметом або на горищі. Сушити горицвіт на сонці не можна, бо він втрачає свої лікувальні властивості. Висушена трава має бути зеленою, квітки — золотаво-жовтими. Висушений горицвіт рекомендується зв'язувати у снопики і знизу рівно обрізувати. Запах горицвіту слабкий, смак — гіркий, усі частини — отруйні. Сухої сировини виходить 19 — 20 %. Траву горицвіту зберігають в окремих дерев'яних ящиках, викладених папером. Строк придатності — до 1 року.
Горицвіти – рослини холодостійкі і зимують без укриття, однак молоді саджанці і посаджені восени діленки потрібно прикрити торфом і закидати ялиновим гіллям. Через рік, коли вони зміцніють, перед настанням зими за них уже можна буде не переживати.
