Амариліс

Амариліс – трав'янистий цибулинний багаторічник з сімейства амарилісових. Вирощується як кімнатна рослина. На довгих міцних квітконосах висотою до 0,5 м формуються шикарні бутони-дзвіночки. Їх діаметр досягає 10-20 см, а забарвлення може бути білим, рожевим, ніжно-лимонним, червоним і двоколірним. Рослина витримує зниження температури до -7°С, при гарному догляді цвіте двічі на рік.

Амариліси і споріднені їм гіппеаструми – багаторічні цибулинні квіти, тому їх можна вирощувати на одному місці без пересадки 3-4 роки. Але чимало квітникарів вважають за краще витягувати цибулини амариліса з ґрунту щоосені. Якщо клімат дозволяє, квітникарі вирощують амариліси у відкритому ґрунті, залишаючи цибулини на зиму в землі. Якщо ж зимові температури у ваших краях опускаються нижче -5°C, то в ґрунті цибулина амариліса може загинути. Та й при несильних заморозках місце посадки амариліса потрібно дуже добре вкривати, тому висаджування гіппеаструмів і амарилісів у відкритий ґрунт рекомендується тільки на літо, а отже, восени їх потрібно викопувати. Доглядати за амарилісом і гіппеаструмом просто, головне – правильно організувати поливання, оскільки цибулина дуже чутлива до перезволоження і може загинути в разі застою вологи у ґрунті.

Удобрювати Амариліс потрібно тільки в період росту і цвітіння, припинивши вносити добрива за місяць-два до початку періоду спокою, який триває з червня до серпня. Добрива застосовуються мінеральні, як, власне, для більшості бульбових і цибулинних рослин, оскільки органічні добрива можуть спричинити захворювання цибулин. Підживлювати рослину потрібно 1 раз на два тижні. 

Місце для посадки амарилісів повинно бути сонячним. Ґрунт на ділянці необхідно до посадки цибулин підготувати – збагатити гумусом і покращити внесенням органічних добрив. Дуже важливо, щоб не було застою води, тому ділянка в низині амарилісам не підійде. Найкраще буде, якщо клумби з амарилісами ви розіб'єте на узвишші.

Посадка амариліса в горщик

Купувати цибулини амарилісів або гіппеаструмів для вирощування в горщику можна або в кінці осені (на початку періоду спокою), або навесні (на початку вегетаційного періоду). Краще, звісно, купувати цибулину в березні, до весняної посадки, але амариліси, а особливо куди менш примхливі гіппеаструми, можна висаджувати в ґрунт і пізньої осені, якщо дозволяє клімат. Горщик для амариліса (або гіппеаструма) повинен бути не стільки широкий, скільки глибокий. Це пов'язано з тим, що цибулина нарощує дуже довгу кореневу систему, і в широкому вазоні буде більш імовірним застій води, так що середній діаметр горщика для стандартної цибулини амариліса – 15 см. На дно вазона потрібно насипати дренажної речовини, яка не дасть воді застоюватися в коренях. Ґрунт потрібен легкий, що добре пропускає воду, але в той же час поживний. Підійде суміш торфу, листової, дернової землі і піску в рівних частинах. Можна придбати готовий ґрунт для цибулинних рослин. 

Перед посадкою цибулину амариліса оглядають, видаляють всі підгнилі корені і зрізають усі ділянки з підозрілими плямами. Після цього цибулину потрібно вимочити в слабкому розчині марганцівки для знезараження. Місця зрізів можна присипати товченим активованим вугіллям. Цибулину амариліса при посадці заглиблюють в ґрунт не глибше, ніж на 2/3, залишаючи на поверхні 1/3 або навіть половину цибулини. Якщо не дотримуватися цього правила, цибулина може пропасти, і напевно загине квіткова стрілка. Поливати посаджений у горщик амариліс краще в піддон, а не зверху в горщик. Куплену восени цибулину висаджують в ґрунт, щоб забезпечити їй правильні умови в період спокою. У цей час поливати амариліс потрібно тільки раз на місяць-півтора. Активно поливати амариліс починають навесні, на початку періоду вегетації. Тоді ж потрібно підгодувати квітку рідким добривом.

