Культура жоржина (особливості вирощування та зберігання)

Сучасні жоржини стають усе розкішнішими і витривалішими. Цінуються сорти, що формують компактний, не надто високий стійкий кущ.

Квіти дивляться догори і тримаються на високих міцних квітконосах. Саме суцвіття повинно зберігати свіжість не менше тижня і не зминатися при транспортуванні. Отримавши нові сорти усі любителі з нетерпінням чекають першого цвітіння і коли вперше зацвіли отримані від Айварса Вавілон Роуз, Гітс Перфекшн, Хемері Голд, Кройдон Джамбо не можна було стримати захоплення при вигляді 25-30 сантиметрових квітів розміром як жіночий капелюшок. Три зрізані квітки ледь поміщались у вазу.

Крім гігантських декоративних сортів особливий інтерес як зрізочні сорти викликають двоколірні – біло-бузковий Фернкліф Ілюзіон, червоно-біла Аріана, малиново-біла Вайн енд Роузіс. Не менш цікавими є строкато пелюсткові – Амерікен Дрім, Бідерменсдорф. Квіти жоржин набувають усе фантастичніших форм. На велику білосніжну кулясту хризантему схожа Гітс Еттеншн; незвична кактусова з розсіченими кінчиками темно-червона Кенор Метоп чи рожево-лимонна Пінелендс Прінцесс. Попри те розкіш новинок не затьмарює улюблені і давно знані Евелін, Далія – 70, Префат де Манш, Чіріо.

Особливою любов’ю починають користуватися невисокі бордюрні жоржини, що рясно цвітуть у другу половину літа і восени. Невисокі кущики вкриті яскравими квітами не залишають байдужими нікого. Можна виростити кущ жоржин навіть на балконі – висадивши білі кактусові Аспен, Плайя Бланка, рожеві – Парк Прінцесс, жовті – Йелов Хеппінес чи оранжеві Гарден Принцес або червоні – Ред Пігмі .

Квіти жоржини (лат. Dahlia) родини айстрових – одні з найбільш красивих і довгоквітучих садових квітів, представлених найширшою палітрою забарвлень і розмаїттям форм. Цвітуть вони з липня аж до заморозків, і це найголовніша, крім краси, перевага жоржин. Перші бульби жоржини було привезено до Європи з Мексики в кінці XVIII ст. Ім'я своє рослина жоржина отримала в 1803 році від ботаніка Карла Вільденова, який назвав її на честь відомого ботаніка, етнографа і географа з Петербурга академіка Йоганна Георгі. Налічується близько тридцяти видів і близько 15000 сортів жоржин. 

Форми, кольори і сорти жоржини настільки різноманітні, що дозволяють використовувати їх для прикрашання не тільки клумб, а й бордюрних ліній, а також в якості сольних, навіть горщикових, рослин. Жоржини сліпучо гарні, але при цьому зовсім невибагливі. Головне, що потрібно для їхнього успішного росту і пишного цвітіння – правильно вибрати місце посадки, забезпечити необхідний склад ґрунту, своєчасні полив і підживлення.

Купувати саджанці слід не раніше середини весни, причому бульби повинні бути м'ясистими і міцними, з уже помітними, але не високими паростками. М'яку або суху бульбу краще не брати.

У процесі росту підживлювати жоржини потрібно кожні два тижні, чергуючи мінеральні добрива з органічними: аміачна селітра (15 г на 1 м3), настоянка коров'яку 1:10 або пташиного посліду 1:20. З появою перших бруньок починають вносити суперфосфат і калійні добрива з розрахунку 30 г на відро води (вистачає на 8 кущів).

Розпочати підготовку потрібно з вибору місця посадки. Квітка жоржина терпіти не може протягів, але вимагає добре провітрюваного і освітленого місця, тому саджати жоржини потрібно на сонячній ділянці, захищеній від вітру. Ґрунт на дільниці має бути добре дренованим, водопроникним і поживним. Жоржини можуть рости в ґрунті з нестачею або надлишком кислотності, але оптимальним для них буде слабкокисле або нейтральне середовище. Якщо на ділянці ґрунт надто кислий (pH 5-4), внесіть до нього гашене вапно, якщо ж pH більше 8,5, можна "підкислити" ґрунт торфом.

Восени, при перекопуванні, збагатіть відведену під жоржини ділянку гумусом і компостом (3-5 кг на 1 м3). Навесні перед посадкою знову розсипте на ділянці зрілий компост (не листяний) та трохи деревної золи і забороніть граблями. Аби позбавити жоржини від хвороб і не дати виродитися, бажано міняти місце посадки щороку, даючи відпочити ґрунту від жоржин хоч би три роки. Не саджайте жоржини там, де до них росли айстри або рослини, схильні до грибкових захворювань.

