Культура пшениця спельта (особливості вирощування та зберігання)

Пшениця спельта Рис.1
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Призначення культури: 
Система удобрень: 

Серед хлібних культур озима пшениця є однією з найвибагливіших до родючості грунту. Добрива підвищують її урожайність на всіх типах грунтів. На утворення 10ц зерна і відповідної кількості соломи пшениця забирає з грунту 30-40 кг азоту, 10-14кг фосфору, 18-25кг калію. Система удобрення пшениці складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки під час сівби та підживлень під час вегетації. В основному удобрені, яке вносять під основний обробіток грунту, використовують гній та гнойові компости (у Степу - 18-20т/га, Лісостепу - 25-30; Полісі - 30-35т/га) та 80-90% фосфорно-калійних добрив. Вищою є ефективність гною в зоні достатнього зволоження та після непарових попередників. Внесення гною під попередник і під озиму пшеницю безпосередньо забезпечує майже однаковий приріст урожайності. Добрі результати від внесення гною в поєднанні з мінеральними добривами в половинних нормах. По парових полях вища ефективність фосфорно-калійних добрив, по непарових - азотних. Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби (на 3-5см глибше і вбік від висіву насіння). Доза - P10-15; P10-15 K10-15, а на бідних дерново-підзолистих грунтах N10P15K15 . Азотні добрива використовують шляхом підживлень. Лише після гірших попередників та на бідних дерново-підзолистих грунтах доцільно під перепосівну культивацію вносити N25-30. Підживлення проводять у кілька строків в найбільш відповідальні фази розвитку рослин. Перше підживлення проводять способом розсівання гранульованої форми азотних добрив на початку весняного відростання рослин (другий етап органогенезу). Доза - N30-40 або 20-30% від розрахункової норми на вегетацію. Воно прискорює укорінення рослин, листкоутворення, загальну кущистість. Друге підживлення таким же способом проводять на початку виходу рослин в трубку (4 етап органогенезу) для підвищення продуктивної кущистості. Доза - 50% від норми азоту на вегетацію (40-60кг). Третє - від фази "флагового" листка і колосіння до початку формування зерна (7, 8, 9 етапи органогенезу) для підвищення озерненості колоса і виповненості зерна. Це підживлення більше, ніж попередні впливає на якість зерна. Використовують його або розсіюючи гранульовану форму азотного добрива, або обприскуючи посіви водним розчином азотних добрив. В останньому випадку слід використовувати сечовину (не більше як 20%- водний розчин), бо розчини аміачної селітри виявляють сенсибілізуючу гербіцидну дію і обпікають листки і інші органи рослин. Якщо вирощується сильний або цінний сорт і є можливість одержати сильне зерно, але проведених підживлень недостатньо, тоді проводять додаткове, понад розрахункових норм, якісне підживлення розчином сечовини або плаву при дозі азоту 25-35кг/га у фазі наливу зерна. Цим підживленням можна підвищити вміст білка на 1-2% і клейковини на 2-4% і більше. Перше підживлення ефективніше проводити прикореневим внесенням добрив на глибину 4-5см дисковими сівалками. В цьому випадку можна внести одночасно і фосфорно-калійні добрива, якщо з якоїсь причини не вся їх доза була внесена до сівби. Питання проведення 3-го підживлення спірне і до нині. Ефективність використання азоту з туків у цьому підживлені знижується. Тому його недоцільно проводити у зонах з недостатнім зволоженням та в роки з посушливою погодою в цей час. Отже в степових богарних районах усю розрахункову кількість добрив слід використати в першому, або першому і другому підживленнях, керуючись станом розвиненості посівів та враховуючи величину загальної норми азоту. Норми мінеральних добрив слід розраховувати за родючістю грунту та потребою елементів живлення на формування запланованої урожайності, використовуючи формулу: Д=(Уп•в-П23•К23-Д0•С0•К0):Км, де Д - норма азоту, фосфору або калію, кг/га; Уп - планована урожайність, ц/га; в - винос елемента живлення на 1ц зерна з відповідною кількістю соломи, кг/га; П23 - грунтові запаси доступної форми елемента живлення, які розраховуються за формулою: П23=h•n•A, де h - глибина розрахункового шару грунту, 20см; n - вміст в мг на 100г грунту елемента в грунті за картограмою або щойно зробленими аналізами, А - об`ємна маса грунту (щільність), г/см?. К23 - кофіціент засвоювання елемента живлення з грунтових запасів; До - доза внесення органічних добрив, т/га;. Со - вміст елемента живлення в 1т органічних добрив, кг/т; Ко - кофіцієнт використання елемента живлення з органічних добрив; Км - коефіцієнт використання елемента живлення з мінеральних добрив. (див. табл.) Показник N Р К Винос на 1ц зерна відповідною кількістю соломи, кг 3-4 0.9-1.4 1.8-3 Коефіцієнт використання із запасів грунту 0.20-0.35 0.08-0.18 0.10-0.22 Коефіцієнт використання з органічних добрив, внесених під пшеницю 0.20-0.35 0.30-0.50 0.50-0.70 Коефіцієнт використання з органічних добрив у післядії 0.15-0.25 0.10-0.15 0.10-0.15 Коефіцієнт використання з мінеральних добрив(пряма дія) 0.50-0.75 0.25-0.45 0.55-0.85 Те ж у післядії 0.05 0.10-0.15 0.20

