Мандарин

Мандарин — одне з найпривабливіших цитрусових для домашнього вирощування. Лимон теж гарний, але не так універсальний в гастрономічному сенсі, а апельсини досить складно вирощувати в кімнатах — це зазвичай великогабаритні дерева.

Мандаринове дерево — представник сімейства рутових, до якого входить безліч ароматних, пахучих рослин (лимон, апельсин, трава рута, ясенець). Вічнозелений. Форма крони — куляста. Листя змінюється 1 раз в 4 роки. Квітки, як правило, поодинокі, білі, ароматні. Рослині притаманний видатний поліморфізм, тобто різноманіття зовнішньої структури, аж до того, що його деякі сорти були помилково описані як окремі види. Кімнатні мандарини можна формувати як у вигляді дерева, так і у вигляді куща.

Цвітіння — один раз на рік, навесні, рясне. Плоди дозрівають в листопаді-грудні. Для утворення плодів запилення не потрібно. Прищеплене деревце буде давати плоди досить швидко — з 3-років. Урожайність з одного дерева, при хороших умовах і правильному догляді — 40-50 плодів щорічно.

Серед представників сімейства рутових одним з популярних фруктів є мандарин.

На латинській назва цього вічнозеленої рослини звучить як Citrus reticulate.

Мандарин входить в групу цитрусових, яка також включає в себе такі відомі фрукти, як апельсин, лимон, грейпфрут і ін. В процесі свого розвитку рослина може набувати різного форму – чагарнику або дерева, що має висоту 5 м.

За останні роки широкого поширення набуло вирощування мандарина в штучних умовах, для чого використовуються такі пристосування, як теплиці, оранжереї і зимові сади. При бажанні виростити цю вічнозелену рослину можна і у себе вдома на балконі або підвіконні. Сьогодні створено велику кількість сортів карликових і низькорослих мандаринів, які ідеально підходять для цих цілей, адже вони при досягненні повної фази вегетативного розвитку мають висоту не більше 0,6-1,1 м. Якщо в домашніх умовах вирощується мандарин звичайних сортів, то щодо нього потрібно проводити обрізку і формування куща.

Вирощений в горщику мандарин здатний порадувати будь-якого власника. Причому це проявляється не тільки в формуванні яскравих, апетитних плодів помаранчевого кольору, які на протязі декількох місяців можуть залишатися на рослині. Багато власників відзначають гарне цвітіння мандарина, адже коли гілки рослини покриваються квітками білого кольору, від них починає виходити дивовижний аромат. Зустрічаються окремі сорти мандаринів, які починають цвісти з весни і до пізньої осені. С

Одним з достоїнств кімнатного мандарина є те, що для формування його плодів не потрібно штучного запилення. Момент їх дозрівання наступає, як правило, в кінці року.

Якщо не хочеться чекати так довго, то можна придбати вже дорослу рослина в горщику, на якому є плоди. Хоча вони і виглядають дуже апетитно, використовувати їх в їжу не рекомендується.

Все ж такі мандарини є в більшій мірі декоративними, адже для їх вирощування в ґрунт вносять у великих кількостях добрива.

Додаткову привабливість рослині надають шкірясті і гофровані листи .

Види і сорти мандарина домашнього

Видів і сортів у мандарина безліч. Його сорти поділяються на три групи:

• теплолюбні мандарини благородні, з великими листками й великими жовтувато-помаранчевими плодами в великогорбкуватій шкірці;
• теплолюбні танжерини, або італійські мандарини – не такі великолисті, як мандарини благородні, з великими й злегка витягнутими помаранчево-червоними плодами в пухкій шкірці, яка іноді виділяє різкий, не дуже приємний запах;
• сатсуми, або уншіу – японські холодостійкі великолисті безнасінні мандарини з тонкокорими жовто-помаранчевими з пазеленню плодами невеликого розміру.

Ці рослини з гарною кроною з поникаючих гілок у домашніх умовах сягають у рості 1-1,5 м.

