Культура амарант (щириця) (особливості вирощування та зберігання)

Амарант (щириця) – високопродуктивна однорічна культура. Використовується в кормовиробництві (надземна маса – на зелений корм, силос, трав’яну муку, як білковий концентрат, зерно – на корм для птахів), у кондитерській, хлібобулочній, фармацевтичній, парфумерній промисловостях, у дитячому харчуванні, а також у озелененні як квітниково-декоративна культура.
В культурі найбільш розповсюджений амарант волотистий – А. paniculatus L., хвостатий – A.сaudatus L., білонасінний – A. leucospermus S. Wats.
Батьківщиною більшості видів амаранту вважають Північну і Тропічну Америку (Мексику, Аргентину, Венесуелу, Перу). В Україні всебічні інтродукційні та селекційні дослідження з видами роду амарант проводяться з другої половини 70-х років ХХ сторіччя у відділі нових культур Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України (НБС).
Амарант (щириця) відноситься до родини амарантових – щирицевих (Amaranthaceae). У світовій флорі налічується понад 800 видів і низка міжвидових гібридів амарантів. В Україні зустрічаються 12 видів, включаючи завезені із Західної півкулі і місцеві щириці. Амарант може широко використовуватися в їжу. З листків молодих рослин готується цінний салат. Насіння його за смаком нагадує горіх.
Для амаранту характерним є висока насіннєва продуктивність. Біологічна врожайність різних сортів в зоні Полісся України становить від 3,5 до 8,6 т/га. Реальна насіннєва продуктивність досягає 1,2-2,5 т/га. В господарствах при дотриманні елементів технології вирощування отримують 0,8-1,5 т/га якісного насіння. Він може широко використовуватися для приготування силосу в чистому виді і у суміші з іншими культурами.

Амарант розміщують у кормових і польових сівозмінах. Попередниками його можуть бути однорічні і багаторічні трави, зернові і зернобобові культури, картопля, кормовий буряк та інші просапні культури.

при середньому і високому рівнях родючості в грунт вносять N120-140Р60-80К140-160, при низькому – дозу добрив збільшують на 20-25%.

Головна задача обробітку грунту під амарант – боротьба з бур'янами, її вирівнювання, заробка добрив. Після стерньових попередників проводять перше лущення стерні в два сліди на глибину 6-8 см. На засмічених ділянках через 10-12 діб після першого проводять друге лущення на глибину 10-12 см. Осінню проводять зяблеву оранку.
Навесні закривають вологу важкими боронами в два сліди.
Перед сівбою ґрунт ретельно вирівнюють, доводять до дрібногрудкуватого стану, коткують. Першу весняну культивацію проводять на глибині 8-10 см, другу – 6 –8, передпосівну – 3-5 см.

Амарант рекомендується вирощувати у широкорядних посівах на 45, 60, 70 см і у звичайних рядкових – 15 см (особливо в післяукісних та післяжнивних посівах). Норма висіву при широкорядних посівах становить 0,6-0,8 кг/га, при звичайних рядкових – 1,2-1,5 кг/га. Для сівби амаранту використовується овочеві (СОН-2,8, СОН-4,2), трав'яні та інші сівалки точного висіву. При сівбі у ІІІ декаді квітня-І декаді травня через 65-70 діб одержується врожай на початку кормової стиглості. Післяукісні посіви доцільно проводити наприкінці червня-на початку липня (не пізніше 20 липня). Так, при післяукісному посіві після озимих на зелений корм, вегетація рослин до початку цвітіння тривала 75 діб. Оптимальний строк сівби – І-ІІ декада травня. Норма висіву – 1,0-1,2 кг/га. Глибина заробки насіння – 15-25 мм. До і після сівби обов’язково необхідно ущільнювати грунт.

Для кращого контакту насіння амаранту з ґрунтом поле після сівби коткують кільчасто-зубчастими котками. Опади, що випадають після сівби, можуть привести до утворення на ґрунті кірки, що ускладнює появу сходів, затримує ріст і розвиток рослин, тому її варто руйнувати легкими кільчастими котками. Після появи сходів при необхідності можна боронувати посіви поперек рядків.
Для боротьби з бур'янами застосовуються боронування, міжрядний обробіток, хімічна прополка. Ефективність захисту посівів від бур'янів багато в чому визначається агротехнічними прийомами, такими, як вибір ділянки, підготовка ґрунту, строки сівби, своєчасний догляд за посівами.
Як тільки добре позначаться рядки, необхідно провести перший обробіток міжрядь на глибину 3-4 см.
Другий міжрядний обробіток проводять через 12-16 діб після першого. Глибина обробітку – 5-6 см. На сильно засмічених ділянках необхідно застосовувати хімічний метод захисту амаранту від бур'янів. У боротьбі з однорічними дводольними і злаковими бур'янами ефективними є ґрунтові гербіциди. Вони застосовуються після сівби амаранту, до його сходів по чистій від бур'янів поверхні ґрунту, що дозволяють знищити до 90-96% однорічних бур'янів.

Дозрівання ранньостиглих сортів починається у І-ІІ декаді серпня і відбувається дружньо, тому їх можна збирати механізовано, прямим комбайнуванням. До ранньостиглих сортів, районованих в Україні відносяться 'Кремовий ранній', 'Ультра', 'Жайвір'. Пізньостиглі високопродуктивні кормові сорти ('Стерх', 'Ельбрус') дозрівають недружньо, інколи до пізньої осені і через це збирання необхідно проводити вибірково. Потім досушувати на току та обмолочувати стаціонарно комбайнами чи молотарками.

Після обмолоту насіння амаранту очищують від домішок, досушують до вологості 9-12% та зберігають у сухому місці.