Культура кукурудза (особливості вирощування та зберігання)

Кукурудза — одна з найцінніших зернових культур. Використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито.

Кращими попередниками для кукурудзи являються озима пшениця, зернобобові, картопля,гречка, посередніми - цукровий і кормовий буряк, ярі зернові, кукурудза на силос. При умові правильного вибору системи удобрень і обробітку грунту, кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують ґрунт на значну глибину, зокрема після цукрового буряку, суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника - кукурудзяного метелика.

Кукурудза, як попередник, залишає після себе багато органічних решток, що збагачує ґрунт азотом, структурує його, а також, підвищує  біологічну активність. Після цієї культури на площі значно зменшується засміченість бур’янами, що дає кращий розвиток для озимої пшениці. Однією з проблем під час вирощування кукурудзи на зерно, як попередника під озимину, може стати вчасне звільнення поля.

Для отримання високих врожаїв необхідно внести добрива в нормі за діючою речовиною з розрахунку N120-180 P60-90 K70-120. Добриво вносити найкраще в три прийоми, під основний обробіток 60-70%, під передпосівну культивацію 20-30% і 10% у вигляді підживлення одночасно з міжрядної обробкою. Або в два прийоми 300 кг / га нітроамофоски, під культивацію і 150 кг / га аміачної селітри разом з посівом, за діючою речовиною це становить N100 P50 K50.

Поверхневий обробіток грунту після попередника проводиться безпосередньо після збирання. Глибина обробки до 7-10 см (дисковий лущильник або дискова борона).

Осіння оранка на глибину 25-30см. являється одним із поширених варіантів основного обробітку ґрунту . При сильному засміченні поля багаторічними кореневищними бур'янами (осот, молочай, гірчак, пирій) необхідно провести оприскування бур'янів гербіцидами за два тижні до початку основного обробітку ґрунту. Весною для закриття вологи, на зораних участках, проводять боронування важкими зубовидними боронами.

Передпосівний обробіток ґрунту проводять на глибину посіву, з внесенням під культивацію комплексних добрив, а за необхідності і ґрунтових гербіцидів для боротьби із злаковими бур'янами.

Оптимальний термін для посіву кукурудзи наступає при стійкій температурі ґрунту 8-12 ° С на глибині 10 см. В першу чергу необхідно висівати ранньостиглі гібриди ФАО 200-250, які мають більшу холодостойкість. Насіння висівають у вологий ґрунт на глибину 6-8 см, широкорядним способом з міжряддям 70 см, для  вирощування на силос та зелений корм міжряддя скорочують до 50см.

Догляд за посівами кукурудзи потребує проведення механічних та хімічних заходів по боротьбі з бур'янами, шкідниками і хворобами культури. А також проведення підживлення комплексним добривом. Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Через 4-5 днів після посіву проводят довсходове боронування зубовидними боронами. В фазі 3-5 справжніх листочків посіви оброблять гербіцидами. за необхідності під час вегетації проводять 1-2 міжрядні обробітки ґрунту разом з підживленням. Глибина першого обробітку 10-12см, другого 6-8см. Ефективним є підгортання стебел кукурудзи під час останньго міжрядного обробітку, що стимулює утворення додаткових коренів та знищує бур'яни, особливо злакові.

Залежно від призначення кукурудзу збирають у різні строки: на зелений корм -  до і в період викидання волотей до молочної стиглості, використовуючи силосозбиральні комбайни та косарки-подрібнювачі; на силос - коли качани досягнуть молочно-воскової або навіть воскової стиглості зерна, але стебла і листя ще зелені, збирають кукурудзозбиральними комбайнами  (качани збирають разом з листям, перемелюючи стебло), або переобладнаними зернозбиральними ; на зерно - при фізіологічній стиглості за вологості зерна не більшій за 35-40% зернозбиральними комбайнами. Для запобігання втрат врожаю збір бажано здійснювати протягом  10-15 днів.

Після обмолоту зерно відправляють у сховища, пізніше на тік, де воно повторно очиститься, висохне і відправиться на збереження (якщо його не використовують). Подрібнені стебла звозять у силосні сховища. Зібране зерно можна застосовувати для продовольчих цілей, на корм або насіння. Від цього залежить способи зберігання, сушіння, очищення.