Культура Калiстефус китайський (особливості вирощування та зберігання)

Одна з найпопулярніших квіток – айстра однорічна, по-науковому – каллістефус, що означає «прекрасний вінок». До роду айстр (айстра у перекладі з латини «зірка») відносяться багаторічні рослини. Походить квітка з Китаю, звідки її насіння було таємно вивезене до Європи. Тут вона знайшла свою другу батьківщину, адже європейські квітникарі, в тому числі й українські, вивели багато нових сортів. Сьогодні ми маємо низько-, середньо- та високорослі рослини, що мають прості й махрові квіти різних форм і забарвлення.

Вирощують айстру однорічну розсадним та безрозсадним методом, висіваючи насіння у відкритий ґрунт восени (у листопаді) та весною. Одержати добре насіння пізніх сортів у наших умовах можна лише при розсадному способі вирощування. Грядки для айстр готують заздалегідь, для весняного посіву – восени.

Кращі попередники — календула і тагетес

 Відмовтеся від посіву після гвоздик, тюльпанів і гладіолусів.

Коли пройде 7 днів після пікіровки, айстрам знадобиться підживлення розчином комплексного добрива. Потім кущики систематично 1 раз на тиждень підгодовують тим же добривом до самої висадки в сад. Коли розсада підросте і зміцніє, її потрібно почати гартувати, для цього її кожен день переносять на вулицю, при цьому тривалість таких процедур треба збільшувати поступово. Якщо все зробити правильно, то коли настане час висаджувати айстри в сад, у них буде потужне стебло з 6-8 великими зеленими листовими пластинами. Фахівці радять пересадити розсаду у відкритий ґрунт в квітні або травні. Така рослина відрізняється стійкістю до заморозків, і воно здатне витримати зниження температури у нічний час до 3-4 градусів. Висадку рекомендується проводити у вечірній час.

Для того щоб кущики були потужними і максимально декоративними, їм знадобляться систематичні підживлення. Протягом одного сезону такі квіти треба підгодувати не менше трьох разів:

• перша підгодівля ― через 7-15 днів після пересадки в сад, для цього на 1 квадратний метр ділянки вносять 10 г сульфату калію, 20 грамів аміачної селітри і 50 грам суперфосфату;
• друга ― на початку бутонізації, для цього в грунт вносять 50 грам суперфосфату і така ж кількість сульфату калію з розрахунку на 1 квадратний метр;
• третя ― як тільки почнеться цвітіння, для цього використовують ті ж самі добрива, що і для другої підгодівлі.

Не забувайте вчасно видаляти почали зав'янувші суцвіття.

Кращий ґрунт для цих квітів – родючий з нейтральною або слаболужною кислотністю. За кілька днів до посадки розсади ґрунт слід удобрити перегноєм і деревною золою. Для великих сортів слід дотримувати дистанцію між кущами до 30 см, для середніх – 20 см, а для дрібних досить до 10 див.

Найбільшою популярністю у садівників користується насіннєве розмноження. Айстри можна виростити безрозсадним способом, так і через розсаду. Висів у відкритий ґрунт ранніх сортів проводять на початку весняного періоду, а точніше, в першій половині березня, тоді кущики почнуть цвісти в липні. Середні та пізні сорти в ґрунт висівають в останні дні квітня або в перші ― травня, але при цьому температура повітря не повинна опускатися нижче 10 градусів. Однак пам'ятайте, що квіти, які були вирощені не через розсаду, починають цвісти дещо пізніше, у порівнянні з тепличними кущиками.

Висівають насіння в не дуже глибокі борозенки (глибина близько 40 мм), після чого їх добре проливають. А потім борозенки засипають землею, і коли встановиться суха погода, поверхня ділянки присипають шаром мульчі або замість цього посіви можна накрити покривним матеріалом, який знімають відразу ж після появи сіянців. Після цього вкривати посіви треба тільки при загрозі заморозків. Проріджування сходів проводять під час формування у рослинок другою або третьою цієї листової пластини, при цьому між сіянцями треба дотримуватися дистанції від 10 до 15 сантиметрів. Зайві рослинки можна пересадити на іншу ділянку.

Після посіву ранні сорти починають цвісти через 90 діб, середньоранні ― через 110 діб (у перші дні серпня), пізні ― через 120-130 доби (в останні дні серпня або в першій половині вересня). У зв'язку з цим, вибираючи певний сорт, можна розрахувати, коли він зацвіте. Цвітіння пізніх сортів може тривати до перших сильних заморозків.

Висів насіння у відкритий ґрунт можна проводити як у весняний час, так і глибокої осені. У цьому випадку їх сіють у підмерзлу ґрунт зроблені заздалегідь борозенки. Підзимовий посів хороший тим, що виросли на наступний рік рослини дуже стійкі до фузаріозу. Після того як у весняне час здадуться сіянці, слід провести їх проріджування. При виборі посівного матеріалу треба врахувати, що висока схожість насіння айстри зберігається протягом перших двох років, а потім вона зменшується приблизно наполовину.

