Культура Крiп (особливості вирощування та зберігання)

Кріп (лат. Anethum) монотипний рід трав'янистих однорічних родини Зонтичні, представлений видом кріп пахучий, або кріп городній. У дикій природі вид зустрічається в центральних і південно-західних районах Азії, в Гімалаях і на півночі Африки, а в культурі вирощується по всьому світу. Так само, як і його родичка петрушка, кріп відомий людству з часів Стародавнього Єгипту, але в якості спеції в Європі кріп стали вживати тільки в XVI столітті.

Сьогодні ця невибаглива холодостійка рослина затребувана в кулінарії і в медицині.

Рослина кріп має сильний пряний запах. Стебло у неї одиночне, пряме, досягає у висоту від 40 до 150 см, поверхня стебла темно-зелена і тонко-борозниста. Яйцеподібне листя розсічене на три-чотири частини, часточки останнього порядку щетиноподібні або лінійно-ниткоподібні. Квітки з жовтими пелюстками зібрані в парасольки діаметром від 2 до 9 см, які в свою чергу складені в парасолькові суцвіття діаметром від 15 до 20 см. Плід є вислоплідником. Широкоеліптичне або яйцеподібне насіння кропу досягає в довжину 5 мм, а в товщину 3,5 мм. Зацвітає трава кріп у червні-липні, а плоди дозрівають у липні-вересні. 

Оптимальний варіант - посів насіння кропу після капусти, огірка та ін. культур, для яких землю удобрювали гноєм. Непогано уживаються один з одним кріп і картопля.

Не можна висаджувати кріп на ділянках, де до нього росли Зонтичні – морква, петрушка, кмин, фенхель і пастернак.

Передпосівна підготовка грунту може включати внесення аміачної селітри (200-300 кг/га), суперфосфату (100-150 кг/га), а також хлориду калію. На легкі грунти висівається більше насіння (70-80 кг/га), ніж на важкі (40-60 кг/га).

Двічі на місяць сіянці підживлюють розчином комплексного мінерального добрива, наприклад, Ідеал або Радуга у слабкій концентрації. Уникайте передозування, воно може погубити молоді рослини. Розсаду необхідно попередньо полити, а після внесення добрив бажано обприскати сіянці чистою водою, щоб виключити опік листя. Можна проводити позакореневе підживлення, що називається, по листю, але концентрація цих розчинів повинна бути значно слабшою.

Для сівби на зелень кріп сіють рядковим способом з міжряддями 15 см; для спецій – 45 см. Насіння закладають на глибину 1,5-2 см. Сходи з'являються на 14 день. Якщо насіння перед посівом намочити протягом 2-3 діб, всі вони сходять швидше; при цьому необхідно щодня міняти воду. Для спецій може бути застосований розкидний сівбу кропу з овочевих культур. У цьому випадку при прополюванні необхідно залишати потрібну кількість рослин.

Незважаючи на невибагливість до умов вирощування, кріп потребує поливів, розпушування ґрунту та підживлення органічними добривами під зяблеву обробку.

Для зелені насіння висівають невеликими партіями через 10-15 днів. У віці 25-30 днів, коли рослини досягнуть висоти 10-15см, їх використовують у їжу. Для спецій кріп вирощують 55-60 днів (до цвітіння та початку утворення насіння: у цей час вони найбільш ароматні).

Для одержання насіння кріп збирають в період, коли 60-70% їх побуріли. Рослини зрізують, зв'язують у снопики і залишають на дозарювання. Потім обмолочують.

Кріп можна сушити і заморозити. При заморожуванні зелень кропу не втрачає колір, запах залишається, вітаміни зберігаються. Це ідеальний варіант зберігання кропу.

Завдяки своєму яскравому та пікантному смаку, кріп часто використовують для прикраси супів, страв з риби та морепродуктів. Мікрозелень кропу має унікальний аромат.

Для вирощування мікрогріну кропу температура повітря має підтримуватись на рівні +21°C. Для запобігання висихання рослин, їх обприскують 2-3 рази на день.

Кріп багатий на поживні мікроелементи, які корисні для здоров'я. Наприклад, 100-грамова порція кропу збільшує споживання вітаміну А, що є жиророзчинним вітаміном. Пахуча ніжна мікрозелень містить велику кількість вітаміну Р, який зміцнює стінки судин і є профілактикою варикозу.