Іриси Спуріа
Іриси - квіти з найбагатшою палітрою можливих відтінків, безперечні домінанти клумб і букетів в благодатну пору перетікання весни в літо.
Головне, що потрібно знати квітникарю про іриси: квіти богині веселки Іриди люблять тепло і світло.
Контроль вологи особливо важливий в період бутонізації (поливаємо регулярно і рясно), в інший час орієнтуємося на пересихання грунту біля коренів.
Оскільки Спуріа дуже мало поширені в колекціях ірисівників України , то і досвіду по їх вирощуванню ще недостатньо. Можна дати лише загальні рекомендації. Слід в першу чергу відмітити, що Спуріа видові в більшості своїй значно краще ростуть і розмножаються, ніж привезені з Австралії чи США сучасні сорти. Але треба відзначити, що зарубіжні сорти з часом теж досить добре ростуть і розмножаються, якщо їх декілька перших років не турбувати, дати їм добре укорінитися.
Тому, хто бажає вирощувати ці надзвичайно ландшафтні і поки що рідкісні в наших садах рослини, пропонуємо висадити не лише сортові, а й видові Спуріа, насіння яких можна отримати в УСІ. Посадивши в своєму саду Спуріа , ви не пожалкуєте про це ні на мить.
Що ж Спуріа люблять? Перш за все – повне сонце. До вітру вони набагато більш толерантні, ніж ТВ-іриси. Якщо це видові Спуріа, то, як зазначалося вище, серед них є сухолюби і ті, що надають перевагу вологим грунтам. Тому, придбавши видові Спуріа, слід поцікавитися, які саме придбано, щоб знати, де їх посадити – біля водойми чи на сухій ділянці. Як правило, той, хто вирощує їх, зможе надати таку інформацію. З власного досвіду можна сказати, що і ті Спуріа, що вважаються вологолюбивими, будучи неполиті тривалий час, не загинуть, а просто перейдуть в стан спокою. Це зайвий раз підтверджує високу здатність Спуріа адаптуватися до умов навколишнього середовища.
Якщо ж говорити про сорти Спуріа зарубіжної селекції, то тут на перший план виходить полив, бо вони всі люблять воду (але не застій води). В болото їх садити не потрібно, а поливати треба регулярно, хоча б в період вегетації 1-2 рази на тиждень, особливо в період квітування. Лити воду слід так, щоб вона не попадала на квіти. Хороший полив сприяє продовженню терміну квітування – красою квітучих кущів можна насолоджуватися 3-4 тижні або й більше.
Що стосується підживлення, то в більшості випадків достатнім буде удобрення ґрунту під час весняної підготовки ділянки. Але якщо ви вважаєте, що рослинам потрібне підживлення, то доречне воно у вигляді розчину фосфорно-калійних добрив, котрі вносяться під корінь під час зростання, але категорично не можна удобрювати іриси під час цвітіння.
Що стосується ґрунтів, то Спуріа до них не дуже вимогливі, вони добре почувають себе і на глинистих і на задернених ґрунтах, не говорячи вже про збагачені перегноєм чорноземи. Головне, щоб там взимку і навесні не застоювалась волога. Хорошо реагують на додавання перегною, який добре перепрів, а також грибного перегною, що містить багато мікроелементів. Мінеральні добрива слід додавати на початку вегетації і після квітування.
Спуріа не люблять пересадки. На відміну від Борідкових їхнє кореневище вимагає глибокої посадки. Його слід заглибити на 5-7 см. Щоб точніше дізнатися глибину посадки, досить глянути на стебло: та частина, що була в землі, буде значно світліша, отже її і треба заглибити. Кореневище цих ірисів має цікаву особливість – переходячи в стан спокою восени, воно злегка само заглиблюється в землю. Це сприяє кращій зимівлі, вони набагато менше, ніж Борідкові, страждають від низьких температур.
