Культура Котяча м'ята закавказька (особливості вирощування та зберігання)

Котяча м'ята (лат. Népeta) — рід трав'янистих рослин родини Глухокропивові (Lamiaceae).

Котяча м'ята справжня та котяча м'ята гола - першокласні медоноси.

Котячу м'яту справжню вирощують, як пряну рослину з ароматом герані, троянди та лимона: свіже листя котячої м'яти кладуть у салати, сухе листя та суцвіття - у м'ясні та рибні страви, додають у соуси, в чай та оцет для аромату. Використовується у народній медицині. Деякі види вирощуються як декоративні рослини.

Котовник, або котяча м'ята – невибаглива багаторічна рослина з бузковими або фіолетовими свічками суцвіть, що має високу опірність до інфекцій. Рослина невимоглива до складу ґрунту й освітлення. Якщо котячу м'яту обрізати після цвітіння, вона зацвіте повторно.

Рослина не потребує додаткових підгодівлі. Якщо в ґрунті буде дуже багато поживних речовин, то це вкрай негативно позначиться на зростанні куща. Якщо ж грунт на ділянці надто мізерна, то в неї можна внести компост, змішаний із землею. Також після першої хвилі цвітіння й обрізки кущі можна підгодувати комплексним добривом, завдяки чому вони знову порадують пишним цвітінням.

У посадці котовника у відкритий ґрунт немає нічого складного. Висаджують кущі садові клумби у весняний час. Однак для цього також можна використовувати квіткові горщики й контейнери. При бажанні це трав'яниста рослина можна виростити з насіння, але нерідко садівники для посадки використовують готові саджанці, їх можна придбати в спеціалізованому магазині. Більше швидким та простим способом вирощування котовника є висадка готових саджанців. Причому їх можна висаджувати у відкритий ґрунт на початку весняного періоду, так і восени.

Котяча м'ята не відрізняється високою вимогливістю до умов вирощування. Проте найкраще вона росте в ґрунті добре пропускає воду і повітря. На піщаному ґрунті кущі виростають більш запашними. Також при виборі підходящого місця треба особливу увагу звернути на освітлення, по можливості краще вибрати західну та південну сторону будови. Котовник також буде прекрасно себе почувати на тихому схилі або в трав'яному саду, який повинен мати надійний захист від вітру.

Пам'ятайте, що у різних видів і сортів вимоги до вибору оптимального місця для посадки можуть відрізнятися. Наприклад:

1. Сорти з сіркою листям. Для їх вирощування підходить добре прогрівається сонячну ділянку, причому ґрунт повинна бути волого — і повітропроникним. При цьому в природі видові рослини з сірим листям нерідко ростуть на мізерному кам'янистому ґрунті, тому вони не потребують частих підгодівлях і стійко переносять нетривалу засуху.
2. Сорти з зеленим листям. Вони найкраще ростуть на вологому поживному ґрунті, однак при цьому ділянка не повинен бути надмірно сирим. Вони віддають перевагу добре освітлені ділянки, але і в затінених місцях ростуть досить добре. Такі сорти не рекомендується висаджувати на добре прогріваються ділянки, наприклад, з південної сторони будинку.

Для того, щоб поліпшити ріст і розвиток котовника під час посадки в ґрунт рекомендується внести трохи доломітового борошна або вапна. При виборі місця для посадки так само слід врахувати, що це трав'яниста рослина добре розмножується самосівом.

Виростити котовник з насіння досить просто, головне врахувати деякі нюанси:

1. Так як насіння дуже тверді, то безпосередньо перед висівом їх поміщають в морозильну камеру, де вони повинні пробути одну ніч.
2. Після того як насіннєвий матеріал буде вийнято з морозильної камери, його висипають в ємність з водою і залишають на добу. У результаті подібної підготовки вдасться зруйнувати захисний шар насіння, що значно прискорить їх проростання.
3. Посів насіння проводять в розсадний ящичок або у відкритий ґрунт.
4. Перші сходи повинні здатися через 1-1,5 тижня. Після того, як вони трохи підростуть, їх розсаджують.

Швидкість росту котовника безпосередньо залежить від виду і сорту. При цьому в максимально сприятливих умовах кущі можуть виростати досить густим. Тому при висадці кущів між ними слід дотримуватися дистанції в 0,3–0,5 метрів.

Як правило, на 1 м2 ділянки можна розмістити від 3 до 8 кущів котячої м'яти. При посадці в контейнери або горщики кущики можна висадити більш щільно, завдяки чому вдасться створити гарну композицію.

Покрокова інструкція висадки котовника в ґрунт:

• приберіть з ділянки всю бур'янисту траву і перекопайте ґрунт;
• коріння саджанців слід занурити в місткість з водою, щоб вони змогли наситити вологою, завдяки цьому вони будуть менше хворіти і швидше приживуться на новому місці;
• зробіть невеликі ямки в підготовленому ґрунті;
• висадіть кущі в лунки на ту глибину, на якій вони перебували в місткості;
• засипте кущі ґрунтом і зробіть навколо них невелике поглиблення;
• добре полийте висаджений котовник.

Котовник не вимагає особливого догляду, тому виростити його на своїй садовій ділянці буде під силу навіть досвідченому садівнику.

Тільки що посіяний або висаджений котовник полити треба обов'язково. Потім його регулярно поливають протягом декількох тижнів. Поки кущі молоді, їх рекомендується поливати 1 раз на декілька днів. Дорослі кущі потребують додаткової вологи лише в період тривалої посухи, при цьому полив повинен бути рясним. Пам'ятайте, що не можна допускати застою рідини в ґрунті, через те, що це може привести до загибелі квітки.

Сорти з сіркою листям відрізняються високою стійкістю до посухи. Але все ж якщо дощу не було дуже давно, то кущі краще полити.

По закінченню першого цвітіння стебла рекомендується зрізати. Через зовсім небагато часу вони відростуть знову, після чого почнеться друга хвиля цвітіння. Окремі сорти можуть цвісти до самої осені.

Так як ця рослина легко розмножується самосівом, то своєчасна обрізка допомагає його запобігти. Однак сорти, що відносяться до групи Fassen, насіння не формують.

Проводити збір листя рекомендується через кілька діб після дощу або поливу, так як в цей час вона найбільш запашна.

Відцвілі кущі в осінній час вкорочують на 2/3 висоти. Це допоможе їм краще пережити зиму і активізує ріст куща в ширину. Так як рослина відносно зимостійка, то на зиму його рекомендується вкривати тільки найбільш холодних регіонах. Ділянка закидають лапником або накривають фетровими чохлами. Приберіть укриття відразу після того, як минуть морози, щоб рослина не загнила.