Існує також безліч гібридів культури:

• клементини (помаранча х мандарин) – дуже запашні, дрібні й середні за розміром приплюснуті плоди червоно-помаранчевого кольору з тонкою блискучою шкіркою. Багатонасіннєві гібриди називають монреалями;
• елендале (мандарин х танжерин х апельсин) – ці помаранчево-червоні безнасінні плоди середнього й великого розміру мають вишуканий смак і аромат;
• тангори (танжерин х апельсин) – плескаті червоно-помаранчеві плоди діаметром 10-15 см у товстій великопористій шкірці;
• мінеоли (танжерин х грейпфрут) – червоно-помаранчеві плоди різних розмірів подовжено-округлої форми;
• танжело (мандарин х помело) – червоно-помаранчеві плоди розміром з апельсин; сантини (клементин х орландо) – плоди мають вишуканий смак і аромат, зовні нагадують благородні мандарини;
• аглі (танжерин х апельсин х грейпфрут) – плескаті й найбільші з усіх гібридів плоди діаметром до 18 см із великопористою жовто-коричневою, жовто-зеленою або помаранчевою шкіркою.

У домашніх умовах краще вирощувати такі види та сорти мандарина:

• Уншіу – скороплідний урожайний, розгалужений і рясно квітучий сорт, який є низькорослим деревом із розлогою кроною з гофрованих листків і з грушоподібними безсім’яними плодами. В умовах додаткового штучного освітлення цей мандарин може рости безперервно;
• Коване-вассе – велике деревце, що неохоче гілкується, але рясно квітне, з товстими гілками, м'ясистим жорстким листям і середніми за розміром помаранчево-жовтими плодами;
• Шива-Мікан – ранньостиглий, рясно квітучий і швидко зростаючий компактний мандарин із темно-зеленим м'ясистим листям;
• Мед (Murcott) – рідкісний сорт компактного мандарина, який дозріває влітку і вирізняється солодкою, як мед, і запашною м'якоттю плодів. 

У період спокою, взимку, мандарин підживлення не потребує, а впродовж вегетаційного періоду в ґрунт двічі на місяць уносять розчин комплексного мінерального добрива. Дорослі рослини заввишки 1 м і більше для стимулювання рясного плодоношення один раз на місяць підживлюють рибним бульйоном: 200 г несолоної риби або рибних відходів півгодини кип'ятять у 2 л води, дають охолонути й проціджують через марлю. Поливають ґрунт «юшкою» в ранкові години при температурі повітря 18-19 ºC.

Перш ніж посадити насіння мандарина, його загортають на кілька днів у злегка вологу марлю або серветку. Підтримуйте вологість тканини весь час, поки йде процес набубнявіння насіння. Замість марлі або тканини можна використовувати гідрогель – засіб, що чудово утримує вологу. Насіння від щойно з'їденого мандарина потрібно сіяти в ґрунт відразу ж, не піддаючи замочуванню. Навіть якщо ви будете вирощувати лише одне дерево, замочіть не менше десятка насінин: по-перше, можуть прорости не всі з них, по-друге, деякі насінини в процесі росту можуть загинути від хвороб, а деякі сіянці не переживуть пересадки.

Щойно насіння наклюнеться, його висаджують у скляночки об'ємом 200 мл або в миски завглибшки не більше 9 см із дренажними отворами, наповнені субстратом із дернової землі (3 частини), перегною, піску й листової землі (по 1 частині) з додаванням кількох жмень глини. Готувати субстрат вам доведеться власноруч, оскільки до складу будь-якого купованого ґрунту входить торф, протипоказаний мандарину. У найгіршому разі в якості субстрату можна використовувати ґрунт Біогумус або Троянда, pH якого в межах 6,5-7,0 одиниць. На дно скляночок під субстрат потрібно помістити шар керамзиту або дрібних камінчиків. Насіння заглиблюють у вологий ґрунт на 4 см. Посіви утримують при температурі 20-25 ºC. Сходи з'являються упродовж трьох-чотирьох тижнів, хоча це може статись і раніше. 

