Культура Дагуса (особливості вирощування та зберігання)

Дагусса, або Елевсіна коракан (лат. Eleusine coracana) - вид трав'янистих рослин роду Елевсина (Eleusine) родини Злаки, або Тонконогові (Poaceae).

У деяких районах Північної Африки та Індії дагусса є важливою зерновою культурою. З зерна дагусси отримують борошно, крупу і пиво. Дагусса також є пасовищним і сінокісним рослиною. Розвивається як багаторічна рослина, але культивують її частіше як однорічна. Посухостійка, невимоглива до грунту, високоврожайна.

Хороший попередник для зернобобових, овочевих, капустяних культур та ін.

Вирощують після різних попередників-зернобобових, просапних культур, однорічних і багаторічних трав.

У більшості країн Африки дагуссу вирощують без мінеральних добрив, проте культура на добрива дуже чуйна. Тому під час основної обробки грунту необхідно вносити мінеральні добрива з розрахунку 60 кг/га д.р. азоту, фосфору і калію.

Рослини воліють сонячне місце розташування, легкі родючі ґрунти. Для обробітку культури мало підходять холодні, важкі, глинисті, а також кам'янисті й галькові ґрунти.

В умовах України оптимальним способом сівби є широкорядний з шириною міжрядь 45 см. вирощують також звичайним рядковим способом. Сіяти пальчасте просо необхідно в першій-другій декаді травня, коли грунт прогріється до 10-12 °С.

Для посіву краще використовувати овочеві сівалки або переобладнану бурякову сівалку.

Норма висіву при вирощуванні на фітомасу в звичайних рядкових посівах - 18-20 кг/га, на насіння - 8-10 кг/га, при ширині міжрядь 45 см - 8-10 кг/га і 4-6 кг/га відповідно.

Глибина загортання насіння на важких ґрунтах повинна становити до 2 см, на середньосуглинкових - 2,5-3,0 см і на ґрунтах легкого механічного складу - до 4 см. Для отримання дружних сходів ґрунт після посіву ущільнюють.

Догляд за рослинами зводиться до розпушування міжрядь і боротьбі з бур'янами.

При необхідності по сходах можна провести борування легкими боронами в поперечному напрямку. Це дозволить значно зменшити засміченість посівів.

Надалі на посівах культивацію проводять при необхідності - до початку інтенсивного росту рослин (середина стеблування).

Збирають пальчасте просо роздільним способом, коли у більшості волоті дозріє 80% зернівок. Скошене в валки просо обмолочують, коли вологість зерна зменшується до 15-16% і досить підсохне солома. Обмолочувати необхідно добре регульованими комбайнами, не допускаючи обвалення зерна. На зелену масу рослини скошують перед колосіння, а на сіно - у фазі колосіння. Дагусса на одному гектарі забезпечує 25-35 т зеленої маси, 6-8 т сіна (здатна зберігати зелене листя при повній стиглості насіння).