Культура Боби кінські (особливості вирощування та зберігання)

Однорічна культура, висота якого сягає 30 см. Кінські боби найкраще розвиваються в нежаркий час року (t 15 º C). Не бояться зниження температури, аж до -10°С. Висаджують у досить удобрені ґрунти з невеликим вмістом азоту.

Насіння кінських бобів можна висаджувати безпосередньо в ґрунт. Для отримання більш ранніх врожаїв, можна проводити осінню висадку, але до початку зими вони повинні прорости до 2,5 см. Насіння загортають не глибше, ніж на 4 см подвійними рядами на відстані 90 см. Для гарного розвитку високорослих сортів рекомендується використовувати опору.

Всі сорти кінських бобів вимагають помірного поливу. Після цвітіння верхівку погона прищипують для поліпшеного формування стручків.

Крім того, кормові боби використовуються як повноцінний білковий корм для худоби. Такі сорти вирощують на зелену масу, на зерно, або з кукурудзою на силос.
 

Кращими попередниками для бобів є просапні культури - картопля, цукровий буряк, кукурудза. Після них поле залишається чистим від бур'янів. Під просапні культури до того ж вносять органічні і мінеральні добрива, післядію яких кормові боби використовують ефективно. Не рекомендовані-бобові, злакові трави, зернобобові культури.

Не слід вирощувати кінські боби після бобових і злакових трав, зернобобових культур. Повторно сіяти їх на тому ж полі можна не раніше, як через 4-5 років, інакше вони пошкоджуються кореневими гнилями та іншими хворобами і шкідниками.

При внесенні мінеральних добрив вони, як і інші зернобобові культури, ставлять відносно невисокі вимоги до вибору попередника. Тому часто їх розміщують після озимих зернових. Проте доцільнішим поєднанням культур у сівозміні є розміщення озимих після бобів. Боби є добрим попередником для всіх зернових та інших культур, оскільки мають глибокопроникаючу, потужну кореневу систему. Відмерлі рештки коріння утворюють у ґрунті порожнини, які надають йому пухкості і сприяють доступові повітря.

Завдяки цьому підґрунтя стає більш доступним для коріння зернових та інших культур, що висіваються після бобів.

Маючи добре розвинену кореневу систему, зокрема стрижневий головний корінь, рослина засвоює з нижніх шарів вапно, фосфор і калій і цим сприяє підвищенню врожайності наступних культур сівозміни.

Боби характеризуються значним використанням поживних речовин з ґрунту, а тому добре розвиваються на родючих ґрунтах з реакцією, близькою до нейтральної. Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи вони використовують 6-7 кг азоту, 1,5-2,1 кг фосфору, 2,5-2,8 кг калію,2,2-2,8 кг кальцію. Найбільша кількість поживних речовин поступає в рослину у фазах інтенсивного росту стебла - утворення бобів.

Вони добре реагують на органічні та мінеральні добрива нетільки на бідних, але і на багатих ґрунтах. Норму мінеральних добрив встановлюють залежно від родючості ґрунту, величини запланованого врожаю тощо. Вона коливається в межах Р40-90К40-90. Всю норму добрив необхідно внести під зяблеву оранку.

Весняне внесення під культивацію зменшує ефективність фосфорних і калійних добрив. Кормові боби добре реагують на вапнування кислих ґрунтів (рН 5,5-6,0). Для цього вносять 3-5 т/га вапнякових матеріалів. Краще ростуть на ґрунтах з нейтральною реакцією (рН 6-7).

Обробіток ґрунту під боби залежить від попередника. Після просапних культур проводять зяблеву оранку. Необхідно враховувати, що боби дуже добре реагують на глибоку зяблеву оранку - 25-27 см. У випадку розміщення кормових бобів після зернових, до оранки поле один-два рази лущать з допомогою дискових чи один раз лемішним лущильником. Оранку необхідно провести через 15-20 днів після лущення. При ранній зяблевій оранці восени можуть з'явитися сходи бур'янів. їх знищують за допомогою боронування важкими боронами БЗТС-1,0 або культиватором КПС-4. Рано навесні, при першій можливості виходу в поле, зяб боронують важкими боронами. Якщо планується поле засіяти якнайшвидше, боронування не проводять, а зразу ж приступають до підготовки ґрунту до сівби. Глибина передпосівної культивації -10-12 см. На важких ґрунтах проводять дві культивації: першу на глибину 6-8 см, другу під кутом до першої на глибину 10-12 см.

В умовах повного "достигання" ґрунту можна використати для підготовки ґрунту комбіновані агрегати (ЛК-4), за умови, що стрільчасті лапи розпушуватимуть ґрунт на глибину 10-12 см. Для максимального збереження вологи в ґрунті розрив між передпосівним обробітком ґрунту і сівбою не повинен перевищувати 0,5-1 год. Тому допускається передпосівну культивацію і сівбу проводити під невеликим кутом в одному напрямку, не очікуючи завершення культивації всього поля. Мікродобрива - бор, марганець, мідь, кобальт, молібден, магній - сприяють збільшенню врожаю і поліпшують якість насіння. Молібден особливо ефективний на кислих ґрунтах. Кормові боби дуже добре реагують на внесення міді.

