Артишок

Рослина з незвичайною назвою Артишок належить до сімейства айстрових.

Цей виходець з Середземноморського регіону і Канарських островів отримав повсюдне поширення.

У багатьох країнах його вирощують, як овочеву культуру і як лікарську сировину.

Харчову цінність представляють не розпущені суцвіття, що нагадують за смаком волоський горіх. З 140 відомих видів їстівними є близько 40.

В зрілому вигляді рослина зовні нагадує розторопшу (чортополох). 

Артишок – джерело вітамінів, його цілющі властивості відомі із давніх часів. Містить фосфор, кальцій і магній, вітаміни А, В1, В2, В6, В9, РР, С, Е і К, клітковину, мінеральні солі, інсулін та каротин. Вітамін В6 допомагає швидше розщеплювати і засвоювати тваринні білки і амінокислоти.

Артишок додають в препарати, що застосовуються для лікування печінки, атеросклерозу, хвороб жовчного міхура. Він покращує апетит і містить речовини, які стимулюють регенерацію клітин. Крім усього артишок є сильним афродизіаком.

Артишок – багаторічна рослина. Теплолюбна, але здатна вистояти короткі заморозки не нижче -2 градусів. На зимовий період його потрібно вкривати, або вирощувати, як однорічник. Розмножується насінням, або відводками. При посіві насіння безпосередньо в ґрунт, урожай буде отриманий тільки на наступний рік. Для отримання кошиків в рік посадки необхідно з насіння виростити розсаду.

Артишок не плодоносить у бідному ґрунті. Тому восени необхідно заздалегідь підготувати місце для посадки. В яму на глибину 60 см укладають дренаж. З цією метою використовують гальку або глиняні черепки. Зверху потрібно насипати суміш, в яку додати: по три частини перегною, садової землі, піску і одну частину торфу.

У другій декаді січня потрібно змішати з вологим піском або укласти між шарами тканини, при середній температурі 23 градуси, замочене у воді насіння, а потім періодично його зволожувати. Проклюнете насіння для яровизації слід витримати при температурі близької до нуля приблизно 9 годин, потім ще близько 15 годин – при температурі близько 17 градусів.

Після цього насіння висівають у підготовлену тару для появи сходів, яку містять в приміщенні з температурою 18-20 градусів.

Догляд за розсадою і висадка в ґрунт

Перший листок – сигнал до пересадки сіянців в окремі склянки, з розміщенням їх під плівку або в парник. Після пікірування можна 2-3 рази підв’ялити листя розсади з метою збільшення кількості пагонів. Ґрунт підсушується так, щоб листки трохи зів’яли.

Розсаду слід висаджувати в родючий, легкий ґрунт після закінчення приморозків на початку травня, або в парник в середині квітня, на відстані один від одного приблизно 50 сантиметрів. Висадка проводиться в ямки глибиною 30 см, удобрені гноєм, що перепрів, після чого рясно поливають.

У вегетаційний період артишоку необхідний регулярний полив, глибоке розпушування і підживлення кожні 10-15 днів, до кінця липня. Для підгодівлі розводять водою переброджений курячий послід або гнойову рідоту в співвідношенні 1:10 або 1:6. У третій декаді червня бажано підгодувати мінеральними добривами.

Розмноження відводками

Відводки артишоку в магазинах не продають, тому їх можна отримати у того, хто вже вирощував цю рослину. Або виростити самому.

Молоді паростки навколо кореневища з’являються на третьому році життя артишоку. При наявності у відводка двох-трьох листків, потрібно акуратно обрізати кореневу систему паростка від материнської. Потім отриманий відводок необхідно вкоренити в ґрунті.

Восени артишок потрібно підгорнути і щільно вкрити соломою від вимерзання. У північно-західних районах цю рослину на зиму в ґрунті не залишають. Відбирають найбільш міцні примірники, викопують, видаляють листя і прибирають на зберігання в приміщення з хорошою вентиляцією.

У період з лютого по березень, з кущів видаляють пагони і поміщають в горщики з легким ґрунтом.

Артишок потребує регулярних рясних поливів, проте не переносить застою вологи в грунті. Коли у рослини з'являються суцвіття, полив потрібно скоротити.

Вологість повітря не грає особливої ролі для артишоку.

Зрізуючи головки артишоку необхідно залишити частину стебла довжиною 3 см.

Робити це краще поки він не зацвів.

Зрізані головки можна зберігати близько чотирьох тижнів при нульовій температурі, з вологістю повітря 75-80 %.

Не рекомендується піддавати заморожуванню, в цьому випадку суцвіття темніють і втрачають смакові якості.