Культура актинiдiя (особливості вирощування та зберігання)

Висока морозостій-кість рослин актинідій (деякі види витримують морози до -45°С). Рослини актинідій (ківі) мають великий термін життя до 80-100 років. Стійкість до багатьох хвороб та шкідників, дозволяє вирощувати ягоди без застосування хімічних речовин. Малі енергетичні затрати, які необхідні для вирощування актинідій порівняно з іншими ягідними культурами.
Мають високий вміст вітамінів.

В кожну яму під час садіння вносять 10-12 кг гною, 100-200 г суперфосфату. Після садіння рослини поливають, потім лунки мульчують торфом, опалим листям. Добрива в наступні роки необхідно вносити восени під перекопування. При цьому треба враховувати, що коренева система рослини розміщується поверхнево, тому під кущами слід перекопувати на глибину не більше 10-12 см. В розрахунку на 1м кв. вносять 2,5 кг гною, 20-30 г аміачної селітри, 40-50 г суперфосфату та 10-15 г калійної солі.

Найкращими для вирощування актинідії є пухкі та суглинкові ґрунти з рн 5,5-6,0. При механізованому обробітку міжрядь, актинідію краще садити з відстанню у міжряддях 3-4 м, а між рослинами 2 м. Розмір садивної ями — 60х60 см.
В міжряддях молодих насаджень можна висаджувати овочеві культури. В період плодоношення рослин грунт слід утримувати під чистим паром і поливати в міру підсихання.

При механізованому обробітку міжрядь актинідію краще садити з міжряддям 3—4 і 2—3 м у р Для підтримки пагонів необхідні опори. Для цього використовують дротяні шпалери типу виноградних, до яких, підв`язують рослини так, щоб пагони були рівномірно розподілені по шпалері. Висота її повинна бути не менш 2 м з чотирьох рядів натягнутого на стовпах дроту, нижній закріплюють на висоті 50—60 см від поверхні грунту решту на рівних відстанях один від одного. При садінні рослини обрізують на 3—4 бруньки, на коренях оновлюють зрізи, вирізу-ють поламані, обірвані і занурюють їх у розведену глину. Розмір садивної ями — 60Х 60 см. В кожну яму під час садіння вносять родючий грунт, 10—12 кг перегною, 100 200 г суперфосфату. Можна вносити суміш з дернової та листяної землі, піску і перепрілого гною. Після садінні росли-ни поливають, потім лунки мульчують торфом, перегноєм, опалим листям або іншими органічни-ми рештками.
Для запилення необхідно разом садити чоловічі жіночі рослини почергово: одна чоловіча і 10—15 жіночих, або один ряд чоловічих рослин і 5 рядів жіночих.
При садінні рослин актинідії, вирощених із насіння, у яких визначити стать неможливо, треба садити 4—5 сіянців з імовірністю, що серед них будуть жіночі і чоловічі особини.
Залежно від наявності посадкового матеріалу можна садити рослини, вирощені з живців і з насіння. Рослини, вирощені з живців, відтворюють основні ознаки сорту, а з насіння — краще пристосовуються до умов навколишнього середовища і з них є можливість відібрати господарські цінні форми для даної місцевості.
Дорослі рослини не вкривають від морозів, але 1 — 2-річні слід присипати на зиму торфом або землею шаром 15—20 см.

Актинідії — це дводомні рослини, тому розміщувати рослини треба в співвідношенні чоловічих та жіночих рослин 1:4-5. Для підтримки пагонів необхідні опори, краще використовувати Т-подібні опори, до яких підв'язують рослини так, щоб пагони були рівномірно розподілені по шпалері. Дуже важливим є правильне формування лози актинідії.

Достиглі ягоди актинідії збирають у 2—3 прийоми через 8—10 днів після появи перших стиглих у неглибоку тару — корзини, ящики.
Недостиглі плоди розкладають тонким шаром у чистому сухому приміщенні, захищеному від сонячних променів і пахучих речовин.
З достиглих плодів готують варення, компоти, начинки для цукерок, сухофрукти тощо.

Плоди актинідій можуть зберігатися до 2-х місяців при температурі від 0° до +2° С.