Для сівби використовують крупне, вирівняне насіння з високою схожістю. У день сівби насіння обробляють бактеріальним добривом у затемнених приміщеннях, щоб на нього не попадали прямі сонячні промені, які згубно діють на бактерії. Протруєння поєднують з обробітком мікродобривами. Способи сівби. Сіють боби широкорядним способом (45 см), а на чистих від бур'янів ґрунтах при застосуванні гербіцидів краще сіяти звичайним рядковим способом. Для сівби використовують сівалку УПС-12, овочеві та зернові сівалки. Зазор між висівною котушкою і нижнім клапаном у сівалці СЗ-3,6 має бути 0,8 мм. При рядковому способі сівби кормових бобів можна залишати технологічні колії, як при інтенсивній технології вирощування зернових культур.

Глибина сівби.

Насіння бобів при проростанні не виносить сім'ядолі на поверхню Ґрунту, тому для підвищення врожайності їх необхідно сіяти глибоко. Оптимальна середня глибина становить 7-8 см. На важких ґрунтах зменшують до 4-5 см, а на легких збільшують до 10 см. Якщо верхній шар ґрунту сухий, глибину загортання збільшують на 1-2 см. Норма висіву. У Лісостепу України при широкорядному способі сівби оптимальною нормою висіву для бобів є 350-400 тис./га, на Поліссі - 450-500 тис. схожих насінин на 1 га. При звичайному рядковому способі сівби норма висіву збільшується на 25-30% і становить 600-700 тис./га. Вагова норма висіву залежить від крупності насіння, способу сівби і коливається від 100 до 250 кг/га. Строк сівби. Кормові боби маловимогливі до тепла, але потребують для проростання насіння великої кількості води. Тому сіяти боби треба якомога раніше, як тільки є можливість підготувати ґрунт.

У суху погоду після сівби поле коткують для підвищення польової схожості. До появи сходів, на 5-6 день після сівби, посіви боронують для знищення кірки і бур'янів у фазі білої ниточки. Друге боронування проводять у фазі 3-5 листків (висота рослин 5-6 см). У холодну погоду сходи можуть з'явитися лише через 16-20 днів, тому можна провести два-три досходових боронувань. На широкорядних посівах крім цього 2-3 рази розпушують грунт у міжряддях на глибину 4-6 см. Під час останнього розпушування рядки підгортають. Обробіток міжрядь необхідно припинити до настання фази бутонізації. На забур'янених полях, або при низькій ефективності агротехнічних заходів для знищення бур'янів використовують гербіциди гезагард (прометрин) 50% з.п. 3,0-4,0 кг/га проти однорічних дводольних та злакових бур'янів, обприскуючи ґрунт до сходів рослин кормових бобів.

Боби мають підвищену чутливість до гербіцидів. Листки бобів мають слабкий восковий наліт, добре змочуються розчинами, і тому значна кількість препарату проникає в рослину, пригнічуючи її розвиток. Напевно з цієї причини відсутні гербіциди для після сходового внесення.

Насіння бобів достигає нерівномірно, тому збирають роздільним способом. Розпочинають скошувати у валки, коли нижні боби почорніють, а насіння стане твердим. Косять жатками ЖРБ-4,2 на висоті 18-22 см. Сухі валки обмолочують зерновими комбайнами з частотою обертів барабана, не більшою за 400-500 за хвилину. Більшу частину площ збирають однофазним способом у пізніші строки при повному достиганні всіх бобів на рослині, зважаючи на те, що боби при достиганні не розтріскуються, на відміну від гороху. Збиральною стиглістю вважають період, коли рослини скидають листя, боби чорніють, насіння набуває типового для сорту кольору. До прямого комбайнування приступають, якщо почорніє 75-90% бобів, а вологість насіння становить не більше 20-25%. При значному осипанні насіння, боби краще збирати вранці або ввечері, коли вища вологість повітря. При збиранні кормових бобів застосовують зернозбиральні комбайни усіх марок з робочою швидкістю до 7 км/год. і відповідним регулюванням.

Щоб забезпечити одночасне достигання, на насіннєвих посівах використовують десикант Реглон Супер, 15% в.р. з нормою 4,0-5,0 л/га. Посіви обприскують при пожовтінні нижніх бобів за 8-10 днів до збирання.

Насіння зберігають сухим з вологістю не вище 14-15%. За такої вологості схожість зберігається впродовж 4-х років. Якщо зерно має вологість нижчу 17%, його обробіток продовжують на сортувальних машинах або на зерноочисних агрегатах і комплексах типу ЗАВ, КЗС. Якщо ж вологість зерна вища 17%, то після попередньої очистки його сушать активним вентилюванням або на сушарках шахтного типу. Випаровування води із зерна при сушінні спричиняється до того, що насіннєва оболонка тріскається. Тому при сушінні насіння кормових бобів зменшення вологості за один прохід має бути не більше ніж на 4%