Садити Спуріа іриси краще в кінці літа – на початку осені. На відміну від Борідкових , для яких підсушування кореневищ сприяє кращому росту, Спуріа дуже погано переносять підсушку кореневищ. Якщо немає можливості висадити їх відразу, зберігати і пересилати їх слід загорнутими у вологу серветку чи мох. Хоча були випадки (і в моїй практиці теж) висушування кореневищ і після посадки рослини йшли в ріст, хоча і значно повільніше. Але це стосується видових Спуріа. З сортовими категорично не бажано експериментувати таким чином.Як відзначалося вище, за браком великої кількості посадкового матеріалу, бажаючі можуть висівати насіння не лише видових а й сортових Спуріа. Ще слід знати, що Спуріа ростуть до десяти і більше років на постійному місці, з кожним роком не втрачаючи своєї декоративності й не вимагаючи до себе багато уваги по догляду. Лише пізно восени або рано навесні (бо прокидаються вони вже на початку березня) треба обрізати старе листя на висоту 5-8 см.
У процесі вегетації іриси необхідно регулярно поливати, розпушувати ґрунт і видаляти бур'яни. За сезон рекомендується виконати три підгодівлі комплексними мінеральними добривами: на початку сезону, в період формування бутонів і через 10-14 днів після закінчення цвітіння. Відцвілі квітконоси необхідно своєчасно обрізати гострим ножем. А з початком перших заморозків обрізають і зів'яле листя. Місце виростання ірисів укривають на зиму.
Щодо хвороб і шкідників, то в цьому плані Спуріа – дуже вигідна садова культура. Вони не уражаються тими хворобами, які згубні для Борідкових. До речі, існує думка про те, щоб очистити ділянки ТВ-ірисів від хвороботворних бактерій, досить там протягом 2-3 років вирощувати Неборідкові, в тому числі і Спуріа іриси. Потім сміливо можна знову висаджувати Борідкові іриси. Листя Спуріа зберігає свій вигляд до глибокої осені. Листогризучі жуки його не люблять, бо воно досить жорстке. Плямистість його рідко вражає. Мої посадки Спуріа розміщені в місцях поширення медведки, але вона їх не чіпає, личинки хруща і совки теж не дуже полюбляють кореневища цих ірисів. Єдиним негативним фактором з естетичного боку є мурашки і інші дрібні комахи, що скупчуються на квітках і харчуються нектаром, який сильно виділяють квіти Спуріа. Можливо, непогано було б обробити квітучі кущі інсектицидами, але це вже справа бажання.
Якщо ви не збираєтеся розсаджувати цього року ваші іриси, то найкраще після закінчення цвітіння буде зрізати квітконоси. Якщо починає жовтіти листя, можна обрізати жовтизну, зробивши кінчик листка напівкруглим – це виглядає дуже симпатично, і ваш ірис, як і раніше, прикрашатиме клумбу, а його кореневище буде набиратися поживних речовин для росту і цвітіння наступного року. Якщо осінь видасться тепла, іриси можуть зацвісти вдруге. Коли ж листя нарешті пожухне, обріжте його на висоті 10-15 см і спаліть, щоб знищити можливі яйця шкідників або збудники хвороб.
Перед приходом холодів присипте оголене коріння ірисів землею, замульчуйте ділянку шаром піску або торфу товщиною 8-10 см. Якщо є ймовірність сильних або затяжних морозів, накрийте ділянку сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо ж зима буде сніжною, укриття ірисам не знадобиться.
Якщо ви купили або викопали кореневища ірисів восени і хочете зберегти їх до весни, найкраще місце для їх зберігання – холодне сухе приміщення. Складіть добре просушені корінці в коробку і винесіть на балкон або лоджію. Тільки треба попередньо загорнути кожен корінь у папір, тканину або пересипати їх у коробці сухою тирсою чи сухим же торфом.
Усі інші види ірисів вологолюбні, тому найкращий спосіб зберегти корінь ірису до весни – це посадити його у вазон, попередньо обрізавши довгі корінці, продезінфікувавши його у неміцному розчині марганцівки і просушивши після цього. Корінець занурюють у землю не глибоко, злегка присипавши зверху землею. Навесні пророслий корінь разом із земляною грудкою висаджують у ґрунт.
