Культура капуста бiлоголова (особливості вирощування та зберігання)

Капу́ста білоголо́ва (Brassica oleracea var. capitata) — дворічна рослина родини хрестоцвітних (або капустяних).

Капуста білоголова - світлолюбива і холодостійка рослина. Насіння починає проростати за температури +2..+3°С, оптимальна t° проростання +18..+20°С. Загартована перед висаджуванням, розсада переносить короткочасні заморозки до -5°С.

Рослина капусти вимагає високої вологості ґрунту (70-90% повної польової вологоємності) і повітря (75-85% відносної вологості повітря). При надлишковому зволоженні ґрунту, особливо на важких по механічному складі ґрунту, формування головки (качана) затримується і рослина уражається судинним бактеріозом.

Високі врожаї капусти можна одержати тільки на добре окультурених, родючих і зрошуваних ґрунтах, що мають нейтральну чи слабокислу реакцію ґрунтового розчину. Капуста споживає велику кількість мінеральних сполук, причому в період наростання листя - у першу чергу азот, а при формуванні головки - фосфор і калію.

За термінами дозрівання сорти капусти можна розділити на такі групи: ранньостиглі (70-100 днів), средньостиглі (110-150 днів) і пізньостиглі (160-180 днів).

Кращими попередниками для капусти білоголової є - зерно-бобові культури, багаторічні трави, картопля, помідори, огірки, цибуля, коренеплоди (крім родини капустяних). На цих ділянках поруч із капустою не повинні висіватися інші капустяні: редис, редька, ріпа, оскільки шкідники та хвороби у них загальні, також ці культури є недопустимими попередниками для капусти.

Капуста білокачанна - хороший попередник для томату, огірка, цибулі ріпчастої і коренеплодів, тому що залишає після себе ділянку, чисту від бур'янів.

Капуста є недопустимим попередником для редису, редьки, ріпи, оскільки шкідники та хвороби у них загальні.

З метою поліпшення ґрунтового та повітряного живлення рослин капусти перед висаджуванням розсади на площу вносять 40-60 т/га органічних добрив, 3-4 ц/га сульфату амонію, 4-6 ц/га суперфосфату та 4 ц/га калійної солі, а на кислих ґрунтах ще й вапно, яке краще вносити під попередник. Органічні та фосфорно-калійні добрива краще вносити під зяблеву оранку, а азотні - перед висаджуванням розсади чи сівбою насіння під культивацію при безрозсадній культурі. На початку росту рослини краще реагують на підвищений вміст азоту, а при наростанні та визріванні врожаю - фосфору і калію. При внесенні органічних добрив під капусту мікродобрив можна не вносити, бо їх достатньо надходить при розкладі органіки.

Відразу після збирання попередника виконують лущення  на глибину 6–8 см у два сліди. Якісне лущення на глибину 10–12 см забезпечує дисковий лущильник марки МХЕ 666-38/320. При за­сміченні поля кореневищними і коренепаростковими бур'янами, а також після попередників, що рано звільняють поле, лущення здійснюють вдруге з появою сходів бур’янів лемішними лущильниками  на глибину 14–16 см. 

Засміченість поля коренепаростковими буряними викликає необхідність багаторазового дискування в різних напрямках на глибину залягання кореневищ.

На зрошуваних полях після лущення проводять експлуатаційне розпланування у двох напрямах. Через 2–3 тижні, коли з’являються на злущеному полі сходи бур'янів, замість багаторазових обробок ґрунту застосовують гербіциди.

Капусту білоголову вирощують розсадним і безрозсадним способами: розсадним — ранньостиглі сорти, а розсадним і безрозсадним — середньо та пізньостиглі сорти та гібриди.

Вирощування ранньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової у відкритому ґрунті

Насіння капусти ранньостиглих сортів і гібридів висівають у посівні скриньки, парники та теплиці з 5 січня до 15 лютого, залежно від ґрунтово-кліматичної зони. Розсаду вирощують з пікіровкою в горщечках (насипних або торфоперегнійних) чи в субстраті парника, теплиці, а також без пікіровки. Ширина міжрядь при безпікіровочному способі 7-10 см. Глибина сівби насіння 0,5-1,5 см. На 1 м² при вирощуванні сіянців висівають 8-10 г насіння, а без пікіровки — 1,0-2,0 г/м². У сонячну погоду слідом за пікіруванням сіянці на 2-3 доби прикривають (затінюють) матами, щоб вони швидше прижилися. При вирощуванні сіянців без пікіровки рослини проривають на відстань 5-7 см у фазі розгорнутих сім’ядолей або одного справжнього листка. Температуру повітря підтримують у сонячні дні в межах 14-18°С, в хмарні — 12-16°С і вночі — 6-10°С, ґрунту — 12-15°С і відносну вологість повітря — 60-70%. При потребі розсаду поливають у першій половині дня сонячної погоди підігрітою до температури 20-22°С водою і провітрюють споруду. За 10-15 діб до висаджування розсади у відкритий ґрунт її загартовують, поступово знижуючи температуру повітря в нічні години до 0°С — мінус 1°С. Перед висаджуванням безгорщечкової розсади рослини добре поливають, щоб вони вибиралися з грудкою землі. Готова розсада до висаджування у віці 55-60 діб при утворенні 5-6 справжніх листків.

