Культура лавандин (особливості вирощування та зберігання)

Лавандин (Lavandula hybrida) - це гібрид двох видів, отриманий в результаті природного або штучного схрещування лаванди широколистої (L. latifolia) і лаванди вузьколистої (L. angustifolia).Сімейство: Ясноткові (Lamiaceae)
Ботанічна назва: Lavandula intermedia; Lavandula hybrida х .

Лавандин є незамінним джерелом ліналоолу. Це монотерпеновий спирт і він є енхансером, тобто речовиною, яка прискорює і збільшує проникнення через шкіру інших компонентів.Прекрасні поля лавандина можна повсюдно побачити не тільки в Провансі, але і в Криму.

Кущик лавандина зовні досить сильно відрізняється від лаванди, квіти розташовані більш щільно, вони більші, ніж у лаванди.

Лавандин набагато більш інтенсивного кольору, він був ближче до "лавандового" кольору, а сама лаванда - більш блакитна.

Стебло у лавандина більш жорстке, високе і прямостояще. Кущик у нього досить компактний зі кроною у вигляді сфери. Так само значно відрізняється запах. Лавандин пахне набагато «інтенсивніше», ніж лаванда. В цілому лаванда здалася мені набагато ніжніше свого побратима.

Лавандин вирощувати набагато вигідніше, так як вона дає масло, схоже на масло лаванди, але при цьому його простіше вирощувати і набагато швидше і легше знімати урожай, так як лавандин зручно збирати комбайном.

Вихід масла в розрахунку на свіжу сировину може досягати 1,8%,в розрахунку на одиницю посівної площі це майже в три рази перевищує кількість масла, яке можна отримати з лаванди. Власне це і було основною причиною витіснення лаванди лавандином.

Лавандин зараз становить більше 80% від загальної площі під вирощування лаванди у всьому Провансі, і незаслужено вважається рослиною більш низької якості, через більш різкого аромату і дещо іншого складу ефірного масла (про властивості цього ефірного масла поговоримо особливо).

Існує кілька різновидів гібридної лаванди, отриманої в результаті запилення бджолами лаванди колоскової (Lavandula spica) та інших видів, але зараз гібридну лаванду починають все більш широко культивувати і як самостійний вид. Найбільш поширені види-це Abrial, Grosso, Reydovan і Super. Знаючи, яка саме різновид лавандина у вас є, ви можете використовувати її з найбільшою користю.

Лавадин, завдяки величезній різноманітності форм і колірних відмінностей, завжди бажаний гість в наших садах. До того ж він більш терпимий до умов вирощування, більш зимостійкий.

Вирощують на малородючих землях, де інші культури дають низькі врожаї. За рахунок добре розвиненої кореневої системи добре захищає грунти від ерозії. Вибір ділянки Під плантації відводять добре освітлені поля, захищені від північних і північно-східних вітрів. Крутизна схилу не повинна перевищувати 10°, щоб була можливість застосовувати механізми. Розміщують її поза сівозміною, щоб росла на одному місці 15-25 років. Нові плантації закладають після зернових культур, однорічних трав.

Під оранку вносять 40-50 т/га органічних добриві мінеральні: фосфорні (Р100-120) та калійні (К40-60). Азотні добрива (N80-60) вносять під останню глибоку культивацію. Щорічно пізно восени за допомогою рослинопідживлювача вносять повне мінеральне добриво N60P60K60.

Кращим місцем для створення плантаційних насаджень лавандину є добре освітлені ділянки із волого-проникаючим ґрунтом. Площа живлення для лавандину повинна становити 1,5×1 м, в загущених насадженнях 1×1 м. Лавандин невибагливий до ґрунту, але не витримує засоленості. При посадці та розмноженні полив обов’язковий. Так, догляд за рослинами полягає в в 3-4 кратному культивуванні ґрунту в міжряддях і знищені бур’янів в ряду та 3-4 поливів за сезон.

Садять саджанці лавандина садильною машиною або вручну за схемами 1,0 х0,5 м або 1,2 х0,5 м. Глибина садіння 20-25 см. Під час садіння кореневу шийку заглиблюють нижче поверхні грунту на 5-6 см. Оптимальний строк садіння - друга половина жовтня і листопад. Можна висаджувати у відлигу взимку або рано навесні.

Догляд полягає у розпушуванні міжрядь (4-5 разів), своєчасному підсаджуванні лаванди замість загиблих рослин. Перше розпушування міжрядь проводять наприкінці березня культиватором КРН-4,2 на глибину 8-10 см. Наступні на глибину 10-12 см. Щороку після збирання суцвіть куші обрізують, видаляючи сухі й пошкоджені гілки. Услід за цим кущі омолоджують, зрізаючи їх на 1/2 однорічного приросту машиною ГЮЛ-1. Омолодження плантації повторюють через кожні 5-6 років промислового використання. Для знищення бур'янів, крім гербіцидів суцільної дії, вносять 2,4Д 500 (3,0-4,0 л/га), лонтрел (1,0-1,7 л/ra), набу (5,0-7,5 л/га), поаст (5,0-7,5 л/га), греф-лан (4,0 л/га).

Рослини прибирають в період масового цвітіння (кінець липня-початок серпня). Оптимальна довжина зрізання квітконосів з суцвіттям 30 см.Урожайність суцвіть 8-9 т/га при вмісті ефірного масла 2,5-3% сирої маси.