Культура Гiрчиця сарептська (особливості вирощування та зберігання)

гiрчиця сиза
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 

Батьківщиною сизої (сарептської) гірчиці вважається Південно-Східна Азія. Здавна гірчицю культивують у Індії, Китаї, Єгипті, Передній Азії. У Росії вперше була введена в культуру в Нижньому Поволжі поблизу с. Сарепти (звідти і отримала назву сарептська) на початку XVIII ст.
У насінні сизої гірчиці міститься 35-47% олії, а білої -30-40%. Крім олії, в насінні гірчиць накопичується 25-32% білка і до 0,5-1,7% ефірної олії. Жирна гірчична олія належить до слабовисихаючих (йодне число гірчиці сизої 102-108, білої 92-122). Олія має високі смакові якості, її використовують безпосередньо як харчову, а також у консервній, хлібопекарській, кондитерській і інших галузях харчової промисловості. Ріпакова олія є також сировиною для миловарної, текстильної і фармацевтичної промисловості. Ефірну олію використовують для виготовлення парфумерних та косметичних виробів. З макухи сизої гірчиці виготовляють столову гірчицю, медичні гірчичники, фітин та ін. Макуха на корм худобі без належної обробки не використовується.
Гірчиця біла вирощується також на зелений корм та зелене добриво. В 100 кг зеленої маси міститься 11 кормових одиниць. Біла гірчиця також добрий медонос і попередник для всіх культур сівозміни.

Попередники: 

Кращими попередниками гірчиці сизої і білої є озимі зернові, зернобобові та просапні культури. Для запобігання ураження рослин шкідниками та хворобами, не слід сіяти гірчицю після інших культур родини капустяних.

є бажаним (не бажаним) попередником: 

Для запобігання ураження рослин шкідниками та хворобами, не слід сіяти гірчицю після інших культур родини капустяних.

система удобрень: 

Гірчиця добре реагує на удобрення. Вона дуже чутлива до прямої дії мінеральних і післядії органічних добрив. Рекомендуються такі дози мінеральних добрив (в кг/га): N-30-35, Р205 -45-60, К20 -45-60.
Переважну кількість добрив вносять під зяблеву оранку. У рядки при сівбі вносять фосфорні добрива і дозі Р15-20.

Обробіток ґрунту: 

Для вирощування гірчиці застосовують поліпшений зяблевий обробіток. Чисті від бур'янів поля два рази лущать на 6 - 8 та 8 - 10 см і орють на 22-25 см. При наявності багаторічних бур'янів проводять пошаровий обробіток і оранку на 27-30 см. Ефективне снігозатримання. Навесні, при досягненні ґрунтом фізичної стиглості, поля боронують зубовими боронами для закриття вологи і проводять передпосівну культивацію на глибину 5 - 7 см з одночасним боронуванням і шлейфуванням.

Сівба: 

Кращим строком сівби гірчиці сизої вважають ранній, одночасно з ранніми зерновими культурами. Ранні посіви повніше використовують весняні запаси вологи, краще витримують посуху і менше пошкоджуються земляною блішкою.
Способи сівби.
Сіють гірчицю звичайним рядковим способом нормою висіву сизої гірчиці 10-12 кг/га. На забур'янених полях кращі результати забезпечує сівба широкорядним способом з міжряддям 45 см. Норма висіву при цьому зменшується: сарептської гірчиці до 6 - 8 к г / г а. Загортають насіння на легких та середніх ґрунтах на 4-5 см, на важких - на 3 см.

Догляд за посівами (культурою): 

Після сівби проводять коткування ґрунту. Подальший догляд за посівами гірчиці включає досходове і післясходове боронування і 2-3 міжрядних розпушування міжрядь на широкорядних посівах. У період бутонізації - початку цвітіння проти різноманітних шкідників посіви обприскують інсектицидами.

Збирання: 

Збирають сизу гірчицю переважно роздільним способом, коли більшість стручків на рослинах набувають жовтого кольору, не допускаючи їх розтріскування. Гірчицю в валках підсушують і обмолочують зерновими комбайнами в ранкові, вечірні та нічні години. Відсортоване насіння гірчиці сизої і білої зберігають при вологості не більше 10%.

Технологія зберігання врожаю: 

Відсортоване насіння гірчиці сизої зберігають при вологості не більше 10%.

Основний сорт: 
Мрія, Тавричанка; білої: Кароліна, Підпечерецька, Талісман.