Культура Катран Стевена (особливості вирощування та зберігання)

Цікава овочева культура, маловідома у нас і тому не дуже поширена – катран (лат. Crambe, родина Капустяні).

Ця багаторічна трав'яниста рослина має цілу низку позитивних якостей і тому заслуговує більш пильної уваги овочівників.

Серед численних його видів (до 36), що існують у дикій природі, найбільшого поширення набули: катран степовий, східний або татарський; катран приморський; катран абіссінський (вирощується як олійна та кормова культура) і катран серцелистий (відомий хорошою нектаропродуктивністю, а також застосовується в садово-парковому дизайні, для бордюрних посадок). 

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці і невеликими групами. Чисельність незначна й різко зменшується.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: руйнування екотопів внаслідок майже повного розорювання степових схилів, випасання худоби, інша господарська діяльність; природні: стенотопність виду, низька конкурентна здатність, недостатнє природне відновлення; понижена схожість насіння.

Умови місцезростання: Степові схили переважно з виходами крейди та мергелю (угруповання порядку AlyssoSedetalia). Геліофіт. Субксерофіт.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у заказнику загальнодержавного значення «Ак-Кая». Слід проводити моніторинг стану популяцій та інтродукцію рослин в ботанічні сади та парки. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, жироолійне, харчове, протиерозійне, перспективно-кормове.

Катран Стевена добре росте на будь-яких ґрунтових сумішах, крім кислих і заболочених територій. В основному цей представник флори воліє рости на легких і родючих землях, з глибоким рівнем залягають ґрунтових вод

Розмножується катран насінням та вегетативно (прикореневими живцями або відрізками коренів). Для його посіву відбирається найбільше насіння, розміром з горошину. Це збільшує шанси його проростання. Через досить міцну оболонку насіння потребує стратифікації. Вона може проводитись природним способом (у разі передзимової сівби), або ж примусово (при весняній сівбі).

Найзручніше здійснювати посів рослини восени. Для цього у жовтні-листопаді насіння катрану висівають в ряд, на глибину 3 см, з розрахунку 10–12 шт. на кожен погонний метр, з відстанню у міжряддях 70–90 см. Надалі сходи проріджують з урахуванням розмірів дорослих рослин. Щоб вони розвивалися нормально і не відбувалося загущення посадки, дистанція між кущами має бути не менше, ніж 60–70 см. Догляд за посадками полягає в регулярному розпушуванні ґрунту, прополюваннях та проріджуваннях (за необхідності). Щоб захистити сходи від хрестоцвітної блішки, практикують спільні посадки катрану і посівного латуку. У зимовий період надземна частина рослини відмирає, але навесні з'являються нові пагони та листя.

Катран Стевена використовують (свіжими або консервованими) корені рослини, які копають у кінці першої (якщо вони досягли більше 2 см у діаметрі) або другої вегетації. На третій рік рослина утворює квітконосний пагін і після дозрівання насіння відмирає з коренем. Зберігають корені в холодильниках, траншеях, підвалах, овочесховищах; заморожені корені після відтаювання зберігають свої смакові якості.

Коренеплоди катрану відрізняються гарною лежкістю. Уже в дворічному віці вони досягають товарної стиглості, хоча найбільший урожай дають трирічні рослини (до 3,5 кг / шт.). Коріння акуратно викопують, очищають від землі і кілька днів просушують під навісом. Зберігають у підвалі, в ящиках з піском, або в холодильнику, в паперовому пакеті.