Культура мальва (особливості вирощування та зберігання)
Види родини мальвових іздавна відомі як технічні, кормові, лікарські, харчові і декоративні рослини. Однорічні дрібноквіткові мальви – це високопродуктивні, холодостійкі, пластичні культури. Використовуються на зелений корм, силос в суміші з кукурудзою, трав’яну муку. Вирощуються в основних, післяукісних і післяжнивних посівах, як в чистому вигляді, так і в суміші з кукурудзою.
У результаті виробничих випробувань у різних господарствах України встановлена висока продуктивність сортів однорічних кормових мальв. Врожайність зеленої маси їх становить від 40 до 100 т/га, а насіння – 1000-1500 кг/га.
Однорічні кормові мальви відрізняються значною кількістю протеїну в надземній масі. Вміст протеїну в 1 кг зеленої маси у мальви кільчастої досягає 30-31 г, у кучерявої, пульхелли – 32-34, а у мальви мелюки – 40-41 г. Для порівняння: цей показник у конюшини червоної становить 25,1 г, гороху – 24,6, сої – 26,0, кормових бобів – 23,7 і квасолі – 23,9 г. До того ж урожайність надземної маси мальв у 2-3 рази перевищує бобові.
У фазі цвітіння (у період кормової стиглості) в 1 т зеленої маси мальви мелюки в ранньовесняних посівах міститься 194 кг абсолютно сухої речовини, 160 кормових одиниць і 41 кг протеїну. На одну кормову одиницю припадає 192 г перетравного протеїну. У повторних післяукісних посівах у 1 т зеленої маси цього ж виду міститься 172 кг абсолютно сухої речовини, 130 кормових одиниць, 41 кг протеїну. У кормовій одиниці знаходиться 236 г перетравного протеїну.
Однорічні пізньостиглі види роду мальва є найкращими білковими компонентами кукурудзи. В змішаних посівах вони забезпечують високу врожайність надземної маси.
Завдяки мальвам у суміші кормова одиниця збалансовується до рівня 100-120 г перетравного протеїну.
Мальвовий корм позитивно впливає на продуктивність тварин. Встановлено, що введення в раціон дійних корів 12-14 кг зеленої маси мальви підвищує надої молока на 10%.
З огляду на високу екологічну пластичність, холодостійкість, інтенсивність вегетації, кормові якості, однорічні мальви в післяукісних і післяжнивних посівах забезпечують в 2-3 рази вищу продуктивність, ніж капустяні культури.
Велике значення однорічні інтродуценти мальвових мають і в якості нових сидеральних культур. Вони позитивно впливають на корисну мікрофлору, підвищують вміст рухливих органічних речовин, окислювально-відновний потенціал, сумарну кількість вільних фенольних сполук і амінокислот ґрунту і у результаті підсилюють гумусоутворювальний процес і його біологічну активність. Однорічні мальви, вирощені в проміжних посівах як сидеральні культури, по ефективності післядії на продуктивність наступних культур у сівозміні перевищують ярі і озимі капустяні культури – редьку олійну, суріпицю, тифон і прирівнюються до впливу 20 т/га органічних добрив. Тому позитивна їх роль у біоекологізації землеробства безсумнівна.
Крім перерахованих вище достоїнств, однорічні кормові мальви мають високу посухостійкість і становлять великий інтерес у зоні недостатнього зволоження. Як високопластичні культури, їх можна використовувати також на еродованих і рекультивованих землях.
Мальви розміщують у польових, кормових і спеціальних сівозмінах в одновидових і змішаних посівах з кукурудзою, соняшником, вівсом як в основних, так і в проміжних післяукісних і післяжнивних посівах.
Під посіви мальви, як просапної культури, необхідно виділити ділянки, чисті від бур'янів. Вони добре ростуть на різних типах ґрунтів при поливі і на богарі.
Мальви вирощують після різних попередників – зернових, зернобобових, просапних культур, одно- і багаторічних трав. Гарними попередниками для них є картопля, овочі, соя, суріпиця, ріпак, тифон. У проміжних посівах мальви сіють після збирання озимих на зелений корм, віко-вівса (післяукісно), а також після збирання ранніх зернових і зернобобових культур (післяжнивно).
