Культура махорка (особливості вирощування та зберігання)

Значення
Махорку вирощують для одержання курильної (махоркової) крупки, сигарет, нюхального і жувального порошку, нікотинових препаратів, нікотинової (вітамін РР) і лимонної кислот, які застосовують у харчовій і текстильній промисловості. У насінні міститься 35-40 % жирної олії, яку використовують у лакофарбній і миловарній промисловості.
У сухих відферментованих листках махорки міститься від 5 до 15 % нікотину, 15-20 % органічних кислот (.у т.ч. 10 % лимонної), 10-14 % білків і 2-4 % вуглеводів.

Історія та поширення
В Європу махорка була завезена на початку XVI століття із Флориди (США). В Україні її вирощують із XVII століття. Нині промислове вирощування махорки на невеликих площах зосереджене у Київській, Полтавській, Сумській і Чернігівській областях. Середня врожайність махорки (стебла і листя) - 15 ц/га, може досягати 30-50 ц/га.
Вимоги до температури
Насіння махорки починає проростати при температурі 7-8 °С. Оптимальна температура для росту і розвитку 20-30 °С. Температура вище 35 °С пригнічує розвиток, а приморозки мінус 2-3 °С призводять до загибелі рослин.
Вимоги до світла
Махорка - рослина довгого дня, прискорює свій розвиток у міру просування на північ, що дає змогу вирощувати її у різних грунтово-кліматичних зонах.
Вимоги до вологи
Вимогливість до вологи висока. Нестача води в грунті викликає підгоряння листя або передчасне їх відмирання. Проте махорка майже не витримує перезволоження грунту.
Вимоги до грунту
Кращими для неї є супіщані й суглинисті чорноземи, темно-сірі та сірі опідзолені грунти. Махорка добре росте у долинах річок, що не сильно затопляються весняними водами.

Махорку висівають після озимих зернових, однорічних трав, зернобобових культур, коренеплодів. Махорка може рости 2-3 роки підряд на одному місці, якщо вносити достатню кількість добрив.

Під махорку вносять органічні добрива - 35-40 т/га. На бідних грунтах норму внесення гною збільшують до 50-60 т/га.
Фосфорні (Р60-90) і калійні (К60-90) добрива вносять під оранку. Не можна застосовувати хлорвмісні калійні добрива, бо хлор погіршує горючість сировини. Азотні добрива (N80-120) вносять весною під культивацію.

Після збирання попередника поле лущать. Після появи бур'янів проводять оранку плугами з передплужниками на глибину 27-30 см. Кращі строки проведення зяблевої оранки серпень - перша половина вересня.
Весняний обробіток грунту розпочинають при першій можливості виходу техніки в поле. Закривають вологу культиватором КПС-4 з боронами на глибину 8-10 см впоперек до напрямку оранки. Передпосівний обробіток проводять за допомогою комбінованих агрегатів на глибину сівби. Розрив між обробітком грунту і сівбою не повинен перевищувати 0,5-1 год.
На площах, де махорка вирощуватиметься розсадою, весняний обробіток грунту включає раннє боронування для закриття вологи і 2-3 культивації на глибину 8-10 см до часу садіння.

Махорку вирощують двома способами: сіянкою,висіваючи насіння безпосередньо в грунт, ісаджанкою,тобто садінням розсадою. В умовах України обидва способи рівноцінні. Сіють махорку рано навесні, одночасно зі сівбою ранніх ярих культур. Спосіб сівби -широкорядний, з відстанню між рядками 50-60 см. Глибина загортання насіння 0,5-1 см. Норма висіву - 4-5 кг/га.
Якщо застосовують розсадний спосіб вирощування, то махорку висаджують наприкінці квітня - в першій декаді травня. При цьому способі вирощування на 1 га закладають по 30-40 м2 парників або 40-50 м2 теплих грядок. На 1 м2 парника висівають 1,5-2 г насіння, на 1 м2 теплих грядок 2-2,5 г.
Садять махорку розсадосадильними машинами або вручну з шириною міжрядь 50-60 см. Відстань між рослинами в рядках 25-30 см.

Зразу ж після сівби поле коткують гладкими котками.
Як тільки позначаться рядки проводять шаровку на глибину 3-4 см. Вдруге розпушують міжряддя через 8-10 днів га глибину 5-6 см, одночасно проривають сіянку. Для полегшення проривки проводять букетування (довжина букетів 30 см, довжина вирізу 20 см).
Впродовж вегетації міжряддя розпушують 3-4 рази. У дощову погоду глибину розпушувань збільшують до 8-10 см, а в посушливу - зменшують до 5-6 см.
При вирощуванні розсадним способом догляд аналогічний тому, що застосовується на тютюні.
Для захисту рослин від ураження совками, попелицею, трипсами посіви махорки обприскують інсектицидом золон (1,6-2,0 л/га).

Махорку збирають за один прийом цілими рослинами у фазі технічної стиглості листків середнього ярусу. її визначають за такими ознаками: листя стає щільним і звисає донизу, частково втрачається хлорофіл, свідченням чого є світлі плями, пластинка листка стає дуже крихкою і при незначному згинанні ламається.
Махорка на час стиглості містить у собі дуже багато води - 86-88 %. Зменшити тривалість сушіння на 10-12 днів можна, якщо за 3-4 дні до збирання розколоти стебла ножем. Зрубані рослини декілька годин прив'ялюють у полі і перевозять до сушильних приміщень, де складають шарами заввишки 50-70 см і завширшки в дві рослини (листям до середини і стеблами назовні). У шарах рослини швидко розігріваються і при температурі 35-40 °С томління проходить за 12-24 години. Після томління рослини розвішують для сушіння. Сушіння закінчують, коли сировина досягає вологості 18-20 %. Триває цей процес при нормальних погодних умовах 25-30 днів.

Зрубані рослини після прив'ялювання перевозять до сушильних приміщень, де складають для томління шарами заввишки 50 - 70 см і завширшки в дві рослини (листям усередину і стеблами назовні). У шарах рослини швидко розігріваються і при температурі 35 - 40°С томління триває від 12 до 24 год. Після томління рослини нанизують на глиці або в'яжуть у пучки і розвішують для сушіння в закритих приміщеннях, які добре провітрюються.

Сушіння махорки закінчують, коли сировина досягає стандартної вологості - 35 %. Махорку, призначену для виробництва нікотину, не томлять, а сушать при інтенсивній вентиляції до повного висихання листя. Останнє обрізують і при вологості 18 - 20 % тюкують.