Культура беладона звичайна (особливості вирощування та зберігання)

Багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових. Має товсте, багатоголове кореневище. Стебло пряме, заввишки 60—200 см, товсте, соковите, вгорі вилоподібно розгалужене, залозисто-пухнате. Листки короткочерешкові, яйцевидні або яйцевидно-еліптичні, загострені, цілокраї, в нижній частині стебла чергові, на квітконосних пагонах — зближені попарно, один з них більший. Квітки одиничні, великі, пониклі, коричнево-фіолетові або червоно-бурі, розміщені в пазухах листків. Плід — куляста чорна ягода. Цвіте у червні — серпні.

Для медичних цілей заготовляють листя (Folium Belladonnae) і корені (Radix Belladonnae). Збирають листя під час цвітіння рослини. Після попереднього пров'ялювання його сушать на горищі, під наметом або в сушарках при температурі 30—40°С. Сухої сировини виходить 14—16%. Корені копають восени або навесні. їх миють у холодній воді, розрізають на куски завдовжки до 23 см (товсті розщеплюють) і сушать під наметом або в протоплених приміщеннях. Строк придатності сухої сировини Беладонни звичайної — 2 роки.