Культура люпин бiлий (особливості вирощування та зберігання)

Люпин білий (L. albus L.) (2и-40, 48, 50) - трав'яниста рослина заввишки 100-150 см.

Люпин краще розміщувати після зернових культур. На легких і супіщаних ґрунтах Люпин дає великі врожаї після картоплі, кукурудзи. Не рекомендується його вирощувати після цукрового буряка та інших зернобобових. Повернути люпин на те саме поле можна не раніш як через 7-8 років. Це запобігає ураженню люпину хворобами (фузаріозом) і пошкодження шкідниками.

Люпин на зелене добриво, а також на зелений корм вирощують переважно у паровому полі перед озимими зерновими. Післяукісні та післяжнивні посіви на зелене добриво розміщують після озимого ячменю, пшениці, жита. Якщо в господарстві вирощують кормовий і сидеральний алкалоїдний люпин, то кормовий треба сіяти на полях де не було алкалоїдного, бо останній має насіння з твердою оболонкою, яке може давати сходи через 2-3 роки.

Люпин має добре розвинену кореневу систему, за допомогою якої здатний засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук орного і підорного шарів ґрунту. Тому характерною особливістю люпинів є порівняно слабка реакція на мінеральні добрива. На полях з високим вмістом фосфору (Р205 більше 10-12 мг) і калію (К2О більше 20 мг на 100 г ґрунту) вносити фосфорні та калійні добрива недоцільно.
За оптимальних умов живлення і вологості ґрунту люпин може повністю забезпечити потребу в азоті шляхом азотфіксації. Тому за даними деяких дослідників, азотні добрива навіть у невеликих дозах, негативно впливають на ріст жовтого і синього люпинів, пригнічуючи азотфіксацію.
На калійні та фосфорні добрива люпин реагує позитивно. На піщаних та супіщаних ґрунтах в першу чергу вносять калійні добрива в нормі 60-80 кг/га діючої речовини. Вони підвищують стійкість рослин проти хвороб і прискорюють достигання насіння. Найбільший приріст урожаю люпин дає при поєднаному внесенні калійних і фосфорних добрив. З фосфорних добрив вигідно вносити фосфоритне борошно, фосфор якого добре засвоюється люпином. Норма внесення фосфору 60-70 кг/га діючої речовини. Фосфорні і калійні добрива необхідно вносити перед зяблевою оранкою.
Для покращення симбіотичної діяльності бульбочкових бактерій необхідно застосувати мікроелементи, особливо магній, бор, молібден, марганець, кобальт. Вони позитивно впливають на розвиток кореневої системи, на зав'язування бобів і формування врожаю, прискорюють достигання насіння. Молібден і марганець найефективніші на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах. Використовують мікроелементи для протруювання насіння.

У зв'язку з тим, що люпин від сходів до бутонізації росте повільно і дуже пригнічується бур'янами, головним завданням основного і передпосівного обробітку є їх знищення. Основний обробіток ґрунту після зернових включає 1-2 лущення та зяблеву оранку. Бульбочкові бактерії на коренях люпину добре розвиваються, коли достатньо кисню, тому люпин добре реагує на глибоку оранку та достатню розпущеність ґрунту. На дерново-підзолистих ґрунтах орють на глибину орного шару, на чорноземах - на 25-27 см. На зв'язних суглинкових ґрунтах орний шар поглиблюють на 3-4 см для посилення розвитку кореневої системи.
Коли ж люпин розміщують після просапних культур, на зяб орють слідом за їх збиранням без попереднього лущіння. Передпосівний обробіток легких піщаних та супіщаних ґрунтів складається із одно-, дворазового боронування важкими боронами. На більш зв'язних ґрунтах, крім боронування, проводять передпосівну культивацію на глибину 7-8 см.
Якщо ґрунт добре підсох, то найкраще для передпосівної підготовки ґрунту використати комбіновані агрегати РВК-3,6 і ЛК-4 та ін., які за один прохід вирівнюють, подрібнюють, розпушують і коткують поле.
Сівба на невирівняному полі призводить до зрідження, надмірного гілкування рослин, розтягує період цвітіння та достигання, утруднює збирання зерна. Сівба по веснооранці веде до значного зменшення врожайності люпину.

