Культура Дуб звичайний (черешковий) (особливості вирощування та зберігання)

Дуб по праву вважається царем серед дерев, адже вік окремого дерева може сягати кількох сотень років, а стовбур його не під силу охопити руками навіть дорослій людині. Так як посаджений вами дуб переживе і вас, і ваших нащадків, висаджувати його потрібно в таке місце, в якому ні дубу не буде ніщо заважати, ні він сам не стане нікому на заваді. Саджанець дуба реально виростити і в домашніх умовах.

Успішність вирощування будь-якого дерева, у тому числі і дуба, полягає в дотриманні агротехніки, проте часто початкуючі садівники допускають стандартні помилки, які призводять до загибелі саджанця або порушують ріст дорослої особини і інших рослин.

Одні з них :

• неправильний вибір місця. Дуб, як відомо, володар розкидистої крони і великої кореневої системи. Саджаючи його занадто близько до інших рослин або об’єктів, можна завдати шкоди. Корені, що розрослися, можуть зашкодити сусіднім культурам, а також завдати збитку будівлям;
• порушення правил висадки. Багато садівників так квапляться висадити дерево в грунт, що не приділяють уваги підготовці ями. Посадочна яма має бути викопана заздалегідь, щоб в грунті почалися необхідні для адаптації саджанця обмінні процеси. Не можна саджати деревце в тільки що вириту лунку;; Также дуб годиться для створення саду в східному стилі, поєднуючись з туями, ялиною, бузиною і барбарисом.
• неправильний полив. Багато навіть досвідчених дачників поливають рослини недостаточно – це часто призводить до того, що зволожується тільки верхній шар грунту, відповідно, до глибоколежачих коренів волога просто не доходить. Важливо враховувати, що для зволоження 25 сантиметрів грунтового шару на 1 квадратному метрі потрібні 25-26 літрів води;
• недотримання правил обрізання гілок. Багато хто робить обрізання крони строго за календарем, що часто призводить до негативних наслідків для дерева. Щоб цього уникнути, окрім календаря треба орієнтуватися на погодні умови, якщо занадто холодно і вночі ще відбуваються заморозки, обрізання краще трохи відкласти, поки не встановиться стабільна плюсова температура повітря.

Молодняк дуже чутливий до довкілля, тому, щоб дуб прижився, в перші роки особливо важливо приділяти увагу підгодівлі. Зазвичай дуб удобрюють двічі в сезон: на початку весни і восени-для цього використовують спеціальні мінеральні підгодівлі у вигляді гранул. Відмічено, що регулярне добриво підвищує стійкість дубів до захворювань і грибків, а також сприяє інтенсивнішому росту молодого дерева.

Дуб любить хороше яскраве освітлення, особливо воно корисне для верхньої частини крони. При цьому бічне затінювання дереву не страшно. У зв’язку з цим, для вирощування зеленого велетня підійдуть відкриті площі ділянки з розташованими неподалік деревами й невисокими кущами. 

Другим важливим моментом є визначення відповідного ґрунту -це один з ключових секретів успіху вирощування дуба. Дерево любить родючий нейтральний ґрунт, але погано переносить її підвищену кислотність, тому не варто вирощувати дуб поряд з хвойними породами.

Черешковий дуб може розмножуватися живцюванням або пророщуванням з жолудів. Розглянемо, які особливості мають ці методи.

Живцювання

Розмноження дерев живцями-досить трудомісткий процес, проте він дозволяє виростити дерево без особливих витрат. Дуб черешковий розмножується шляхом вкорінення живців від материнського дерева:

• найкраще брати живці від молодих рослин, віком 2-3 роки. Найбільш сприятливий період для вкорінення доводиться на період з травня по початок липня;
• нарізувати втечі краще за все рано вранці або в похмуру погоду, вони повинні мати зелену кору і бути гнучкими;
• втечу нарізують на живці гострим ножем, зазвичай для живцювання використовується середня частина пагона, при цьому нижня частина живця ріжеться косим зрізом, а верхня-прямим;
• до посадки нарізані живці поміщають в посудину з водою, і обприскують; Дізнайтеся, як саджати жолуді.
• для посадки живців необхідно підготувати відповідний ґрунт. Для цього в горщик або іншу місткість насипається родюча, рихла земля, змішана з піском. Цей ґрунт є основою, а згори досипається 3-4 см крупного піску. Можна використати готову суміш торфу і піску промислового виробництва;
• живці висаджують в підготовлений ґрунт, поглиблюючи на 2 см і уплотнюючи ґрунт навколо кожного живця. Оптимальна відстань між живцями й рядями-5 см Після висадження робиться полив через сито або спеціальну дрібну лійку і споруджують деяку подібність теплиці для створення парникового ефекту;
• деревні породи зазвичай прекрасно укорінюються при середній температурі 20-24 градуси тепла, проте дуб відноситься до важко укорінених рослин, тому важливо звернути увагу і на температуру в товщі ґрунту-вона має бути вища, ніж температура довкілля на 3-4 градуси;
• посаджений в горщик живець обприскують до 4 раз на день. 

Важливо! Чим старше материнська рослина, тим менше шансів того, що живці, узяті від нього, виживуть і благополучно укоріняться. Як тільки ваш вихованець укоріниться, він негайно дасть вам знати: бруньки рослини почнуть активно збільшуватися в розмірах і вже скоро на нім з’являться перші молоді пагони. Після цього рослину можна починати привчати до довкілля, спочатку злегка трохи відкриваючи укриття, а згодом, залишаючи відкритим на декілька годин. Зазвичай до початку вересня теплицю можна прибирати й готувати рослину до перекладу восени у відкритий ґрунт. Добре укорінені живці здатні перезимувати під снігом.

