Культура льон кудряш (особливості вирощування та зберігання)

Льон низький, кудряш – олійна культура є сировиною для виробництва технічної олії. Насіння його містить 49 % жиру, який швидко висихає (йодне число 175 — 195), утворюючи тонку гладеньку блискучу плівку. Доброякісну олію використовують у деяких галузях промисловості: лакофарбовій для виготовлення натуральної оліфи, лаків, емалей, різних фарб для підводних робіт; електротехнічній, автомобільній, суднобудівній та ін., а також у миловарінні, медицині. Широко використовують макуху льону олійного, яка містить 33,5 % білка та близько 9 % жиру і за кормовими якостями переважає макуху інших рослин для годівлі тварин.

Кращими попередниками для льону олійного є багаторічні трави, озимі зернові, зернові бобові культури, просапні та ін. Щоб запобігти ураженню хворобами (фузаріозом та ін.), льон не рекомендується сіяти після соняшника. Для зменшення пошкодженості блохою, льон не сіють після капустяних культур. На те саме поле льон олійний можна повертати не раніше, як через 5-6років. Льон є добрим попередником для зернових культур.

Льон добре реагує на внесення добрив. Найбільшу кількість азоту він засвоює з початку фази з'явлення сходів до цвітіння. Фосфор необхідний рослинам впродовж всього періоду вегетації. Потреба в калійних добривах збільшується під час бутонізації-цвітіння та утворення насіння.
Під льон вносять мінеральні добрива з такою орієнтовною нормою: N45-60P60-80К60-90. Для одержання високого врожаю, фосфорні і калійні добрива необхідно вносити під глибоку зяблеву оранку, азотні - навесні під культивацію. Необхідно враховувати, що нерівномірне внесення добрив по полю, неякісне мілке загортання в ґрунт може підвищувати їх концентрацію і викликати опіки кореневої системи, особливо в суху погоду. Льон олійний добре реагує на післядію мінеральних та органічних добрив.

проводиться з урахуванням попередників, вологості ґрунту та його забур’яненості. Після збирання попередника проводять лущення стерні на глибину 6-8 см, після чого орють на глибину 27-30 см. Після появи на зораному полі сходів бур'янів, їх знищують поверхневими обробітками.
Навесні зяб боронують для зменшення втрат вологи. Перед сівбою поле культивують, а в суху погоду додатково коткують. Найкраще використовувати для передпосівного обробітку ґрунту комбіновані агрегати.

Льон олійний належить до культур ранніх строків сівби, але потрібно враховувати чутливість льону до знижених температур. Пізні заморозки нижче -5… -7°С призводить до загибелі льону, сильного зрідження. Перед сівбою насіння льону олійного протруюють одним з дозволених препаратів. При визначені строків сівби потрібно врахувати стан ґрунту. До сівби в перезволожений ґрунт льон дуже чутливий. При утворенні кірки може зовсім не дати сходів. Досвід вирощування льону олійного показує, що на родючих ґрунтах потрібно мати на 1м2 не більше 500 рослин. Оптимальна кількість рослин 300 –450 шт. на 1м2. Надмірна густота посіву підвищує небезпеку вилягання та збільшує ураження хворобами. Підвищується конкуренція рослин за світло, вологу, поживні речовини, знижується життєздатність окремих рослин та формується погіршене співвідношення між соломою і насінням. Висівають кондиційний посівним матеріалом I-III репродукції. Норму висіву встановлюють з розрахунку 5-6 млн./га схожих насінин або 50-60 кг при звичайному рядковому способі сівби та 3,5-4 млн./га (35-40 кг/га) при широкорядному (45 см). Сіють льон сівалками Клен, СЗ-3,6, СЗТ-3,6, СЗЛ-3,6 та ін. на глибину 2-3 см за умови якісної підготовки ґрунту та достатнього вмісту вологи в ньому та на глибину 4-5 см – в більш посушливих умовах. Після сівби посіви коткують кільчасто-зубчастими котками.

Першими заходами догляду за посівами на важких ґрунтах є знищення кірки боронуванням рай-борінками впоперек напрямку рядків, а на широкорядних – шаруванням міжрядь однобічними лапами – бритвами. За період вегетації на широкорядних посівах льону 2-3 рази розпушують міжряддя. Для знищення бур’янів використовують гербіциди. У період вегетації льон уражується хворобами (фузаріозом поліспорозом, антракнозом, бактеріозом, аскохітоз та ін). Серед шкідників найбільше шкодять посівам льону блохи льонові, трипси, листокрутка льонова, гусениці різних совок. Найефективнішими засобами боротьби з шкідниками та хворобами є застосування агротехнічних, хімічних і біологічних заходів.

Льон олійний краще збирати двофазним способом. Скошування у валки починають при достиганні 50-75% коробочок. Вони пожовклі і побурілі, при струшуванні насіння в коробочках торохтить. Вологість насіння 25-35%. Висота зрізу має бути 12-14 см. Така стерня забезпечує швидке і рівномірне підсихання валка.
Підбирають і обмолочують валки через 6-8 днів за вологості насіння 12%. Якщо обмолочувати не просушені валки, спостерігаються великі втрати насіння від недомолоту і намотування стебел на обертальні частини комбайна.
При двосторонньому використанні, льон скошують у валки у фазі жовтої стиглості при висоті зрізу 10 см. Після обмолочування солома розстеляється валками за комбайнами. За сирої і теплої погоди стебла льону можуть вилежуватися за 10-12 днів. Пізніше їх підбирають і відправляють на переробку на льонозавод.
При застосуванні десикантів льон збирають прямим комбайнуванням. Насіння очищають і зберігають за вологості не більше 12%. Для одержання насіння високої якості збирання льону олійного проводить при пізній повній стиглості. Час оптимального строку збирання настає, коли насіння шелестить в коробочках та легко витирається пальцями. Насіння має сортотипове забарвлення та не роздавлюється між пальцями. Крім стиглості насіння також, щоб була стиглою солома. Важливо, щоб солома до основи була бурою та сухою. Перестиглі коробочки можуть відламуватись, але втрати насіння при цьому менші ніж при ранньому обмолочуванні. Вологість насіння повинна бути в межах 8-13 %. При нерівномірному достиганні посівів проводять десикацію для передзбирального підсушування й прискорення дозрівання. Через 8-14 днів після десикації починають збирання.