Спосіб сівби. Найбільш поширений спосіб сівби - звичайний рядковий сівалкою СЗ-3,6. На забур'янених полях сіють широкорядним способом (45 см) з допомогою овочевих сівалок.
Глибина сівби. Встановлено, що дружні й повні сходи люпин дає па піщаних ґрунтах при загортанні насіння на глибину 3-4, а на важких - 2-3 см. Насіння люпину під час проростання виносить на поверхню ґрунту сім'ядолі. Тому при глибокому загортанні рослини не сходять або дають пізні й ослаблені сходи. Не проростає також мілко загорнуте та залишене на поверхні ґрунту насіння. Насіння, що покільчилося гине від пересихання верхнього шару ґрунту.
Норма висіву. Норма висіву залежить від способу сівби. При звичайному рядковому способі висівають люпину жовтого 1,0-1,1 млн/га зерна або 160-180 кг/га; люпину синього - 1,0-1,1 млн/га або 180-200 кг/га; люпину білого - 0,7-1,0 млн/га або 200-250 кг/га. При широкорядному способі сівби норму висіву зменшують до 0,5-0,6 млн, і висівають 80-120 кг/га (для жовтого і синього). Якщо люпин вирощують на зелене добриво чи корм, норму висіву збільшують на 20-25% і вона досягає 1,4 млн/га.
Строки сівби. Кращий строк сівби люпину - кінець першої п'ятиденки від початку сівби ранніх ярих культур. У роки з ранньою весною цей інтервал збільшують до 10-12 днів, а за пізньої весни сіють одночасно з ранніми зерновими. Ранню сівбу люпину не варто перетворювати в надранню, коли ґрунт ще не дозрів, а його температура нижча +5°С. Такі посіви виходять зрідженими, заростають бур'янами і врожай знижується.

Важлива біологічна особливість люпину жовтого - повільний ріст на початку вегетації. Перші чотири-п'ять тижнів після сходів рослини знаходяться у фазі розетки і в висоту майже не ростуть, розвивається лише коренева система. У цей період рослини можуть сильно пригнічуватися бур'янами. Тому основне завдання догляду за посівами - боротьба з бур'янами. Після сівби поле коткують гладкими котками в агрегаті з легкими боронами. Досходове боронування проводять у фазі білої ниточки бур'янів на 4-5 день після сівби посівними, або легкими боронами. Сходи люпину появляються через 8-17 днів, насіння на 4-5-й день знаходиться в набубнявілому стані і боронування не спричинює посівам шкоди .
Застосовують також післясходове боронування люпину у фазі 3-4 листків у другій половині дня, коли у рослин знижується тургор. Є застереження щодо боронування, так як крихкі сходи сильно пошкоджуються боронами, особливо під час сходів.
На широкорядних посівах ґрунт у міжряддях розпушують 2-3 рази до фази бутонізації. Перший раз обробляють на глибину 10-12 см, коли рослини вступають у фазу 4-5 листків. При першому обробітку необхідно стежити за тим, що рослини не засипалися землею. Вдруге розпушують через 12-15 днів на глибину 5-6 см, третій раз через 8-10 днів після другого на глибину 6-8 см.

Люпин на зерно достигає недружно: першими дозрівають боби і насіння на основному стеблі, пізніше - на бічних гілках. Застосовують двофазний спосіб збирання. При побурінні 70-80% бобів косять у валки,а при підсиханні - обмолочують. На низькорослих посівах (де висота рослин менше 50 см), а також на зрідженому стеблостої роздільне збирання непридатне.
Однофазне збирання люпину застосовують, коли достигне не менше 95% бобів, а вологість зерна і стулок бобів знизиться до 13%. Для якісного збирання насіння люпину, рослини підсушують за допомогою десикації. Застосовують препарати реглон, баста, раундап.
Кормовий люпин, який вирощують на зелений корм, скошують у фазі бутонізації або цвітіння на висоті 12-13 см, після чого він добре відростає і формує другий урожай зеленої маси, яку використовують на корм або зелене добриво. Люпин на силос збирають у фазі блискучих бобів, на зелене добриво - заорюють у фазі блискучих бобів, а під озимі - не пізніше як за 15-20 днів до їх сівби. Післяжнивні чи післяукісні посіви люпину заорюють з настанням стійкого похолодання.