Культура петрушка (особливості вирощування та зберігання)

Петрушка – використовують як пряну рослину у вигляді приправи. Придатні для цього як коренеплоди, та і листя. Споживають у свіжому, сушеному і солоному виді, для салатів (листя), як добавку до гарнірів і супів (листя і корені). Свіжозаморожена (здрібнена з невеликою кількістю води у формі) зелень петрушки цілком зберігає протягом року живильні і цілющі властивості. До складу коренеплоду входять в середньому води 84%, сирого білка – 4%, жирів – 0,8%, цукру – 0,7%, безазотистих екстрактивних речовин – 8%, клітковини – 1,4%.

Найкращими попередниками для петрушки – буряки, картопля і зернові культури, а також післяжнивні бобові культури, які використовують на зелене добриво.

Петрушка найбільше реагує на внесення азотних і калійних добрив і менше – фосфорних. Система удобрення складається з основного, передпосівного та припосівного внесення добрив і підживлення. Орієнтовні норми внесення мінеральних добрив становлять N20P20K20.

Поверхня ґрунту до сівби повинна бути старанно розпушеною і достатньо зволоженою. Якщо вона недостатньо вирівняна, а ґрунт недостатньо розпушений, польова схожість насіння знижується, а сходи будуть зріджені і строкаті

Норма висіву при висіванні влітку і під зиму - 0,7-0,8 г/м.кв., рано навесні - 0,4-0,5 г/м.кв.. Для одержання коренеплодів застосовують широкорядний спосіб сівби з шириною міжрядь 30-45 см. Норма висіву насіння - 0,2-0,3 г/м.кв..За сівби в недостатньо зволожений ґрунт сходи з'являються на 10-20 днів пізніше, посіви зріджуються. Враховуючи це насіння петрушки за підзимової сівби слід висівати на глибину 0,5-1,0 см, ранньовесняної - 1-2 і літньої - 2-3 см. Під час ранньовесняної і літньої сівби площу до і після висівання насіння ущільнюють котком або дошкою. Влітку насіння краще висівати після дощу, а слідом за ущільненням верхній шар ґрунту на 1,0-1,5 см розпушити граблями. На літніх посівах ефективним є мульчування рядків перегноєм, торфом, поліетиленовою плівкою або іншими матеріалами

Після з'явлення сходів маячної культури міжряддя розпушують, внаслідок чого руйнується ґрунтова кірка і поліпшується доступ повітря до паростків петрушки. Наступний догляд за рослинами такий самий, як і за морквою

На підзимових посівах петрушку на пучкову продукцію починають збирати у фазі 5-6 листків, коли діаметр коренеплодів досягне 0,5-1,0 см. На таких посівах рослини можна залишити для дво-, триразового зрізування зелені та одержання коренеплодів. Рослини петрушки ранньо-весняного строку сівби можна використати для одержання пучкової зелені в літній і великих коренеплодів - в осінній період. Щоб мати зелень влітку, виділяють частину грядки і з неї збирають рослини у пучковій стиглості або протягом літнього періоду 2-3 рази зрізують листки. Вперше це роблять, коли їх довжина досягає 15-20 см і більше, вдруге і втретє -через 35-40 днів. Зрізують листки на висоті 1-2 см від поверхні ґрунту так, щоб не пошкодити центральної бруньки. При цьому рослини до осені формують дрібні коренеплоди, які використовують для вигонки зелені в парниках, теплицях, на вікнах. Рослини, на яких листків не зрізують, формують великі коренеплоди. Їх збирають пізно восени і використовують за призначенням. Зрізані зелені листки зв'язують у пучки і також використовують за призначенням.

Зберігають коренеплоди петрушки так само, як і моркви. Свіжозрізані зелені листки петрушки можна зберігати до 2-3 місяців. Для цього їх вміщують у поліетиленові пакети з товщиною плівки 30-60 мк за умови, щоб на листках не було вологи.