Вирощування Жоржин пов'язано з трудомістким викопуванням і відповідальним зберіганням бульб, але якщо вас лякають ці клопоти, ви можете виростити однорічні Жоржини з насіння. Однорічні Жоржини так само гарні і невибагливі в культурі, як і багаторічні, і вибір їх досить широкий: Coltness Hybrids висотою до 50 см з рясними немахровими квітками різних забарвлень; бронзоволисті Redskin; махрові дрібні Ріголетто; ранні Фігаро... Можна, купивши насіння, висіяти їх у відкритий ґрунт в середині травня, але тоді зацвітуть вони лише у середині серпня. Якщо ж ви хочете добитися більш раннього цвітіння, вам доведеться насіння проростити. Для цього в перших числах квітня вам потрібно буде висіяти насіння жоржин у парники або пластикові контейнери, використовуючи як ґрунт прожарений пісок: на шар піску висипають насіння, що зверху знову присипають піском, добре зволожують і накривають прозорим поліетиленом. Пророщувати насіння потрібно близько десяти днів при температурі 25-27 °С, потім паростки слід пікірувати в окремі горщики. Ґрунтова суміш має бути вологоємною і пухкою, її можна купити, а можна приготувати: по одній частині торфу та піску і дві частини листової землі. За три дні до пікірування ґрунт потрібно обробити гарячим розчином марганцівки (70 °С) темно-рожевого кольору. Після пікірування розсаду поливають у міру підсихання ґрунту. У середині травня її можна висаджувати в ґрунт.

У квітні коріння жоржини (бульби) слід підготувати до посадки: очистити від сухих коренів, видалити пошкоджені місця, обробивши всі зрізи зеленкою. Потім бульби висаджують в посудину з поживним ґрунтом або торфом так, щоб бульби жоржини виступали на 2-3 см над поверхнею, і тримають їх два тижні при температурі не нижче 18 °C при гарному освітленні. Як тільки з'являться бруньки, бульби розрізають на частини таким чином, щоб на кожній була брунька з кореневою шийкою. Іноді одна бульба дає п'ять таких частин. Розділені на частини бульби потрібно ще якийсь час пророщувати в ящику, а потім, видаливши бічні пагони, які досягли висоти 10 см, висадити в ґрунт. Зрізані пагони можна використовувати як живці: посадити в ґрунт, помістити в темне місце і добре поливати. Живці, які прижилися, висаджують на постійне місце. Ділення бульб і живцювання проводяться для збільшення кількості посадкового матеріалу та попередження вироджуваності рослини. Якщо у вас немає такої необхідності, можете бульби не ділити.

Висаджувати жоржини в ґрунт можна тоді, коли земля прогріється, зазвичай це роблять в кінці травня або на початку липня. Ямка під жоржини повинна бути більшою за грудку коренів утричі (40х40х40), щоб коріння жоржини занурилося в неї повністю і залишилося ще 5-7 см. На дно ямки укладіть шар перепрілого компосту або гною, потім присипте гній землею, щоб не обпалити коріння жоржини, укладіть пророслу бульбу і прикопайте так, щоб під землею опинилося кілька сантиметрів стебла. Якщо ви вибрали сорт високорослих жоржин, відразу встановіть і закріпіть опору для майбутнього стебла. Після посадки рясно полийте саджанці холодною водою, а ґрунт навколо них замульчуйте п'ятисантиметровим шаром дрібної деревної кори або тирси, попередньо перемішавши із торфом або компостом.

Мульчування ділянки з жоржинами, крім захисту рослин від слимаків, дасть вам можливість відмовитися від таких виснажливих робіт, як прополювання і розпушування ґрунту, а також не дозволить ґрунту в спекотні дні швидко висихати. Поливати жоржини потрібно рясно 1-2 рази на тиждень (якщо не йдуть дощі), але не дозволяйте волозі застоюватися в корінні: бульби жоржин схильні до загнивання. У сильну спеку зберегти вологу допомагає підгортання після поливанням. Перед наступним поливанням ґрунт від стебел потрібно відгребти, полити рослини, а потім знову підгорнути.

Опора для жоржин

Оскільки у жоржин порожнисте стебло, і сильний вітер або дощ можуть зламати його, необхідно підв'язати жоржини до опорного кілка. Якщо ж стебло таки зламалося, спробуйте накласти на нього шину: прикладіть до стебла міцну гілку, закріпіть її і підіпріть стебло, щоб його не хилило. Своєчасний і уважний догляд за жоржинами може врятувати навіть зламаний пагін, який нагородить вас за турботу красивим цвітінням. 

