Культура амарант на зелений корм (особливості вирощування та зберігання)

амарант (щириця)
амарант (щириця) Рис.2
амарант (щириця) Рис.4
амарант (щириця) Рис.1
амарант (щириця) Рис.2
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Опис: 

За вмістом білка (до 40%) в насінні амарант наближається до сої, а за харчовою цінністю білок насіння амаранту перевищує білок коров'ячого молока і сої. Він містить найважливіші незамінні амінокислоти: лізин (6-8г), лейцин (8-10г), валін (5-7г на 100г білка). У насінні є також олія (до 15%), вуглеводи, важливі мінеральні речовини. Особливо цінним є високий вміст амінокислоти лізин. Зелена маса за поживністю перевищує конюшину, люцерну, добре збалансована за протеїном. Так, вміст сирого протеїну у сухій речовині амаранту становить 23-24%, у люцерні - 20-24%, в кукурудзі молочно-воскової стиглості лише 8-11%. Якщо в зеленій масі кукурудзи на 1 к.о. припадає 65 г перетравного протеїну, то в амаранті - втричі більше. За вмістом каротину амарант переважає кукурудзу в 1,5-2 рази, кальцію - в 3-4 рази. Зелену масу використовують для згодовування у свіжому вигляді, на силос, сінаж, сіно. Зелена маса відмінно поїдається худобою. Урожайність її становить 500-900ц/га, може досягати 1000-1500ц/га. Навіть у північних районах на богарі можна одержати по 500-7 ООц/га, що рівноцінно 150 ц к.о. і 1,5-2,0 тонни високоякісного білка. Амарант добре відростає і дає повноцінний другий укіс.

Попередники: 

Кращими попередниками є просапні, під які вносили органічні добрива.

Є бажаним (не бажаним) попередником: 

Сіють амарант після озимих та ярих зернових культур.

Система удобрень: 

Амарант інтенсивно використовує елементи живлення, тому під оранку вносять фосфорні і калійні добрива (Р60–100К90–120), а навесні - азотні (N140–200). Під культивацію вносять 2/3 від загальної норми азоту, в підживлення - 1/3.

Обробіток ґрунту: 

Після стерньових поле лущать за допомогою ЛДГ-10 на глибину 6-8см. У середині серпня проводять оранку на глибину 22-25см. Після появи сходів поле культивують культиватором КПС-4 з боронами. До настання зими поверхневими обробітками грунту знищують ще 2-3 хвилі пророслих бур'янів. Якщо попередник просапні, поле відразу орють.

Сівба: 

Спосіб сівби на зелений корм - рядковий. Норма висіву - 400 г/га (50 насінин на м2). Сіють амарант 20-30 квітня. При більш ранніх строках сівби зменшується кількість передпосівних обробітків грунту для зниження бур'янів, рослини амаранту довше сходять (15-18 днів), що приводить до забур'янення посівів. Сівба в пізніші строки приводить до зниження врожаю, особливо в сухі весни при пересиханні верхнього4шару грунту.

Догляд: 

Для підвищення польової схожості поле після сівби коткують, якщо цьому не перешкоджає дощ. При нормі висіву 300-400 г/га недопустиме до- і післясходове боронування, оскільки проростки амаранту будуть у тій же фазі, що й проростки бур'янів, і сильно зріджуються. Систему до- і післясходових боронувань можна застосовувати для зрідження посівів при великих нормах висіву -1-2 кг/га.

Збирання: 

Збирають амарант на зелену масу перед цвітінням, коли вміст білка найвищий.