Культура перко (особливості вирощування та зберігання)

Перко вирощують для виробництва олії і на кормові цілі. Урожайність насіння досягає 25-30 ц/га, зеленої маси - 500-600 ц/га. За вмістом протеїну у насінні, перко перевищує соняшник більш як у 2 рази. Шрот використовують у кормовиробництві. Зелена маса добре силосується, охоче поїдається всіма видами тварин.
Вміст сухої речовини у зеленій масі 12%, в 1 ц її міститься 11 кормових одиниць, 2,2 кг перетравного протеїну.
Це холодостійка культура, яка може використовуватись в зеленому конвеєрі навесні і восени у ті ж строки що й суріпиця. Проте, перко менш зимовитривале, ніж озима суріпиця та ріпак. Зимують рослини у фазі розетки. Посіви перко здатні витримувати у безсніжні зими температури мінус 15-18°С.
Зелену масу перко можна косити на 5-10 днів раніше, ніж озимого ріпака.

зернові культури, однорічні трави.

Органічні добрива краще вносити під попередник. Мінеральні добрива (фосфорні і калійні) потрібно вносити під оранку, а азотні – перед сівбою.

Головним завданням обробітку ґрунту є нагромадження достатньої кількості води в ґрунті, мобілізація поживних речовин, знищення бур’янів. Система обробітку ґрунту складається з основного та передпосівного.

Спосіб сівби- звичайний рядковий з міжряддями 15 см. Оптимальна норма висіву має становити 2-2,5 млн/га, або 10-12 кг/га. Глибина загортання насіння 1,5-2,0 см. Для осіннього використання на зелений корм необхідно сіяти в період 20 липня - 10 серпня. Для весняного і на насіння сіють дещо пізніше - 10 серпня - 16 вересня.

Для того, щоб сходи були дружніми обов’язково коткують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. Якщо з’являється ґрунтова кірка, її руйнують ротаційною мотикою.

Збирають насіння роздільним способом тоді, коли пожовтіють стручки і 25-30% насіння набуде жовто-коричневого кольору. Можна збирати в повній стиглості прямим комбайнуванням.