У відкритий ґрунт у південних районах розсаду ранньостиглих сортів і гібридів висаджують з 5 до 30 березня, в Лісостепу — з 20 березня до 10 квітня і в районах Полісся та Прикарпаття — з 1 до 15 квітня. Ширина міжрядь 60-70 см. У рядку рослини висаджують на відстані 30-35 см.

Вирощування середньо- та пізньостиглих сортів і гібридів капусти білоголової у відкритому ґрунті

50% середньостиглих сортів капусти білоголової вирощують розсадою із закритого ґрунту, останню кількість і всю капусту пізньостиглих сортів — розсадою з відкритого ґрунту та безрозсадним способом. Слідом за ранньою капустою висаджують розсаду середньо- і пізньостиглих сортів та гібридів.

У відкритому ґрунті розсаду середньо- і пізньостиглих сортів і гібридів вирощують у розсадниках. їх розміщують на південних або південно-західних схилах захищеної місцевості від північних і північно-східних вітрів. Насіння на розсаду висівають у третій декаді березня — на початку травня (на півдні України — в кінці травня). Спосіб сівби широкосмуговий (ширина міжрядь 45-60 см, смуги — 7-15 см відповідно) або стрічковий (8-11 рядків із відстанню між ними 15 см і між стрічками 50-70 см). Норма висіву насіння 18-20 кг/га. Глибина загортання насіння 1,0-2,5 см. При появі сходів і в період росту розсаду 1-2 рази обробляють пестицидами проти хрестоцвітної блішки. При потребі розсаду поливають, в рядках виполюють бур’яни та розпушують широкі міжряддя після дощу чи поливу. У фазі 1-2 справжніх листків рослини проривають на відстані 2-3 см. До висаджування на площу розсада готова у віці 45-50 діб, коли утворить 5-6 справжніх листків. Перед вибиранням рослин ґрунт звечора добре зволожують.

Кращим строком висаджування розсади пізньостиглих сортів і гібридів у центральних і західних районах України є остання декада травня — перша п’ятиденка червня, у південних областях — друга половина червня — перша п`ятиденка липня. При більш ранніх строках висаджування розсади головки в кінці вегетації переростають і розтріскуються, а при більш пізніх — вони дрібні та нещільні. Середньостиглі сорти висаджують за схемою 70×40-50 см або 60×50-60 см, пізньостиглі — 60×60 см або 70×50-70 см.

При безрозсадному способі вирощування капусти пізньостиглих сортів кращим строком сівби насіння в західних і центральних районах України є друга половина квітня, а в південних — друга половина травня. Норма висіву насіння 1,0-1,2 кг/га. Ширина міжрядь 60-70 см. Глибина загортання насіння 1,5-3,0 см, залежно від механічного складу ґрунту та його вологості. Зразу за з`явленням сходів посіви обробляють пестицидами проти хрестоцвітної блішки. Після з’явлення 3-4 справжнього листка рослини проріджують: середньостиглі сорти і гібриди — на 40-50 см, пізньостиглі — на 50-70 см.

Через 1-2 дні після висаджування розсади чи проріджування рослин при безрозсадній культурі ґрунт у міжряддях розпушують. Вдруге розпушують ґрунт через 7-10 днів. У цей же час у місцях випаду рослин підсаджують нові. Подальший догляд за рослинами полягає у підтриманні плантації в чистому від бур’янів, а міжрядь — у розпушеному стані. В районах достатнього зволоження та в умовах зрошення до змикання рядків рослини доцільно підгорнути, що сприяє утворенню додаткової кореневої системи у них, а також запобігає їх виляганню в період формування великих головок. Розпушення міжрядь і підгортання рослин краще проводити після випадання дощу або поливів.

Оскільки капуста досить вологолюбна культура, то протягом вегетаційного періоду потрібно підтримувати вологість ґрунту на рівні 70-80% НВ. Тому, залежно від зони та погодних умов, капусту поливають: у районах Лісостепу — 1-2 рази, а в південних — 4-6 разів. Норма витрати води за 1 полив 300-400 м³ на 1 гектар. Протягом вегетації систематично проводять боротьбу з хворобами та шкідниками капусти.

