Культура Пайза (особливості вирощування та зберігання)

Пайза Echinochloa frumentacea (Roxb.) Link. — зернова, кормова і технічна культура. Має назву ще китайське просо, японське просо, плоскуха хлібна — це однорічна трав’яниста рослина із сімейства злакових. Походить з Індії. Як зернову і кормову рослину її культивують в Китаї, в Японії, Індії, США та інших країнах. На території колишнього Радянського Союзу пайза, як кормова культура, з’явилася в кінці XIX столітті на Далекому Сході.

Пайза — рослина тепло-і вологолюбне, особливо в початкові періоди вегетації. Вегетаційний період продовжується 100-130 днів. Рослини пайзи менш вимогливі до тепла, ніж сорго і суданська трава, тому вона більше придатна для зони Полісся. Насіння починає проростати при температурі +10-11º С. Не витримує навіть незначних весняних заморозків. Сіють її, як просо, коли температура грунту на глибині 5-6 см досягне 12-13 ºС, тобто переважно в другій половині травня.

Пайза менш вимоглива до попередників і не знижує врожайності при розміщенні після зернових злакових культур: вівса, озимого жита, пшениці. Проте вищу врожайність вона формує після таких культур, як картопля, коренеплоди, зернобобові.

При формуванні 3-4 листків пайзи проводять обробку гербіцидами групи 2,4-Д: 2,4-Д 50 г/л в.р. – 1,2-1,6 л/га; прима 0,4-0,6 л/га; дезармон в.р. і луварам в.р. – по 1-1,3 л/га; у фазі кущіння – агрітокс в.к. – 1,2 л/га.