Культура просо на зелений корм (особливості вирощування та зберігання)

Просо має кормове значення. Його зерно та пшоняна каша — практично незамінний корм для курчат. Використання проса для дорослих курей підвищує їх несучість і міцність шкарлупи яєць. Для відгодівлі гусей, свиней добрим кормом є просяне борошно у суміші з картоплею або іншими харчовими відходами. Відходи від переробки проса на пшоно, у складі яких є до 16 % білка та багато жиру, — цінний концентрований корм для тварин. Луску, яка за­лишається при виробництві пшона, використовують для виготов­лення комбікормів.

До цінних грубих кормів належить просяна солома, яка при зби­ранні проса на зерно зберігає зеленуватий стан, добре облистнена, має приємний запах і більш поживна, ніж солома інших культур. У 100 кг її міститься 50 корм. од. Добрим кормом є також полова, у 100 кг якої міститься 42 корм. од.

Просо в зеленому стані добре поїдається великою рогатою худо­бою, вівцями, тому його вирощують на зелений корм, сіно, для ви­пасання худоби. Проте випасати тварин слід обережно — відомі ви­падки їх отруєння.

Просо як скоростигла культура має певне агротехнічне значення: використовується як страхова культура для пересівання загиблої озимини, придатна для післяукісних та післяжнивних посівів, може використовуватись як покривна культура для багаторічних трав.

розміщують після озимих та ярих хлібів, зернобобових, гречки та інших культур. Воно добре виносить повторні посіви.

розміщують після озимих та ярих хлібів, зернобобових, гречки та інших культур. Воно добре виносить повторні посіви.

Використовує післядію добрив.

обробка грунту
така ж, як під просо.

Насіння сорго повинні бути кондиційні, великі. Перед посівом їх прогрівають на сонці і протруюють (як і кукурудзу). Висівають сорго в грунт, прогріту до 12-15 ° С пунктирним способом з міжряддями 60-70 см. Норма висіву - 10-14 кг / га. Передзбиральної густота стояння рослин в помірно вологих зонах - 60-160 тис / га, в посушливих умовах -40-60 тис / га.

Післяпосівне прикочування грунту, боронування до і після сходів, 2-3 міжрядні обробки і обприскування посівів гербіцидами проти бур'янів проводять приблизно так само, як на кукурудзі.

Сорго на сіно і зелений корм скошують косарками-плющилками КПС-5Г тощо до початку викидання, коли стебло ще не огрубів. Сорго добре відростає і в сприятливих умовах може давати до трьох укосів.

Зелена маса сорго містить глюкозид дуррін, який гідролізується в синильну кислоту і може викликати отруєння. Його міститься від 0,003 до 0,31%, сильно токсично сорго - при 0,1%. Токсичність дурріна зменшується при збільшенні вмісту Сахаров в рослинах. Тому до мінімуму знижується токсичність цукрового сорго (особливо токсичні молоді рослини венічного і зернового сорго).

При силосуванні і сушінні дуррін руйнується. Свіжоскошену зелену масу сорго (особливо отаву) не можна згодовувати худобі. Її необхідно добре пров'ялити.