Якщо ви сіяли насіння в загальну посудину, то в стадії формування у сіянців чотирьох листочків (у цитрусових немає сім'ядольних листків) потрібно розпікірувати їх по окремих скляночках. Іноді з однієї насінини може вирости дві рослини, оскільки багатозародковість насіння для цитрусових культур цілком звичайне явище. У цьому випадку саджанці мандарина потрібно обережно розділити (у кожного з них своя коренева система) і розсадити. Якщо один сіянець значно слабкіший за інший, ним краще пожертвувати: відщипніть його, щоб він не заважав розвиватися міцнішій рослині.

Наступну пересадку сіянців здійснюють, коли їхнє коріння заповнить весь об’єм скляночки. За посудину можна використовувати горщик невеликого розміру. Посадка мандарина в горщик здійснюється способом перевалки сіянця разом із земляною грудкою. 

Як розмножувати мандарин насінням, ми вам детально описали. Існують і інші способи розмноження рослини – вегетативні. На жаль, укоренити живці мандарина дуже важко, тому пропонуємо вам два інші способи розмноження цієї цитрусової культури.

Розмноження мандарина повітряним укоріненням

Повітряне укорінення дозволяє отримати нову рослину у вигляді вже великого деревця, здатного зацвісти на наступний рік. Укорінення пагона проводиться безпосередньо на материнській рослині. Навесні виберіть на кроні три-чотирирічну гілку з добре розвиненими пагонами, що ростуть навсібіч, зробіть на ній на 15-20 см нижче останнього розгалуження кільцевий зріз кори завширшки 1 см і надіньте на гілку розрізаний з одного боку горщик із м'якої пластмаси з дренажним отвором, що точно збігається за розміром із діаметром гілки. Розрізану сторону зшийте дротом і заповніть горщик: на дно покладіть мох, дрібні стружки або тирсу, потім пісок, а потім вологий дерново-листовий перегній із піском (3:1). Із моменту набубнявіння на гілці бруньок потрібно щодня вливати в горщик по 50 мл п'ятивідсоткового розчину аміачної селітри. Про те, що окорінення відбулося, ви дізнаєтеся по відновленню зростання листя, однак не поспішайте відокремлювати укорінену гілку від дерева: почекайте, поки на ній припиниться ріст пагонів і визріють молоді листочки.

Замість горщика можна використовувати поліетиленовий пакет, заповнений вологим субстратом описаного складу, просоченого одновідсотковим розчином гетероауксину. Мішок із субстратом надягають на гілку в місці зрізу, а вище та нижче цього місця пакет перев'язують. Приблизно за шість місяців гілку відділяють від мандарина: обрізають її під пакетом або під горщиком, а коли пластик знімають, там виявляється ще частина пагона, яку потрібно обрізати просто під новою кореневою системою. Після цього деревце-відсадок висаджують у горщик із дренажем та живильним ґрунтом і попервах захищають від сонця білим папером. Щодня потрібно обприскувати листя саджанця водою, а якщо воно раптом почне в'янути, на деревце надягають великий прозорий поліетиленовий пакет. Тільки-но рослина відновить тургор листя, пакет із неї знімають, але не відразу, а поступово привчаючи мандаринчик до умов приміщення. 