Більшість досвідчених садівників воліють вирощувати астру через розсаду, через те, що цей спосіб більш надійний. Час посіву на розсаду залежить від сорту і варіюється від перших днів квітня до травня. Коли до висіву залишиться 7 днів, посівний матеріал необхідно загорнути в шматок тканини, після чого його укладають в рожевий розчин перманганату калію. Через 10-12 год тканина віджимають так, щоб з неї не текла вода, після чого її укладають у пакет з поліетилену і прибирають для пророщування в таке місце, де завжди тепло.

Для посіву насіння підійде горщик або ящик. Субстрат слід взяти поживний і легкий, його перед висівом в обов'язковому порядку проливають розчином фунгіцидного препарату. В ґрунтосуміші зробіть борозни, а потім рівномірно розподілите в них насіння, які вже мають наклюнуться. Борозенки засипають підлозі сантиметровим шаром піску, потім посіви поливають рожевим розчином перманганату калію, використовуючи для цього меленькое сито. Потім ємність зверху накривається склом (плівкою) і забирається в тепле місце (від 20 до 22 градусів). У тому випадку якщо насіннєвий матеріал свіжий (зібраний у минулому сезоні), тоді сіянці можуть з'явитися через 3-5 діб. Як тільки це відбудеться, посіви треба прибрати в прохолодне місце (близько 16 градусів). Коли у рослинок сформується 3 або 4 справжні листові пластини, їх потрібно розпікірувати за схемою 4х4 сантиметри. Під час пікіровки треба провести обов'язкове укорочення корінців айстри. Для пересадки використовують субстрат, з'єднаний з невеликою кількістю деревної золи. Розсаджені рослинки потребують помірного поливу.

Астра є невибагливою рослиною, тому виростити її на своїй садовій ділянці досить просто. Найважливіше, що потрібно запам'ятати, це своєчасно спушувати поверхню ґрунту, при цьому видаляючи всю бур'янисту траву. Спушувати поверхню грунту біля кущиків необхідно кожен раз, як буде проведено полив або пройде дощ, при цьому глибина розпушування не повинна перевищувати 40-60 мм. Ще до того як кущі почнуть гілкуватися, їх слід підгорнути на висоту від 60 до 80 мм, в цьому випадку їх коренева система буде розвиватися набагато швидше.

Айстра належить до тих рослин, які вкрай негативно реагують як на пересушування ґрунту, так і на застій у ньому рідини. Під час тривалого і жаркого посушливого періоду поливи повинні стати більш рідкісними, але рясними (на 1 квадратний метр ділянки близько 30 л води), після цієї процедури треба обов'язково розпушити поверхню ґрунту. Якщо ж ґрунт пересихає, то з-за цього суцвіття можуть стати менш ефектними.

Коли закінчиться цвітіння однорічних (садових) айстр, кущики рекомендується витягнути з ґрунту і знищити, через те, що на них могли оселитися патогенні мікроорганізми або шкідники. Зібрані вами насіння айстр, після перших заморозків можна посіяти у відкритий ґрунт, але для цього слід вибрати іншу ділянку. Висів насіння проводять в заздалегідь підготовлені борозенки, які потім засипають перегноєм або торфом. Деякі садівники проводять підзимовий посів у грудні або січні відразу в сніг. Для початку примніть сніг на обраній ділянці й зробіть у ньому борозенки, в які висівають насіння, не забудьте засипати їх зверху торфом. Плюс висіву насіння в сніг в тому, що їм не зможуть нашкодити відлиги. У весняний час, коли зійде сніговий покрив, ділянка зверху рекомендується вкрити плівкою, що сприяє більш швидкої появи сіянців.

Для того щоб зібрати насіннєвий матеріал, потрібно почекати, поки зів'яне суцвіття на кущику сорту, який вам дуже сподобався. Зрізати його можна після того, як його серединка потемніє і в ній утворюється пушок білого кольору. Зрізане гроно треба покласти в пакетик з паперу, де воно зможе досохнуть. Не забудьте написати на пакетику сорт і дату збору.

Зверніть увагу на те, що кращу схожість відрізняються насіння, зібрані в минулому сезоні. А той посівний матеріал, що зберігався 2 року або довше, різко втрачає схожість.

На одному і тому ж ділянці айстри-багаторічники можна вирощувати протягом 5 років. Як правило, саме в осінній час рекомендується викопувати, ділити на частини і висаджувати на нове місце кущики айстр, які досягли віку 5 років. Під час пересадки постарайтеся не травмувати систему коренів рослини.

Такі багаторічники відрізняються високою стійкістю до морозів, у зв'язку з цим вони можуть спокійно зимувати у відкритому ґрунті. Однак у частини сортів молоденькі кущики на зиму все ж краще вкрити облетіла листям, торфом або ялиновим гіллям. Перш ніж вкрити ділянку, треба зрізати всі засохлі стебла айстр. З настанням весняного часу укриття з ділянки прибирається, в результаті чого кущики швидше рушать в зростання і раніше зацвітуть.