Сівба: 

Для вирощування товарного зерна слід використовувати кондиційне насіння категорії Рн-1-3, яке має лабораторну схожість не нижчу 92%, чистоту не меншу 98%, силу росту більше 80%, масу 1000 зерен більше 40г. Важливо, щоб насіння було не лише добре очищене, а й розсортоване на фракції за величиною. Вирівняне насіння з меншою масою 1000 зерен забезпечує вищу урожайність, ніж невирівняне -з вищою масою 1000 зерен. З невирівняного насіння розвиваються різні за силою рослини. Слабкіші з них пригнічуються і гинуть взимку та під час весняно-літньої вегетації. До невирівняного насіння важко підібрати оптимальну глибину загортання, норму висіву. Насіння, вирощене в рік сівби, особливо в західних і північних регіонах, перед сівбою слід протягом 3-5 діб прогріти проти сонця для фізіологічного дозрівання, підвищення енергії проростання, сили росту і схожості. Не можна висівати не протруєне насіння. З ним передаються хвороби, які не можна знищити пізніше. Протруювати його треба не пізніше, як за 5 діб, а краще за 2-3 тижні до сівби. Кращий спосіб протруєння - інкрустування - покриття полімерною плівкою, до складу якої входять протруйники і можна додавати мікроелементи та фізіологічно активні речовини. У якості плівкоутворювачів рекомендовано брати 10-11 літрів на тонну насіння 0.2% водного розчину полівінілового спирту (ПВС), 0.5%-го водного розчину натрієвої солі карбоксиметилцелюлози (NаКМЦ), до яких додають рекомендовану дозу протруйника. При відсутності цих плівкоутворювачів можна використовувати РКД (4л РКД на 7л води), крохмальний клейстер, 0.1%-ий розчин ПВА та ін. Ефект інкрустування вищий тоді, коли насінина повністю вкрита захисною плівкою. Для досягнення цього важливо перед протруюванням насіння звільнити від пороху (пилу), а протруєння проводити на машинах ПС-30, ПС-10А, ПСШ-5, "Мобітокс-супер", КПС-10, КПС-40 або інших. В якості протруйника слід використовувати рекомендовані: байтан 19.5% з.п. (2кг/т.), бенлат 50% з.п. (2-3кг/т.), берет 050, 5% к.е (3л/т), вінціт, 5% к.е. (2л/т.), вітавакс, 75% з.п. (2.5-3.5кг/т), вітавакс 200, 75% з.п. (2-3кг/т), вітавакс 200 ФФ (2.5-3кг/т), дерозал, 50% к.е (1.5л/т) дивідент, 3% т.к.е.(2.0 л/т), колфучо супер, 20% в.с (3л/т), максим 025, 2.5% т.к.е. (2л/т), паноктин, 35% в.р. (2кг/т), паноктин тоталь, 32.5% т.к.е. (1.5-2л/т), преміс 25, 2.5% т.к.е. (1-2л/т), промет 400, 40% м.к.е. (2л/т), раксил, 2% з.п. (1.5кг/т), сітан, 40% з.п. (0.3кг/т), сумі-8, 2% з.п. (1.5-2кг/т), фенорам, 70% з.п. (2-3кг/т), фундазол, 50% з.п. (2-3кг/т). Не протруївши насіння не може, захистити рослини від твердої, порошистої і стеблової сажок, офіобольозної, гельмінтспоріозної, церкоспорельозної кореневих гнилей, альтернаріозу насіння, сніжної (фузаріозної) плісені, пліснявіння насіння. Добрі результати дає передпосівна обробка насіння стимулюючо-захисними речовинами витяжки із пророслого насіння пшениці. Насіння сортів схильних до вилягання перед сівбою можна обробити одночасно з протруюваням препаратом цикоцель, тур (2-3кг д. р. на 1 т насіння). Обробка цими препаратами спричиняє глибше залягання вузла кущення, але може знизити схожість насіння при недостачі вологи та глибокому загортанні. Сіяти пшеницю слід у такі строки, щоб до зими рослина сформувала добре розвинений вузол кущення і мала 2-4 пагони. На Поліссі це 5-15 вересня, у Лісостепу - 10-20 вересня, в Степу - 15-30 вересня, в Криму - 20 вересня-10жовтня. Після кращих попередників слід сіяти в другій половині оптимальних строків, після гірших - в першій. Сорти з високою енергією кущіння, як наприклад Миронівська 33, Поліська 90, Поліська 97, слід сіяти пізніше, ніж сорти з нижчою енергією кущіння. Кращий спосіб сівби - вузькорядний (міжряддя 7,5см) та звичайний рядковий (15см) сівалками СЗУ-3.6, СЗ-3.6 А, СЗ-5.4, СЗТ-3.6А, СЗП-8, СЗП -12, СЗП-16, а в посушливих районах, де можлива вітрова ерозія -стерньовими сівалками ЗСС-12, СЗС-6 по поверхневому або плоскорізному обробітку грунту. Щоб якісно виконувати операції по догляду за посівами, сіяти слід із залишенням технологічної колії, ширина якої установлюється залежно від набору машин для догляду за посівами. Особливу увагу слід приділяти регулюванню норм висіву та глибини загортання насіння. На норму висіву слід перевіряти кожний висівний апарат. Середніми нормами висіву насіння на Поліссі є 5-5.5 млн. схожих насінин на 1 га, в Лісостепу - 4-5млн., в Степу - 4-4.5млн. Це - орієнтовні норми. Їх уточнюють залежно від сорту, величини насіння, попередника, родючості, забур`янення поля, строку сівби тощо. Норми висіву збільшують при вирощувані низькорослих, скоростиглих, малокущистих стійких до вилягання сортів з еректоїдним типом листків, по гірших попередниках, на бідних грунтах з добрим вологозабезпеченням, із запізненням з сівбою. В протилежних випадках норми висіву знижують на 0.3-0.5 млн., або на 10-12%. Масову норму висіву (М, кг/га) розраховують, враховуючи поштучну (Н, млн./га), масу 1000 насінин (А, г), чистоту насіння (Ч, %) і лабораторну схожість (С, %) за формулою: М=104•H•A:C:Ч. Глибина загортання насіння на структурних грунтах легкого механічного складу при надійному зволожені - 4-5см. За посушливої погоди і на легких грунтах 5-6 см, а в зоні недостатнього зволоження її збільшують до 8см. На важких грунтах і в умовах перезволоження - зменшують до 3см.

