Культура Еспарцет виколистий (особливості вирощування та зберігання)

Не стійкий проти випасання, особливо в перший рік використання.

Еспарцет є добрим попередником для більшості культур сівозміни. Він нагромаджує в ґрунті 100-200 кг/га азоту. Цінний медонос ,з 1 га його посіву одержують 1,0-1,5 ц меду.

Коренева система здатна засвоювати важкорозчинні фосфорні й кальцієві сполуки з ґрунту. Еспарцет слабо реагує на внесення органічних і мінеральних добрив та на рівень родючості ґрунту, тому добре росте на малородючих землях. На коренях формується значно більше бульбочок, ніж у люцерни чи конюшини. Еспарцет не слід висівати на кислих ґрунтах без попереднього вапнування.

Еспарцет виколистий придатний для сівби на сухих ґрунтах з достатньою кількістю вапна. Особливо добре розвивається на карбонатних чорноземах лісостепової і степової зони. Добре росте і на легких піщано-глинистих ґрунтах, якщо вони мають у підґрунті мергель або крейду. Досить поширений в Україні. Більш посухо- і зимостійкий, ніж конюшина лучна. Скошують його у період цвітіння. Тривалість використання до 5 років. Одноукісний.

На родючіших ґрунтах після зернових і просапних попередників під еспарцет мінеральних добрив не вносять. На бідних ґрунтах під оранку використовують фосфорні та калійні добрива (Р40-60К40-60). Азотом еспарцет повністю забезпечує себе за рахунок симбіотичної азотфіксації. Для одержання реального економічного і екологічного ефекту, азотні добрива під еспарцет не вносять.

Насіння перед сівбою протруюють фундазолом, обробляють ризоторфіном і мікроелементами (бор, молібден, марганець).

Обробіток ґрунту полягає в проведенні лущення на глибину 6-8 см. Орють на зяб не пізніше кінця жовтня на глибину 25-27 см.

Еспарцет і його травосумішки сіють навесні під покрив. У Лісостепу найпоширеніші покривні культури - ячмінь і овес. Еспарцет порівняно з конюшиною і люцерною більше пригнічується покривними культурами. Спосіб сівби рядковий. Оптимальна глибина загортання насіння на важких ґрунтах 2-Зсм, на середніх і легких - 3-4см. При сівбі на глибину 5см різко знижується польова схожість. Під час проростання м' ясисті широкі сім'ядолі не прикриваються ні стулками бобу, ні плівкою насіння, тому їм важко пробитись на поверхню. Тому еспарцет сіють неглибоко, незважаючи на те, що маса його насіння значно більша, ніж у інших видів багаторічних бобових трав.

Норма висіву еспарцету виколистого 4,0-6,5млн/га (80-120кг/га), еспарцету піщаного 4,0-6,0млн/га (50-70кг/га), еспарцету закавказького 4,0-6,0млн/га (50-80кг/га). Після сівби ґрунт коткують. Необхідно своєчасно зібрати покривну культуру, вивести з поля солому. При вирощуванні на насіння бур'яни знищують гербіцидом 2М-4Х. Для захисту від шкідників посіви обприскують інсектицидами - актеллік, волатон. Щоб одержати найвищий урожай високої якості еспарцет необхідно скошувати на початку цвітіння.

Догляд за посівами полягає в осінніх фосфорно-калійних (Р60К60) та весняних (N60Р45К45) підживленнях і весняному боронуванні се­редніми боронами. Хороші густі травостої немає потреби обробляти гербіцидами та пестицидами. Останні інколи використовують на насінних площах.

Збирання. Оскільки еспарцет — добрий медонос, його збирають у фазі повного цвітіння. Згодовують переважно великій рогатій худо­бі, вівцям, коням. Не слід скошувати за один прийом всю площу. При пересушуванні еспарцет втрачає листя, яке дуже легко обламу­ється. Треба скошувати таку площу, з якою можна впоратись за день. Сіно обов'язково досушують під накриттям активним венти­люванням, а ще краще — прив'ялюванням у валках і використову­ють для приготування високоякісного сінажу.