Культура амарант на силос (особливості вирощування та зберігання)

Амарант теплолюбна рослина, добре росте у всіх зонах України. Для одержання дружних сходів грунт має прогрітися до 8-10°С. Сходи бояться приморозків.

До вологи не вимогливий, жаростійкий, посухостійкий. За посухостійкістю переважає люцерну в три рази. На формування 1 г сухої речовини амарант витрачає в три рази менше води, ніж бобові і в два рази менше, ніж злакові культури.

Вимогливий до родючості грунту, але не боїться засолення.

Сіють амарант після озимих та ярих зернових культур. Кращими попередниками є просапні, під які вносили органічні добрива.

На широкорядних посівах проводять розпушення міжрядь, подібно до інших просапних культур. Ефективним є підживлення амаранту азотними добривами (N60–70) через місяць після сходів, на початку інтенсивного наростання вегетивної маси.
Рослини амаранту не пошкоджуються шкідниками, не уражаються хворобами. Відсутні також гербіциди для застосування на посівах цієї культури. Тому амарант вирощують за біологізова-ними технологіями, без застосування пестицидів.

Після стерньових поле лущать за допомогою ЛДГ-10 на глибину 6-8см. У середині серпня проводять оранку на глибину 22-25см. Після появи сходів поле культивують культиватором КПС-4 з боронами. До настання зими поверхневими обробітками грунту знищують ще 2-3 хвилі пророслих бур'янів. Якщо попередник просапні, поле відразу орють.

Амарант інтенсивно використовує елементи живлення, тому під оранку вносять фосфорні і калійні добрива (Р60–100К90–120), а навесні - азотні (N140–200). Під культивацію вносять 2/3 від загальної норми азоту, в підживлення - 1/3.

Амарант спочатку росте дуже повільно і може сильно забур'янюватися. Тому навесні вологу закривають за допомогою важких борін в агрегаті з котками. Катки ущільнюють верхній шар грунту, що поліпшує проростання бур'янів. При досягненні ними фази білої ниточки проводять боронування. Поверхневий обробіток проводиться два-три рази в міру проростання бур'янів, що дозволяє зменшити значну їх кількість у посівному шарі грунту. Найкраще для весняного обробітку грунту використовувати комбіновані знаряддя.

Спосіб сівби на зелений корм - рядковий, на насіння - широкорядний (45-70см). На широкорядних посівах можна проводити боротьбу з бур'янами шляхом розлущування міжрядь. При суцільному способі сівби спочатку амарант поступається в швидкості росту бур'янам, але пізніше пригнічує їх. Глибина загортання насіння при достатній вологості грунту не перевищує 1см. Глибше загортання знижує польову схожість насіння.

Норма висіву коливається від 0,3 до 1,0 кг/га. За даними Львівського державного аграрного університету при вирощуванні на зерно оптимальною нормою висіву є 300г/га (37 насінин на м2 при масі 1000 насінин 0,8 г, лабораторна схожість - 85%) і на зелену масу - 400 г/га (50 насінин на м2). Оптимальна густота під час росту і розвитку - 10-25 рослин на їм2. Щоб рівномірно висіяти дуже дрібне насіння амаранту, його змішують з піском у співвідношенні 1:10 частин піску.

Амарант має дуже високий коефіцієнт розмноження насіння. Якщо врожайність зерна становитиме 15-20 ц/га, то ним можна засіяти понад 2000 га.

Сіють амарант 20-30 квітня. При більш ранніх строках сівби зменшується кількість передпосівних обробітків грунту для зниження бур'янів, рослини амаранту довше сходять (15-18 днів), що приводить до забур'янення посівів. Сівба в пізніші строки приводить до зниження врожаю, особливо в сухі весни при пересиханні верхнього4шару грунту.

Для підвищення польової схожості поле після сівби коткують, якщо цьому не перешкоджає дощ. При нормі висіву 300-400 г/га недопустиме до- і післясходове боронування, оскільки проростки амаранту будуть у тій же фазі, що й проростки бур'янів, і сильно зріджуються. Систему до- і післясходових боронувань можна застосовувати для зрідження посівів при великих нормах висіву -1-2 кг/га.

При температурі грунту понад 10°С сходи з'являються на 8-9-й день. Надземна частина впродовж місяця росте дуже повільно, а коренева система інтенсивно розвивається.

У кінці другого місяця вегетації рослини вже швидко ростуть (до 6-7см за добу).

Збирають амарант на зелену масу перед цвітінням, коли вміст білка найвищий. Достигає насіння у волотях не одночасно, може осипатися.

Збирати амарант на насіння досить складно. Зернові комбайни гублять дуже дрібне насіння, в бункер може поступати лише 5-6-та частина врожаю. Тому часто насіння амаранту збирають вручну.