Культура Кавун кормовий (особливості вирощування та зберігання)

Кавун кормовий має блідо-зелену м'якоть з нижчим вмістом цукру (1,2-2,5%), не солодкий. Кормові якості високі: вміст сухих речовин до 8%, в 1 ц плодів є 9,3 к.о. і 4 кг перетравного протеїну. Використовується на корм худобі.
Урожайність столових кавунів становить 300-450 ц/га, кормових 500-700 ц/га, до 1200 ц/га.Походить ця культура з Південної Африки. Вирощували кавун уже 4000 років тому. З Африки кавуни проникли в Індію, Грецію та інші країни. З Греції кавун був завезений в Україну ще в часи Київської Русі.
Зараз це головна баштанна культура в Україні, яка займає 80% посівної площі баштанних. Найбільше вирощують кавуна в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Одеській областях та в Криму. Рахується, що найкращі грунтово-кліматичні умови для одержання високого врожаю смачних кавунів є на території Херсонської області.

Вимоги до температури
Кавун - світлолюбна, теплолюбна, жаровитривала культура. Насіння починає проростати при температурі 12-14°С. Сходи з'являються через 8-10 днів після сівби. Рослини гинуть від приморозків мінус 1°С. Оптимальна температура для росту рослин 20-22°С, під час формування плодів 25-30°С.

Вимоги до вологи
Кавун - дуже посухостійка рослина, що обумовлюється глибоким проникненням кореневої системи (до 1-2 м і більше) в грунт та наявністю товстого шару кутикули на листках і стеблах.

Вимоги до грунту
Добрим розвитком кореневої системи пояснюється також можливість їх вирощування на бідних, піщаних грунтах, де інші культури дають низькі врожаї. Краще росте на родючих, легких за гранулометричним складом супіщаних і легкосуглинкових каштанових грунтах і чорноземах. Малопридатні для вирощування кавуна солонці, кислі глинисті грунти.

Кращими попередниками для кавуна є озимі зернові, зернобобові культури, однорічні трави, багаторічні бобові трави, картопля, кукурудза. Не терпить монокультурного вирощування.

Внесення гною і мінеральних добрив підвищує урожайність, збільшує вміст цукру і сухих речовин у плодах. Фосфорні і калійні добрива помітно прискорюють достигання. Під зяблеву оранку вносять 15-30 т/га гною. Мінеральні добрива застосовують у нормі N60-90 P60-90 K10-60. Фосфорні і калійні добрива вносять одночасно з органічними під оранку, азотні - під весняну культивацію. Збільшення норм внесення органічних і азотних добрив, подовжує вегетаційний період, плоди пізніше достигають, можуть містити надмірну кількість нітратів. Ефективним є також внесення в рядки при сівбі по 1 ц/га нітроамофоски (N16P16K16).

Після збирання попередника поле лущать наглибину 6-8 см. Через два тижні лущать повторно на глибину 10-12 см дисковими або лемішними знаряддями. Зяблеву оранку проводять через З тижні на глибину 25-30 см. Рано навесні закривають вологу шляхом боронування. Для знищення проростаючих бур'янів і вирівнювання поверхні грунту поле два рази культивують. Розрив між передпосівним обробітком на глибину сівби і сівбою повинен бути щонайменшим - 0,5-1 година.

Перед сівбою насіння протруюють препаратом ТМТД (5 кг/т), або за 1-2 дні до висіву замочують у 0,1% розчині формаліну. Для підвищення енергії проростання проводять повітряно-тепловий обігрів на сонці впродовж 7-10 днів. Після цього намочують у воді кімнатної температури (18-20°С) до повного набухання і накльовування. У розчин рекомендується додати мікроелементи. Намочене насіння зразу висівають. Сіють кавун широкорядним способом за схемами 1,4-2,1x0,7-1,4 сівалками СПЧ-6 або СУПН-8. Глибина загортання насіння 4-8 см. На важких за гранулометричним складом грунтах при високій їх вологості та ранніх строках сівби загортають на меншу глибину, на легких при пізніших строках сівби та низькій вологості - глибше. Норма висіву 2,5-4 кг/га. Орієнтовні строки сівби - кінець квітня - 1-2 декада травня. Ранньостиглі сорти висівають, коли грунт на глибині 10 см прогрівся до 10-12°С, середньостиглі - 12-14°С, пізньостиглі - 14-16°С. При сівбі у непрогрітий і перезволожений грунт, а також при поверненні холодної погоди, насіння довго не сходить, посіви зріджуються.

Після сівби поле коткують. За допомогою легких або посівних борін проводять досходове боронування. При появі сходів, коли стає видно рядки, відразу проводять міжрядне розпушування - шаровку на глибину 4-6 см. Пізніше міжряддя тримають у пезабур'яненому стані розпушуючи міжряддя аж до початку інтенсивного росту огудини. Глибина перших розпушень 10-12 см, наступних 6-8 см, щоб не пошкодити кореневу систему рослин. Присипання грунтом основи пагонів стимулює утворення додаткових коренів. На дуже забур'янених площах, де неможливо знищити бур'яни агротехнічними методами, використовують гербіциди. Проти однорічних злакових та дводольних за 10-15 днів до висівання кавуна грунт обприскують такими препаратами: трефлап, 24% к.е. (2,4-3,2 л/га), трефлан, 48% к.е. (1,2-1,6 л/га), трифлурекс, 24% к.е. (2,4-3,2 л/га), трифлу-рекс 48% к.е. (1,2-1,6 л/га). За допомогою гербіцидів набу, поаст знищують однорічні (2,5-3,75 л/га) і багаторічні (3,75-5,0 л/га) злакові бур'яни, вносячи їх у фазі "кульки" культури за висоти бур'янів 10-15 см. У системі основного обробітку грунту після жнив використовують гербіциди суцільної дії буран, глісол, гліфоган, раундап. Для захисту від шкідників посіви обприскують інсектицидами. Проти підгризаючої совки у фазі сходів вносять децис (0,25-0,5 л/га), штефесін (0,25-0,5 л/га), під час вегетації - арріво (0,24-0,32 л/га). Попелицю знищують інсектицидом ф'юрі (0,1-0,15 л/га). Для захисту від кореневої та стеблової гнилі при вирощуванні розсади кавуна, використовують фунгіцид превікур з нормою 2-4 л 0,15% робочого розчину на 1 м2.

Ознакою достигання кавуна є підсихання плодоніжок, огрубіння кори, поява на ній характерного для сорту малюнка. При постукуванні зігнутим пальцем стиглі плоди дають глухий звук. Для вибіркового збирання використовують широкозахватний транспортер ТШП-25, для суцільного -валкоутворювач УПВ-8. Зберігають плоди в буртах, перекладаючи соломою, або в сухих приміщеннях при температурі 1-4°С. Кормові кавуни можуть зберігатися до січня-лютого.