Культура хризантема (особливості вирощування та зберігання)
„Хризантема” в перекладі з грецької означає «золота квітка». Так рослину назвали ще елліни майже три тисячі років тому. Сьогодні ця благородна рослина здобула популярність майже в усіх куточках земної кулі.
Квітка мудрості та довголіття
Це традиційна рослина для Південно-Східної Азії. В Японії, де її цінують з давних-давен, квітку ще називають «кіку», тобто – «сонце».
Хризантема стала національним символом японців і навіть зображена на гербі держави, а орден Хризантеми вважається в країні найвищою нагородою. У „країні, де сходить Сонце” пелюстками окремих сортів цих квітів, зокрема ріокі-кіку, ароматизують чай, настоюють на них вина, а листя як приправу додають у суп. А ще в японській культурі квітка символізує мудрість і довголіття.
У Китаї одним із особливо улюблених свят є Чун’ян - свято хризантеми. Воно відзначається традиційно дев’ятого числа дев’ятого місяця за місячним календарем. День «подвійної дев’ятки» спрадавна вважався одним із найщасливіших у році. Святкувати його почали ще в епоху Воюючих царств (475-221 рр. до н.е.). Раніше цього дня китайці обов’язково йшли в гори. Сьогодні ж винайшли свій спосіб «альпінізму»: їдять печиво, виготовлене у вигляді гори, п’ють вино, настояне на пелюстках хризантем і милуються сотнями різновидів цих різнобарвних квітів.
Вважається, що після свята «подвійної дев’ятки» в КНР наступає сезон «випадіння інею». На більшій частині території Піднебесної починає господарювати сильний осінній вітер.
В окремих східних країнах хризантема вважалася традиційно дівочою квіткою. Існувало повір’я, що її рясне цвітіння в домі сприяє успішному заміжжю, підтримує здоров’я, вдачу молодої жінки та відкриває перед нею нові життєві перспективи. Жовті хризантеми сприяють грошовим успіхам, вони є символом майбутньої стабільності.
З історичних джерел відомо, що до Європи ця квітка потрапила у XVII столітті. Спочатку її завезли в Англію, а у другій половині XVII ст. - до Франції. Нині найбільше хризантеми розводять у Китаї, Англії, Голландії, Франції, Німеччині, Японії.
Рекомендовані - чорний пар.
Не рекомендовані - ку-ри родини хрестоцвітних.
Бажані - чорний пар.
Не бажані - хрестоцвітні.
При пересадці бажано використовувати універсальний ґрунт для кімнатних рослин і квіткових газонів. Він містить необхідні азотні й фосфорні добрива, має нейтральну кислотність. Тому квітка не потребує додаткового удобрення. Якщо на ділянці поганий ґрунт, на дно ямки кладуть біогумус — мікробіологічне добриво на основі життєдіяльності дощових хробаків.
Існує сучасний метод вирощування хризантем, пов’язаний із використанням короткого дня. Рослину черешкують на початку липня і саджають у горщики після вкорінення (зазвичай 1 серпня). Перші 2 тижні вони ростуть при природному освітленні. Приблизно з 15 серпня починають затемняти хризантеми на 12 годин – з 18.00 до 8.00. Для цього над рослиною натягують світлонепроникну плівку або щільну тканину. У двоскатних теплицях матеріал прикріплюють до рам, в оранжереях влаштовують підпорки над грядками. Тканину звертають у рулони або опускають і піднімають, як штору. Затемнення продовжують проводити до утворення бутонів. У цей час дуже важливо підтримувати температуру вночі 16°С, що виявляє вирішальний вплив на строки цвітіння.
Діаметр горщиків при посадці по 1 рослині – 9 см, по 3 шт. – 11, по 5 шт. – 13 сантиметрів. Якщо в одну ємність висаджуються кілька черешків, то бажано підібрати їх по висоті. Розташовують вздовж краю з нахилом назовні. Маючи 8-, 9- або 10-тижневі сорти, можна отримати квітучі рослини до кінця жовтня.
Розсаду або черешки висаджують у середині травня на відстані 40-50 см одне від одного. У перші дні після посадки ретельного поливають. У сухій землі рослина гине.
Щоб кущ став пишнішим, довші пагони потрібно відщипати. Для високих і великих квіток бокові гілки хризантеми треба обрізати, залишивши кілька основних. Восени, після цвітіння, одерев’янілі пагони теж видаляють. Вони забирають поживні речовини, а цвісти вже не будуть.
Розмножуються хризантеми насінням, черешками або діленням куща. Черешки добре приживаються. Можна відламати гілочку від букета у вазі й посадити її до горщика із землею. Гілка пустить нові листочки, а після висадки у відкритий ґрунт почне цвісти.
Кущ ділять навесні.
Квітку викопують, обережно відділяють кілька частин із корінням й садять на нове місце. Дорослі кущі треба ділити кожні три роки. Інакше квіти будуть маленькими, не пишними.
Квіти, які відцвіли на початку осени, зривають, щоб утворювалися нові бутони. Щойно хризантема остаточно відцвіте, стебла потрібно зрізати, залишивши 15 сантиметрів. Інакше наступної весни рослина ростиме в кущ і не цвістиме. Зимою кущі вкривають від морозів.
Хризантему в горщику взимку зберігають у прохолодному підвалі або на заскленому балконі. Оптимальна температура +15°С.
хризантема - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона | Продуктив. | Холодостійк. |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Єсеніана | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2001 | озл, зріз | С | |||
Абрис | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2005 | озл | рс | С, Л | ||
Авгур | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2001 | озл, зріз | Л, П | |||
Арія | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1999 | озл | Л, П | |||
Біла ромашка | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 1983 | середня | ||||
Бархан | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 1988 | зріз, озл | Л, П | |||
Вероніка | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1985 | озл, зріз | С | |||
Ветреница | З, ВППС: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України | 2006 | оз | С, Л | 9 | ||
Вечєрніє огні | З: 152152 - Інформація відсутня | 1989 | озл, зріз | Л, П | |||
Вродлива | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2001 | зріз, озл | Л, П | |||
Гайдук | З: 608608 - Інформація відсутня | 1981 | озл, зріз | Л, П | |||
Гармонія | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1999 | озл, дкр | С | |||
Донецький етюд | З, ВППС: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України | 2006 | ун | Л, С | 7 | ||
Дончанка | З, ВППС: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України | 2006 | ун | Л, С | 7 | ||
Егретта | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2005 | озл | рс | С, Л | ||
Епос | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 1997 | озл, зріз | С, Л, П | |||
Жадана | З, ВППС: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України | 2006 | ун | Л, С | 9 | ||
Журавлинка | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2000 | зріз, озл | Л, П | |||
Зірниця | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 1994 | зріз, озл | Л, П | |||
Захід над Гурзуфом | З, П: 365365 - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Української академії аграрних наук | 2002 | озл, зріз | С |