Культура котяча м'ята (особливості вирощування та зберігання)

Котяча м'ята справжня (котовник, лимонна м'ята). Nepeta catarіa
Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітних. Стебло чотиригранне, прямостояче, до 100 см заввишки. Листки супротивні, довгочерешкові, трикутнояйцеподібні. Квітки неправильні, в кільцях, що утворюють густе суцвіття. Цвіте у червні - вересні. Плід - із чотирьох горішків.

Росте на засмічених місцях, узбіччі доріг, галявинах, серед чагарників, вирощують також як ефіроолійну рослину.

Для виготовлення лікарських препаратів збирають траву під час цвітіння рослини.

Трава котячої м'яти містяить глікозиди, сапоніни, вітаміни, мінеральні речовини, ефірну олію, гіркі речовини.

Галенові препарати мають кардіотонічну, жовчогінну, протимікробну, седативну, протизапальну дію.

Використовують при неврозах, істерії, для покращення роботи серця, стимуляції апетиту (гіпоацидних гастритах), при холециститах, гепатиті, захворюваннях дихальних шляхів, при фурункульозі.

Внутрішньо - настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) пити по 50 мл тричі на день до їди.

Зовнішньо - настій трави (1:10) служить для промивання ран, виразок, фурункулів, для компресів на суглоби.

Кращими попере­дниками для неї є овочеві культури, багаторічні трави, удобрені озимі. На одному місці її звичайно вирощують 2 — 3 роки підряд, проте рослини при цьому дуже уражуються іржею.

Добрива вносять обов'язково. Під зяблеву оранку слід вносити гній 30 - 40 т/га і повне мінеральне добриво: азоту 60 - 70 кг/га, фос­фору 45 - 50 і калію 60 - 70 кг/га, на окультурених торфовищах вно­сять лише фосфорно-калійні добрива.

Обробіток ґрунтупід м'яту аналогічний обробітку під інші техні­чні культури. При розміщенні її після удобрених озимих проводять лущення, а потім — оранку на глибину 22 — 25 см. Після овочевих культур, багаторічних трав, махорки орють поля відразу після зби­рання врожаю. Рано навесні проводять боронування і передпосівну культивацію ґрунту на глибину 10 — 12 см з одночасним внесенням гербіциду трефлану (6 — 8 л/га) і боронуванням.

Садять м'яту також розсадою, яку вирощують на плантаціях ма­точників. Її висаджують у попередньо политі борозни. Ширина між­рядь, як і при садінні кореневищами, 45 — 70 см, відстань між рос­линами в рядку 12 — 15 см.

Догляд за посівами м'яти першого року життя починають у до-сходовий період проведенням 2-3 боронувань. Через 3-6 днів піс­ля садіння і не пізніше як за 5 — 6 днів до появи сходів вносять три-хлорацетат натрію (11 — 17 кг/га), прометрин (6 — 8 л/га), лінурон (3 — 8 кг/га), синбар (1—2 кг/га) та інші гербіциди. В період сходи — повне галуження проводять 2 — 3 міжрядних обробітки і прополю­ють бур'яни в рядках.

Збирають м’яту за вегетаційний період два-три рази, зрізаючи молоді стебла перед цвітінням. їх сушать під навісом, потім обривають листки і зберігають щільно запакованими у сухому темному приміщенні. Врожайність сухого листя за сезон – 250 – 400 г/м2.

Зберігають суху траву, загортаючи її у папір, у ящи­ках. Строк зберігання — до 3 років.