Обрізування жоржин

Якщо вас цікавить не кількість, а якість суцвіть, не залишайте в кущі більше трьох пагонів, інакше суцвіття будуть менші за розміром і не такі декоративні. На кожному квітконосі потрібно залишити 1-2 бутони. Відцвілі бутони жоржин видаляйте, щоб вони не затримували формування і ріст нових. Протягом усього сезону намагайтеся видаляти нижні бічні пагони у жоржини високих сортів, ці відростки потім можна використовувати як живці. У низькорослих (помпових, кактусових) і в одиночних кущів жоржини бічні пагони можна не видаляти.

Шкідники жоржин

Молоді соковиті стебла жоржини приваблюють слимаків, а бутони – щипавок, тому при появі перших ознак агресії шкідників приблизно раз на тиждень обробляйте кущі у вечірній час відварами полину або чистотілу. У спеку обприскуйте жоржини системними інсектицидами від трипсів, попелиці, кліщів і гусені. Більше за всіх шкідників жоржини любить попелиця. Спробуйте перевірений дідівський спосіб боротьби з нею: обприскування рослин мильним розчином. Источник: https:/

Після перших заморозків бульби жоржин потрібно викопати, обрізати листя і пагони, залишивши лише п'ять-десять сантиметрів стебла. Деякі садівники обрізають стебла і листя за кілька днів до викопування бульб, але якщо на зрізану частину потрапить волога, основа стебла може підгнити, тому, зрізавши стебла, відразу вкрийте жоржини алюмінієвою фольгою. Шийка бульби відрізняється особливою тендітністю, тому почніть викопувати бульби вранці, в суху погоду, щоб вони встигли просохнути на повітрі і стати менш "ламкими". Крім того, легше видалити залишки ґрунту із бульб, що добре просохли. 

Прибирання бульб жоржини

Обкопайте рослину з чотирьох сторін на відстані приблизно 30 см від стебла, щоб обрізати довге провідне коріння, підведіть вила під земляну грудку і виштовхніть її з землі. Ретельно очистіть з бульб грудки землі і переверніть їх для просушування. Коли викопаєте всі бульби, промийте їх із садового шлангу від ґрунту, в якому містяться мікроорганізми, що несуть захворювання. Не запізніться з прибиранням бульб, тому що після перших заморозків може настати потепління, і бруньки, котрі ще сплять у бульбах, можуть прокинутись і почати проростати, що згубно для рослин в такий час.

Правильне зберігання жоржин взимку – 90 % успіху в їх вирощуванні. Бульби, що залишаються на зимове зберігання, не повинні занадто висихати, бо навесні вони дають слабкі паростки. Недостатнє ж просушування призводить до того, що коріння під час зберігання загниває. Якщо на бульбах виявлено якісь механічні пошкодження, їх потрібно підрізати, а потім присипати деревним вугіллям. Щоб кореневі шийки під час зберігання не гнили, припудрюють золою або крейдою. Найкраще зберігати бульби жоржин при температурі 3-5 °С при вологості повітря 60-70 % в добре провітрюваному приміщенні. Підходить для цього сухий підвал, але овочі, що зберігаються поруч, можуть створити підвищену вологість, яка збільшить ризик появи гнилі та грибкових захворювань у бульб. Можна покласти бульби в ящик на шар сухого торфу і торфом же присипати, можна замість торфу використовувати тирсу хвойних порід або пісок. Якщо раптом бульби почнуть підсихати або в'янути, ізолюючий матеріал злегка зволожують. Якщо в підвалі немає вентиляції, доведеться тричі на тиждень на півгодини вмикати вентилятор.

Якщо у вас немає ні підвалу, ні погреба, і вам доводиться зберігати бульби жоржин у квартирі, помістіть ящики з бульбами в найбільш прохолодному місці (поруч із балконом). Можна скласти бульби в поліетиленові пакети з ізолюючим матеріалом (тирса, пісок, сухий торф) і туго зав'язати. Деякі квітникарі, загорнувши кожну бульбу в газету, укладають їх у поліетиленовий пакет, який кладуть до картонної коробки і ставлять у прохолодне місце, наприклад, на засклену лоджію. Тільки в цьому випадку вам доведеться весь час стежити за температурою на вулиці, щоб різке похолодання або заморозки не згубили ваш посадковий матеріал. 

Найменше для зберігання бульб жоржин підходять теплі і вологі приміщення, але можна зберегти їх навіть у таких непридатних умовах, якщо покрити бульби парафіном. Розтопіть на водяній лазні парафін, занурте в нього на секунду бульбу, дайте кілька секунд плівці затвердіти і знову опустіть бульбу в рідкий парафін. Після процедури парафінування помістіть бульби разом із сухим торфом, піском або тирсою в целофановий пакет і щільно його зав'яжіть. Перед посадкою ці бульби потрібно буде злегка потерти, щоб плівка потріскалася. Протягом зими не забувайте оглядати бульби, щоб мати можливість вчасно усунути можливу появу гнилі. Уражені ділянки потрібно очистити до здорової тканини і обробити порошком деревного вугілля з листяних порід або зеленкою.