Посадка амариліса в ґрунт

У кінці весни – на початку літа амариліс висаджують в ґрунт, де цибулина буде набиратися сил, розростатися, щоб дати більшу квіткову стрілку і забезпечити пишніше цвітіння амарилісів. Окрім того, гіппеаструми та амариліси, висаджені в ґрунт, цвітуть довше за своїх горщикових побратимів, їхні цибулини активніше нарощують дітки, що дасть вам восени можливість зайнятися розмноженням амариліса.

Посадка амарилісів виконується за такою схемою: цибулини висаджують на відстані 30 см одна від одної на глибину близько 15 см. При цьому ямка повинна бути такої глибини, щоб вільно розташувалися довгі корені амарилісів.

Після посадки у відкритий ґрунт якийсь час не поливайте амариліс занадто часто, інакше квітка кине всі сили на нарощування листя, в той час як для закладання квіткової бруньки цибулині потрібні спартанські умови – деякий дефіцит вологи. Але й занадто обмежувати рослину у воді не потрібно. Цікаво, що амариліси зазвичай зацвітають на безлистяному стеблі, а зелена маса починає в'янути ще до вигонки квітконосу.

Коли квіткова стрілка досягне висоти 5-10 см, амариліс починають поливати рясніше. При цьому потрібно стежити, щоб не було застою води і підгнивання цибулини. Водночас потрібно підв'язати стрілки до спеціальної драбинки для квітів або до іншої опори. 

Розмноження амариліса

Найбільш простий і доступний спосіб розмноження амариліса – вирощування дочірніх цибулин. При пересадці їх акуратно відокремлюють і висаджують в окремі горщики, підбираючи розмір як для дорослої цибулини, так як вони ростуть досить швидко. Висаджувати цибулини потрібно так, щоб одна третина залишалася на поверхні ґрунту. При гарному догляді рослина має зацвісти після 2 – 3 років.

При розмноженні насінням посадковий матеріал висаджують у вологий ґрунт і ставлять у тепле і злегка притінене місце. Сходи, що з’являться через місяць, регулярно поливають. Коли саджанці трохи підростуть і зміцніють, їх розсаджують в окремі горщики. Розмножуючи амариліс насінням, цвітіння можна чекати лише через 6 – 7 років.

Амариліс гостріше інших кімнатних рослин потребує підживлення добривами, адже на час цвітіння йому потрібно багато сил і поживних речовин. Підгодовують його комплексними мінеральними добривами, для квітучих кімнатних рослин, за стандартною схемою – один раз в 10 – 14 днів. У період спокою цибулини в додатковому харчуванні не потребують.

Амариліс іноді вражається грибком, що проявляється в появі червонуватих плям і смуг на квітах, стеблах або цибулинах рослини. Вилікувати рослину можна за допомогою таких препаратів, як бордоська суміш або фундазол. Щоб уникнути цієї неприємності, не слід мочити надземну частину рослини при поливі.

Амариліс знайомий більшості як красива квітка, але далеко не всі знають, що вона отруйна. На батьківщині його соком місцеві аборигени змащували наконечники стріл, а в малих дозах ця речовина використовувалася як болезаспокійливий засіб. 

Пересадка

Для посадки Амариліса горщик обирають такого розміру, щоб від цибулини рослини до стінок горщика відстань була 1,5-2см. Пересаджувати краще в липні, перед виходом зі стану спокою, намагаючись не пошкодити молоде листя і коріння, заглиблюючи цибулину у ґрунт лише до половини.

Поливання амариліса горщикового, як уже згадувалося, здійснюється в піддон, а не в сам горщик. Висаджені в ґрунт амариліси необхідно поливати, враховуючи їх особливості: воду зверху на цибулини не можна лити в жодному разі. Якщо у відкритому ґрунті амариліс заразився якимось вірусним захворюванням або якщо на листках з'явилися щитівки, рослину потрібно обробляти фунгіцидами. Небезпечні для гіппеаструмів і грибкові хвороби. При перших же симптомах листя рослин потрібно обприскати бордоською сумішшю або фундазолом.