У той же час однорічні мальви є гарними попередниками для зернових, зернобобових, просапних, овочевих, кормових капустяних культур і т.п. Після вирощування мальви на насіння, бажано вирощувати однорічні трави на зелений корм. Це дозволяє очистити поле від падалиці.
Система обробітку ґрунту повинна включати технологічні прийоми, які забезпечують створення оптимальних умов вирощування однорічних мальв. Під основні посіви після ярих і озимих зернових культур поле лущать дисковими знаряддями на глибину 6-8 см. На полях, засмічених багаторічними бур'янами через 2-3 тижні необхідно повторити розпушування на глибину 10-12 см. Через місяць (у вересні-жовтні) проводять зяблеву оранку.
Навесні наступного року передпосівний обробіток починають з боронування зябу в два сліди. При фізичній стиглості ґрунту культивують.
Під повторні посіви, після збирання основної культури, проводиться оранка на глибину 18-20 см з одночасним боронуванням. Передпосівну культивацію і коткування поєднують в одній операції за допомогою комбінованого агрегату.
При змішаних посівах однорічних мальв з кукурудзою застосовується загальноприйнята підготовка ґрунту для кукурудзи.
Однорічні мальви на насіння можна сіяти від ранньої весни до ІІІ декади травня. Найбільш оптимальні строки сівби – ІІІ декада квітня-І декада травня. На зелений корм їх сіють від ранньої весни до ІІІ декади серпня.
До оптимальної фази кормового використання – цвітіння, мальви залежно від строків і видових особливостей вегетують від 45 до 72 діб при весняній сівбі і 55-90 – при літній.
В умовах Полісся України оптимальним способом посіву є широкорядний з шириною міжряддя 45 чи 70 см. Звичайний рядковий спосіб доцільно проводити в проміжних – післяукісних і післяжнивних посівах.
При вирощуванні мальви на корм і насіння в одновидових широкорядних посівах краще використовувати овочеві сівалки або переобладнану бурякову сівалку. Звичайний рядковий посів проводиться зернотрав’яними сівалками. У змішаних посівах з кукурудзою використовують переобладнанні сівалки
Оптимальна норма висіву і густота стояння рослин при вирощуванні мальви на насіння становить 2,6 кг/га (при 100% схожості насіння) і 56 рослин на 1 м². З урахуванням усіх факторів норма висіву при вирощуванні мальв на насіння досягає 5-6 кг/га.
При вирощуванні на зелений корм норма висіву становить 1,3-2,6 кг/га, що забезпечує густоту стояння 28-56 рослин на 1 м². У цьому випадку з урахуванням усіх витрат оптимальна норма висіву повинна бути 4-5 кг/га.
У звичайних рядкових посівах норма висіву однорічних мальв досягає 10-12 кг/га. У післяукісних і післяжнивних посівах необхідно враховувати несприятливий режим вологи влітку і посівну норму збільшити на 15-20% порівняно з весняними посівами.
У змішаних посівах мальви з кукурудзою оптимальна норма висіву однорічних мальв становить 2,5-3,0 кг/га.
Глибина заробки насіння на важких ґрунтах повинна бути 10-20 мм, середньосуглинкових – 20-30 і ґрунтах легкого механічного складу – до 40 мм.
Для одержання дружніх сходів ґрунт потрібно коткувати. Цю операцію на важких ґрунтах краще проводити кільчасто-шпоровими котками. При необхідності по сходам можна провести боронування легкими боронами в поперечному напрямку. Це дозволяє значно зменшити засміченість посівів. Поперечне боронування можна поєднати з попереднім неглибоким розпушуванням міжрядь культиватором на глибину 4-6 см.
Надалі на широкорядних посівах культивацію проводять по необхідності – до початку інтенсивного росту рослин (до кінця стеблування). При двохукісному використанні після першого укосу необхідне розпушування міжрядь культиватором на глибину 8-10 см. Для формування високого врожаю отави бажано одночасно з розпушуванням міжрядь підживлювати рослини азотом із розрахунку 45-60 кг/га.
Насіння мальв збирають прямим комбайнуванням при повному достиганні. В окремі роки пізньостиглі сорти мальви збирають роздільним способом. Після збирання насіння очищують і досушують до вологості 8-10%.