Американський горіх Пекан
Гість з американського континенту – горіх пекан потроху починає завойовувати увагу і любов садівників України.
На те є ціла низка причин. Найголовніша з них – ціна. Такі горіхи не з дешевих.
У його плодів тонка шкаралупа і немає перегородок. Горіхи дуже смачні – мають тонкий, злегка солодкий аромат і маслянистий смак. У них міститься до 70% жиру, вітаміни А, В2, В4, В9, С, К, макро- і мікроелементи. За вмістом жирів і калорійностю пекану немає рівних серед горіхів.
Його плоди застосовують в кулінарії, косметології та народній медицині. Вони нормалізують роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи і мають протизапальну дію.
Дерево здатне плодоносити протягом 300 років. Урожай зазвичай визріває в другій половині жовтня.
Пекан морозостійка рослина і витримує до -30 ° С.
Цей горіх невибаглива рослина і може виростати в умовах різного клімату. Існують сорти, які здатні витримувати низьку температуру, тривалу посуху, а також зростати в бідному на органічні речовини і мінерали ґрунті.
Культура невибаглива, до того ж існують посухостійкі сорти, що є придатними для спекотних регіонів. Витримує дерево й морози до -30ºС. Успіх, Текстан, Індіана, Грінрівер – це неповний перелік відомих в Європі сортів, які є найстійкішими до різних ґрунтово-кліматичних умов.
Перші 4-5 років саджанець росте повільно, додаючи не більше 30 см у висоту. Саме в цей час формується його коренева система. Плодоношення сіянців почнеться в 9-10-річному віці. Рослина стійка до хвороб та шкідників.
Але є й проблеми. Пекан не завжди встигає дозріти, бо для цього необхідна середньодобова температура +10ºС та відсутність приморозків до листопада. Такі умови не завжди бувають кожного року, тому для промислових насаджень пекан може стати ризикованою культурою.
Для зменшення ризиків вчені пропонують щеплення сортових матеріалів на адаптовані дерева.
Пекан не буде рости у поганих, а особливо, вологих умовах. Сад пеканів, який росте на бідному, малопродуктивному ґрунті, приносить лише розчарування. Багато недосвідчених виробників працюють протягом 10-20 років, перш ніж усвідомити, що їх проблеми почалися з ґрунту, де вони посадили свої дерева. Переважно пекани ростуть, як природні рослини, в річкових низинах. Алювіальні ґрунти, що знаходяться в цих низинах, зазвичай є найкращим місцем для садів. Для розвитку міцної кореневої системи пеканам потрібно, як мінімум, 3 фути (близько 1 м – прим. ред.) добре дренованого ґрунту над мінімальною глибиною рівня ґрунтових вод. Пекани, висаджені на мілководних ґрунтах з поганим внутрішнім дренажем, ніколи не розвинуться у великі, продуктивні дерева.
Горіх пекан розмножують кількома способами: прищепленням, саджанцями і насінням. Насіння зазвичай збирають після повного дозрівання горіха – восени. Після цього їх висівають в підготовлений грунт або стратифікують їх кілька місяців перед весняним посівом.
Спочатку готуються грядки з глибокими борознами. Важливо, щоб насіння було занурене в грунт не менше аніж на 7 сантиметрів. На один метр грядки в середньому сіють по півтора або два десятка насіння.
Зазвичай інтервал визначається віком дерева. На сьогоднішній день рекомендований інтервал – це використання квадратної схеми та посадка на відстані 45 футів (приблизно 14 м – прим. ред.). Ці дерева доведеться проріджувати у віці 20-25 років.
Правильний інтервал потрібен для усунення конкуренції за поживні речовини, вологу та сонячне світло. В ідеалі кінці гілок дерев ніколи не повинні перекриватися. У полудень протягом літа 25-35% землі повинні отримувати сонячне світло.
Для горіха пекан не потрібно особливого догляду – сама рослина невибаглива. Звичайно, якщо забезпечувати сприятливі умови для її зростання, можна значно поліпшити врожайність, а також попередити появу захворювань або шкідників.
Горіх пекан важко розколоти без додаткових пристосувань. Його шкаралупа не має жодної щілинки, жодного отвору (як, наприклад, волоський горіх). Це водночас плюс – різні комахи не можуть проникнути всередину, а також мінус – складно розколоти і витягти ядро через щільну шкаралупи.
Рослина практично не схильна до захворювань в порівнянні з волоським горіхом. За сирої погоди і в тіні на стовбурі може з’явитися цвіль, яка здатна привести до загнивання дерева. Боротися з патогенними грибками можна за допомогою хімічних препаратів або деяких народних засобів – розчину нашатирного спирту, харчової соди або оцту.
Найбільш критичний час для нещодавно посаджених саджанців пекану і молодих дерев – це перше літо. Ретельно поливайте верхні 6–8 дюймів (15-20 см – прим. ред.) ґрунту. Забезпечте щотижневе промочування, а не часті легкі розбризкування. Мульча з соснової хвої, соснової кори та згромадженого листя або подібних матеріалів допоможе зберегти прохолоду і вологу в ґрунті.
Часте розпушування ґрунту навколо дерев буде корисним і необхідним. Хороший полив спричиняє ущільнення, а кореням потрібен кисень для росту. Великим рослинам може знадобитися невеликий насип довкола пристовбурного кола, щоб утримувати воду досить довго та вбирати її.
