Культура Буряк кормовий (особливості вирощування та зберігання)

Кормові буряки дворічна перехрестнозапильна трав'яна рослина родини амарантових (Amaranthaceae). В перший рік утворюється масивний коренеплід, а на другий рік - квітконосні пагони, плоди і насіння.
Кормовий буряк - цінна кормова культура. Коренеплоди мають добрі смакові якості, легко засвоюються і добре поїдаються тваринами. Незважаючи на відносно невисокий вміст сухих речовин, в 1 ц коренеплодів міститься 12-15 кормових одиниць. У коренеплодах багато ферментів, вітамінів, макро- і мікроелеменетів. Це джерело легкоперетравних вуглеводів, вміст яких становить 9%, а коефіцієнт перетравності досягає 96-98%. Вміст протеїну невеликий - 1,1-1,5%. Згодовуються коренеплоди у свіжому вигляді.
Значну кормову цінність має гичка кормового буряка. її згодовують у свіжому вигляді і як силос. В 1 ц міститься 10 к.о. Урожай гички становить 20-30% від маси коренеплодів.
Кормовий буряк має агротехнічне значення. Під нього вносять високі норми добрив, поле очищається від бур'янів, це цінний попередник у сівозміні для наступних культур.
Урожайність коренеплодів висока - 600-800 ц/га, і може досягати 1000-1500 ц/га, за рахунок цього забезпечується більший збір сухих речовин з одиниці площі, порівняно з зерновими культурами.
Урожайність гички (100-300 ц/га) прирівнюється до збору середнього врожаю однорічних трав, причому без додаткових затрат.

Розміщують кормовий буряк після озимих зернових, кукурудзи, однорічних трав. Вирощують також в овочевих сівозмінах на заплавних землях, висіваючи після помідорів, огірків, капусти. На осушених землях буряк кормовий добре росте на достатньо розкладених торфовищах.

Кормовий буряк є найкращим попередником для озимої пшениці. Допустимим попередником може бути для ячменю та кукурудзи на силос. Для озимого жита, гречки, кукурудзи на зерно, сої, картоплі - кормовий буряк є недопустимим попередником. Також не можна сіяти після кормового буряка кормові коренеплоди, цукровий буряк, овес, просо, соняшник.

Кормові буряки відзначаються високою реакцією на внесення органічних, мінеральних і зелених добрив. Норма гною змінюється залежно від типу ґрунту в межах 40-80, іноді вона становить 100 т/га і більше. Гній, 75-80% фосфорних і калійних добрив вносять під оранку. Азотні й решту фосфорно-калійних добрив вносять під передпосівну культивацію, малу норму – N₂₀P₂₅K₁₅ - при сівбі, в період вегетації у підживлення застосовують N₃₀. Високі дози азотних добрив недоцільні, особливо під кор­мові буряки, оскільки в коренеплодах накопичуються нітрати, що може спричинити отруєння тварин.

Кормові буряки при врожайності 1500 ц/га коренеплодів виносить з ґрунту таку кількість поживних елементів: азоту – 415 кг/га, фосфору 135 і калію – 325 кг/га. Для одержання врожаю 1500-2000 ц/га коренеплодів рекомендується вносити N_266-350P_120-160K_60-80. На фоні гною норми мінеральних добрив необхідно зменшувати на 25-З0%. На поливних землях під кормові буряки гній вносять у нормі 50-60 т/га, а мінеральні: на чорноземах – N_180-240Р_90-120К₆₀, на темно-каштанових – N_200-260P_90-120K₆₀.

Буряк кормовий добре реагує на глибоку оранку і розпушування підорного горизонту. В літньо-осінній період проводять напівпаровий обробіток. Він передбачає дворазове лущення ґрунту на глибину 6—9 см дисковими лущильниками (ЛДГ-5, ЛДГ-15, ЛД-20); через 10—15 діб — друге лущення лемішними лущильниками (ППЛ-10-25). Через 15—20 діб проводять зяблеву оранку на глибину 25—30 см. Ґрунти з неглибоким орним шаром потрібно обробляти на повну глибину.

Під час підготовки ґрунту до сівби його вирівнюють й ущільнюють верхній шар шлейф-боронами, котками, вирівнювачами. Передпосівне коткування найефективніше в посушливу весну.

Врожайність кормового буряка, вибір схеми формування густоти посівів значною мірою залежить від якості насіння. Перед сівбою насіння калібрують, шліфують, дражують, протруюють, обробляють стимуляторами росту та мікроелементами. За допомогою калібрування насіння ділять на на дві фракції 3,5-4,5 мм та 4,5-5,5 мм. Насіння повинно мати чистоту не менше 97%, схожість не нижче 80%. Для підвищення енергії проростання насіння піддають повітряно-тепловій обробці, витримують його на відкритому повітрі 3-5 днів.

Сіють кормові буряки в ранні й стислі строки, коли ґрунт на глибині 5-10 см прогріється до 6-8°С. Ширина міжрядь – 60-70 см. Норма висіву при сівбі сівалками з котушковими висівними апаратами – 15-18, сівалками точного висіву – 8-12кг/га. Глибина загортання насіння залежить від його крупності, механічного складу ґрунту і становить не більше 4-5, а на важких ґрунтах – 2-3 см. При сівбі треба створити хороший контакт насіння з вологим ґрунтом, що забезпечується післяпосівним коткуванням.

Догляд за посівами включає досходове і післясходове розпушування ґрунту, мілке розпушування в міжряддях і захисних зонах рядків (шаровка), формування густоти посіву, розпушування в міжряддях з одночасним підживленням рослин, внесення гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів для захисту посівів від бур'янів, шкідників і хвороб.

Оптимальна густота рослин на період збирання 80-90 тис/га, на торфових грунтах - 75-80, а на зрошуваних землях - 90-100 тис/га.

Перше глибоке розпушування ґрунту в міжряддях поєднують з підживленням мінеральними добривами після формування густоти посіву. 

Оптимальний строк збирання в Лісостепу і Поліссі настає в кінці вересня - на початку жовтня, у Степу - у другій половині жовтня. Найбільш поширеним способом збирання є роздільний. Для цього використовують бурякозбиральні комплекси.

Правильна температура – одна з основних умов зберігання. Ні при яких умовах вона не повинна перевищувати 2-3°С і опускатися нижче 0°С. У першому випадку коренеплід проросте, у другому – замерзне. Зберігання кормового буряка надійніше здійснювати в буртах. Зверху робиться укриття з соломи з землею. Також овочі звалюють в спеціальні сховища, в яких є вентиляція і підтримується спеціальна температура.

Паростки буряка містять в десятки разів більше корисних речовин, ніж дорослі рослини або пророщене насіння. З одного насіння з'являється відразу 2-3 паростка. Мікрогрін (друга назва мікрозелень) містить велику кількість вітамінів (A, B, C, E, K, PP), багато заліза, кальцію, калію, магнію, йоду, фолієвої кислоти.

Вживання в їжу паростків буряка сприяє зміцненню імунітету, покращує роботу травлення, підвищує тонус організму. Речовини, що містяться в мікрозелені, сприяють зміцненню нервової системи, поліпшенню зору, гарній роботі серця і судин.

Смак у мікрозелені буряка - ніжний, лагідний. Мікрогрін буряка добре додавати до салатів, бутербродів і других страв. Вони нададуть яскравості будь-якому гарніру.