Збирають врожай ранньої капусти вибірково, як тільки головки досягнуть товарного розміру (0,5-1 кг) і стануть твердими. Їх зрізують з 2-3 покривними листками.

Якщо рослини ранньої капусти добре розвинені і не пошкоджені шкідниками та хворобами, то з них можна одержати і другий урожай головок.відразу після збирання врожаю головок рослини підживлюють азотними добривами з розрахунку 20 г аміачної селітри на 10-15 рослин, у пазухах листків залишають по 1-2 пророслі бруньки (інші видаляють). За час формування головок з пророслих бруньок рослини 1-2 рази поливають (якщо треба) і ведуть боротьбу з хворобами і шкідниками. Збирають повторний урожай, коли головки досягнуть товарного розміру.

Середньо- та пізньостиглі сорти й гібриди капусти збирають за один прийом, коли вони набудуть типової для сорту (гібриду) характерної ознаки та щільності головки. Зібрані головки відповідно зачищають і використовують за призначенням. Середня врожайність капусти білоголової середньостиглих сортів становить 40,0-50,0 т/га, пізньостиглих — 60,0-80,0 т/га.

Головки капусти пізніх сортів для тривалого зберігання вирощують на чорноземних ґрунтах, добре забезпечених вологою, при оптимумі основних елементів живлення (N90 Р90 К360 ) та достатній кількості мікроелементів Мо та В. Закладають на зберігання не пошкоджені щільні головки технічної стиглості середнього розміру, з 2-3 прилягаючими зеленими листками. Білоголова капуста зберігається за відсутності освітлення, при температурі мінус 1°С, відносній вологості 90%, вмісту СО2 не більше 2-3%, кисню не менше 6%. Якщо кисню буде менше 6%, то фізіологічне розкладання головок настає швидше, ніж від псування мікрофлорою.
В капустосховищах-холодильниках при температурі 0°С та відносній вологості 90% головки капусти можна зберегти 10-12 місяців. У сховищах з активним вентилюванням капусту розміщують в засіках висотою 3 м. Питома подача повітря 100-150 м3/т/год. Після встановлення в цих сховищах температури 0°С їх щодоби вентилюють 6 разів по 30 хвилин. При появі краплинної вологи сховище вентилюють доти, доки вона не зникне. Для уникнення відпотівання насип потрібно зверху вкривати гігроскопічним матеріалом (солом’яні мати), які періодично змінюють.
Капусту зберігають також у великорозмірних буртах (ширина 6,5м, висота 3м, довжина 15м), обладнаних вентиляцією з продуктивністю, що забезпечує питому подачу повітря 80-100 м3/т/год. Для зберігання капусти використовують постійні буртмайданчики, на яких закладають 250 т капусти, в 8 буртах завширшки 3, 4, завдовжки 27,9 м. Бурти вкривають постійними утеплювальними щитами. Вентиляція здійснюється двома вентиляторами.
При відсутності стаціонарних сховищ капусту закладають в земляні бурти, коли температура зовнішнього середовища вже встановилася в межах плюс 3 .4°С. Розміри буртів на півночі Лісостепу такі: завширшки 1,5-2 м, завдовшки до 15 м, заглиблення 0,2 м. В південній частині Лісостепу бурти наземні і менші за розмірами. Дно бурта вистилають соломою. В заглиблених буртах копають вентиляційну канавку, наземні обладнують вентиляційним каналом по довжині бурта. Висота вкладання 6-7 рядів головок. На припливний канал через кожні 2 метри встановлюють витяжні труби. Постійне вкриття буртів влаштовують при настанні температури зовнішнього повітря плюс 1°С. Припливно-витяжна вентиляція лишається відкритою до настання температури мінус 5°С.
У зв’язку з тим, що припливно-витяжна вентиляція в осінній період малоефективна, необхідно передбачити проведення примусового вентилювання, придбавши вентилятори такої продуктивності, щоб питома подача становила 100-150 м3/т за год. Це дає змогу уникнути відпотівання, а також використати зниження температури вночі, досягти оптимального режиму охолодження. В поліетиленовій упаковці капусту зберігати не можна. При зберіганні здійснюють щоденний контроль шляхом оглядів та вимірювання температури.

Мікрозелень (мікрогрін) капусти білокачанної - зелені паростки, які мають ніжний капустяний смак і аромат. Вони доповнять смакові та поживні властивості салатів, гарячих страв, холодних закусок.
Мікрозелень капусти активізує та підтримує роботу нирок, надниркових залоз, щитовидної залози. Вона сприятливо впливає на роботу ШКТ. Також мікрозелень очищає організм від шлаків, регулює рівень цукру в крові, виводить холестерин.