Як прищепити мандарин

Найпростіший спосіб щеплення цитрусових – окулірування, тобто вставка в кору підщепи бруньки прищепи. У якості підщепи використовуються дво-трирічні сіянці цитрусових культур зі стовбуриком завтовшки з олівець або трохи більше, а в якості прищепи – сортовий живець мандарина. Проводять окулірування в похмурий день у період сокоруху: в цей час кора, оголюючи камбій, легко відділяється від деревини. За кілька днів до щеплення підщепу добре поливають, а живець із вічком опускають у посудину з водою, попередньо видаливши з нього всі листки, але залишивши в вічках черешки. Виберіть на підщепі за 5-10 см від землі гладке місце без колючок і бруньок та обережно зробіть на ньому неглибокий Т-подібний надріз (поперечний завдовжки близько 1 см, а поздовжній – 2-3 см), злегка підчепіть краї поздовжнього розрізу й трохи відверніть кору: в це місце вам належить помістити вічко прищепного живця. Тепер зріжте з сортової прищепи вічко (бруньку з черешком, що стирчить із неї), захоплюючи гострим ножем не лише кору, а й тонкий шар деревини – щиток. Вище вічка має бути 1 см кори, а нижче – 1,5 см. Візьміть зрізане вічко за черешок і вставте його в Т-подібний розріз підщепи, як у кишеньку, вводячи щиток зверху вниз, після чого забинтуйте місце щеплення від низу до верху поліхлорвініловою або поліетиленовою стрічкою. Можна прищепити на одну підщепу два вічка з різних сторін стовбура. 

Умови вирощування мандарина в домашній обстановці мають бути максимально наближені до природних. Мандарин любить сонце, тому найкраще місце для нього – вікно, що виходить на південь, за умови, що взимку температура в приміщенні не опуститься нижче 14 ºC. Улітку рослину можна тримати на балконі або лоджії. Однак у пополудневі години мандарин потрібно від сонячних променів захищати фіранкою з легкої тканини або марлі. Сприятливою температурою для розвитку, бутонізації та цвітіння мандарина вважається проміжок від 16 до 18 ºC при вологості повітря 60 %. Однак не варто переживати, якщо в кімнаті з приходом літа стає жарко: мандарин може рости та плодоносити навіть при 40 ºC.

Догляд за мандарином передбачає регулярний полив рослини в міру висихання верхнього шару ґрунту в горщику. Є такий прийом, що допомагає визначити, чи потрібне рослині поливання: візьміть пальцями дрібку ґрунту з горщика й стисніть її. Якщо ґрунт злипається, то поливати мандарин рано, а якщо розсипається, значить, ґрунт у горщику пора зволожити. У жодному разі не допускайте пересихання земляної грудки наскрізь. Поливають мандарин відстояною впродовж доби у відкритому посуді водою кімнатної температури. Узимку воду для поливу бажано підігріти до 30-35 ºC, а влітку її можна відстоювати на сонці. За умов коливання вологості повітря мандарин, особливо в літню спеку, потребує щоденного обприскування, і один раз на місяць його необхідно мити під душем із милом, прикривши поліетиленом стовбур рослини та ґрунт у горщику. Ця гігієнічна процедура слугує також профілактикою від шкідників. 

Пересадка мандарина

Молоді рослини пересаджують щорічно, плодоносні – один раз на 2-3 роки, щоразу збільшуючи розмір горщика в діаметрі на 4-6 см. Ґрунт для молодняка має бути такого складу: дернова земля – 2 частини, а листова земля, пісок і перегній – по одній частині. Для рослин старше трьох років дернової землі потрібно брати три частини, а інших інгредієнтів – по одній. При посадці важливо, щоб коренева шийка мандарина залишалася на рівні поверхні. Дуже великі чи старі дерева краще не турбувати пересадкою, але один раз на 2-3 роки потрібно знімати верхній шар ґрунту в горщику й замінювати його свіжим родючим субстратом.

Обрізування мандарина

Мандарин із тих рослин, крону яких потрібно формувати. Якщо при зростанні 30-40 см саджанець не став галузитися сам собою, його потрібно прищипнути, щоб стимулювати утворення бічних пагонів першого порядку. Однак цього недостатньо, оскільки плодоношення здійснюється тільки на гілках четвертого-п'ятого порядку. Значить, прищипування слід продовжувати, видаляючи кінці всіх пагонів після четвертого-п'ятого листка. У санітарних цілях обрізають також слабкі пагони і ті, що ростуть усередину крони. Зазвичай на формування деревця йде 3-4 роки. 

Іноді для того, щоб посилити розгалуження пагонів, вдаються до їх відхилення і фіксації: один кінець м'якого дроту фіксують на гілці, а інший – на краї горщика таким чином, щоб дріт відтягував верхівку пагона вниз.