Культура нут (особливості вирощування та зберігання)

Нут (Сісеr L.) — однорічна рослина з прямостоячим ребристим стеблом 30—80 см заввишки. Стебла, листя і боби опушені. Листя дрібне, непарнопірчасте, закінчується листочком. Квітки білі, жовто-зелені, світло-зелені і сині. Нут належить до самозапильних культур, проте спостерігається і перехресне запилення.
Нут — важлива продовольча і кормова культура. Насіння його містить до 30% білка, 5—7 жиру, 48—56% безазотистих екстрактивних речовин. Використовують як продукт харчування і для промислової переробки. Як продукт харчування використовують біле насіння нуту, що добре розварюється, а на корм тваринам — сорти з темним забарвленням насіння.
Стебла і листя нуту містять значну кількість щавлевої та яблучної кислот, тому зелена маса і солома його не поїдаються великою рогатою худобою, проте вівці звикають до цього корму.

У польових сівозмінах кращими попередниками нуту є озимі та просапні культури.

Найголовнішою вимогою для попередників нуту є мінімальна забур’яненість полів. Це, перш за все, просапні та ті культури, які пригнічують ріст і розвиток бур’янів.Для запобігання захворюванню нуту аскохітозом та іншими грибними хворобами його висівають на одному й тому самому полі не раніше ніж через 3-4 роки.

Дослідження, проведені в різних ґрунтово-кліматичних зонах, свідчать, що найбільший ефект від застосування мінеральних добрив отримують при внесенні від 30 до 60 кг азоту, до 90 — фосфору та 90 кг діючої речовини калію. Дозу кожного виду добрив необхідно узгоджувати із вмістом цих елементів у ґрунті. Для ефективнішої фіксації біологічного азоту, особливо в господарствах, де нут вирощується вперше, потрібно його насіння перед сівбою обробити нітрагіном.

В системі підготовки ґрунту під посів нуту важливе значення має якісний своєчасний його обробіток, який більшою мірою залежить від попередника та забур’яненості поля.Після стерньових попередників на полях, засмічених однорічними бур’янами, відразу ж після збирання культури слід провести обробіток дисковими знаряддями. Через 2-3 тижні обробіток повторюють упоперек попереднього. Основний обробіток у цьому разі виконують плоскорізальним знаряддям на глибину 12-14 см. За наявності коренепаросткових бур’янів та після грубостеблових попередників поле обробляють важкими дисковими боронами. В міру відростання розетки бур’янів проводять повторне дискування, або плоскорізний обробіток на глибину 12-14 см. За наявності великої кількості післяжнивних решток необхідно провести оранку з метою якісного їхнього загортання. На полях, де відсутня загроза прояву ерозії, зяб вирівнюють з осені.Добрі результати в боротьбі з багаторічними бур’янами восени отримують при використанні гербіцидів суцільної дії, які вносять після відростання розеток. Зяблевий обробіток у цьому разі проводять через 3-4 тижні.

За наявності достатніх запасів продуктивної вологи в ґрунті та відносно чистих площ від бур’янів застосовують суцільний рядковий спосіб сівби з нормою висіву 200-220 кг/га. За відсутності таких умов нут необхідно висівати широкорядним, із шириною міжрядь 45 см, способом. Норма висіву -100-140 кг/га схожого насіння. Глибина загортання насіння 6-7 см, а при пересиханні посівного шару – 10-12 см. Після сівби поле прикочують кільчасто-шпоровими котками.

Після сівби ґрунт коткують кільчасто-шпоровими котками. Подальший догляд складається з досходового і післясходового боронувань і міжрядних обробітків. Для боротьби з бур'янами, при необхідності, застосовують гербіциди.

Нут починають збирати при пожовтінні більшості бобів. Збирають, як правило, прямим комбайнуванням і тільки забур'янені посіви - роздільним способом. Частоту обертів барабана при обмолоті нуту зменшують до 400-600 об/хв.

При вологості зерна понад 14% його досушують і доочищають від рослинних решток на зерноочисних комплексах.

Нут – це один із простих у вирощуванні вид мікрозелені. Проростки на смак нагадують молодий горіх, який люблять діти. Його вживають як окрему страву або додають до салатів. Нут швидко виростає у висоту і не вимагає частих поливів та затінювання.

Мікрозелень «баранячого гороху» є чудовою профілактикою застуди, сприяє зниженню ваги та зниженню рівня холестерину в крові. Нут має високий вміст білка, харчових волокон, фолієвої кислоти та вітамінів A, C, K та B₆. Вживання нуту покращує травлення, зміцнює здоров'я серця, регулює основні функції організму тощо.

Слід зазначити, що час попереднього замочування перед посадкою не повинен бути занадто довгим – не більше кількох годин. Це пов'язано з тим, що насіння нуту дуже чутливе до вологи, і при надмірному замочуванні стає борошнистим.