Як виростити дуб з жолудя

Набагато менше клопоту принесе вирощування дуба звичайного з жолудя. Найголовніше-серйозно підійти до вибору жолудів, які стануть посадковим матеріалом, адже серед них може не виявитися життєздатних:

• Плоди дуба дозрівають восени, для пророщування ідеально підійдуть вже опалі, зрілі жолуді. При зборі важливо визначити, чи не засохнув плід усередині, для чого його треба потрясти, ядро горіха не повинне стукати по стінках. Якісні плоди не мають тріщин, плісняви і інших нерівностей, капелюшок жолудя легко знімається;
• фахівці радять обов’язково узяти ґрунт і невелику кількість опалого листя від рідного дерева, щоб забезпечити правильне зберігання посадочного матеріалу;
• перевірити придатність жолудя для вирощування дерева можна дуже просто: висипати відібрані плоди в ємність з водою. Ті жолуді, які відразу ж спливли на поверхню, можна сміливо викидати, вони не годяться для посадки. Через декілька хвилин повторіть процедуру-цього разу треба почекати декілька хвилин, можливо, спливуть ще декілька штук. Ті плоди, які залишилися на дні посуду, можна сміливо брати в якості сіянців; 
• для дотримання природності процесу й отримання очікуваного результату, краще саджати сіянці навесні, відповідно, зібрані плоди треба зберегти до цього моменту у звичному для них середовищі. Для цього необхідно вибрати ємність з кришкою і виконати в ній вентиляційні отвори, наповнити місткість сумішшю з ґрунту й опалого листя й укласти туди жолуді. Закрити посудину кришкою і прибрати в темне прохолодне місце – це може бути льох або овочеве відділення холодильника. Таке зберігання забезпечить найкраще збереження посівного матеріалу до весни практично в природних умовах;
• навесні “розконсервуйте” жолуді та приступайте до найцікавішої й відповідальнішої роботи: пророщуванню перших корінців майбутнього дуба. Для цього поміщаємо жолуді в пакет, наповнений вологою ґрунтовою сумішшю, і відправляємо в холодильник до появи паростків. Зазвичай цей процес займає 3-4 місяці;
• як тільки насіння дало паростки, їх треба пересадити в маленькі горщики. Горщики вибираємо з дренажними отворами, щоб уникнути застою води, наповнюємо універсальним субстратом, можна додати трохи торф’яної суміші. Пророслі сіянці занурюємо в землю, злегка поглиблюючи їх. Ставимо горщики в місце з хорошим освітленням і поливаємо 2-3 рази в тиждень;
• приблизно через місяць ви побачите результат своїх трудов-саженец почне активно рости і випустить перші листочки. Як тільки листочків стане більше, ніж 2, рослина можна пікірувати, тобто пересаджувати у більшу ємність, де буде посилено розвиватися коренева система;
• для пікіровки готуємо горщики більшого розміру, наповнюємо їх ґрунтом, акуратно витягаємо саджанці, намагаючись не пошкодити корінь, і занурюємо в ґрунт, згори досипляємо ще субстрату, поливаємо. Пікіровані саджанці повинні знаходитися у світлому приміщенні, режим поливу встановлюється 8 раз на місяць.

Дуб завжди розвиває спочатку кореневу систему і лише потім випускає зовнішній паросток. Очікування може затягнутися до 1,5-2 місяців. Не розкопувати землю, щоб подивитися, що там діється з жолудем. Щоб менше турбуватися, посадіть 3-4 жолудя. Один з них обов’язково зійде. Не допускайте висихання грунту, але і не заливайте паростки щоб уникнути їх загнивання. Тримати дуб будинку можна до дворічного віку, після чого його слід пересадити на постійне місце. Не засмучуйтеся, якщо саджанець після висадки скине листя. Юному дереву ще тільки належить пристосуватися до природних кліматичних умов. Але дуби живучі і досить скоро на них з’явиться нова крона.

Особливий догляд дубу не потрібний навіть у перші роки життя. Важливе лише своєчасне прополювання і розпушування ґрунту на глибину 20-30 см. 

Як відомо, дуб має переконливу крону, яка може принести на садову ділянку не лише бажану прохолоду, але і небажану тінь для інших рослин. Крім того, своєчасне видалення гілок, що підсохнули, надає дереву акуратнішому вигляду.

• обрізання проводять зазвичай восени до настання заморозків або ранньою весною до виділення соку. Зазвичай видаляють зайві втечі, зрізують сухі гілки і здійснюють прищипування гілок для формування крони;
• щоб надати кроні округлої форми, вирізують декілька гілок в центральній частині крони, а бічні лише злегка підрізують. Якщо дуб занадто сильно пішов у вертикальний ріст, йому прищипують верхівку (центральна втеча). На товстих гілках після зрізування їх частини область зрізу покривають фарбою;
• важливо пам’ятати, що молодий дуб краще починати обрізувати після того, як у нього повноцінно сформується ствол, інакше замість дерева ви ризикуєте отримати дубові кущі.

Якщо ви хочете зробити пересадку менш болючою, можете на один рік залишити дерево в горщику, але винести його при цьому на вулицю, щоб дубок встиг загартуватися.

Незважаючи на природну морозостійкість дуба звичайного, він чутливий до різких перепадів температури, тому молоді дерева хоч би перші 1-2 роки життя краще укривати на зиму. Для цих цілей можна використати спеціальні утеплювачі або звичайну мішковину, якою обмотують ствол і гілки. З віком дуб адаптується до холодів, і 2-3-річні дерева вже стійко переноситимуть їх без укриття.