Догляд: 

Якщо під час сівби стоїть суха погода, сівба проведена в недостатньо ущільнений грунт та за недостатньої вологості посівного шару, зразу після сівби поле слід закоткувати кільчасто-шпоровими котками . Максимальна урожайність пшениці досягається, коли на час збирання на кожному квадратному метрі посіву є 450-600 неуражених, добре розвинених продуктивних пагонів. Цієї мети досягають шляхом встановлення оптимальної норми висіву та здійснення заходів догляду за посівами, спрямованих на боротьбу з бур`янами, хворобами, шкідниками, виляганням посівів. Боротьба з бур`янами повинна максимально досягатись шляхом якісного обробітку грунту, а також встановленням оптимальних норм висіву і строків сівби. Якщо агротехнічні заходи виявляються недостатніми, то боротьбу з бур`янами завершають з допомогою гербіцидів. Найкращий строк застосування гербіцидів - фаза весняного кущіння. Зараз є гербіциди із більшим строком застосування. В посівах пшениці застосовують такі гербіциди. Проти однорічних двосім`ядольних бур`янів: агрітокс, 50%-й в.р. (1.4-2.3 л/га), базагран, 48%-й в.р. (2-4л/га), банвел 4С, 48%-й (0.15-0.5л/га), бюктрил-Д, 45%-й к.е. (1.5-1.75л/га), гранстар, 75%-й с.т.с.(20-25г/га), гроділ, 75%-й в.д.г. (20г/га), діален С, 40%-й в.р. (1.9-2.5 л/га), сатіс, 18%-й з.п.(100-150г/га), парднер, 22.5%-й к.е. (1-1.5л/га), сіс 67 Мексім, 66%-й в.р.(3-4.5 л/га), хармоні, 75%-й с.т.с. (40-65г/га); проти однорічних та деяких багаторічних двосім`ядольних - гліфоган, 48%-й в.р. (3л/га), 2.4Д-аміна сіль 82.5%-й в.р. (0.8-1.2л/га), дезормон,72%-й в.р. (0.8-1.4 л/га), дікопур Ф, 72%-й в.р. (0.8-1.2л/га), кросс, 16.4%-й в.р.(100-150 мл/га), лонтрел-300, 30%-й в.р. (0.16-0.66 л/га), метофен, 60%-й в.р. (1.3-1.7л/га), старане, 20%-й к.е. (0.75-1.0 л/га), фенагон, 42%-й к.е. (0.7-0.9 л/га), чісталан, 40% к.е. (0.75-1.0 л/га); проти однорічних двосім`ядольних та однорічних злакових: дікуран-форте, 80%-й з.п. (1.5-2.0 кг/га), дозанекс, 80%-й з.п. (3.0-5.0 кг/га), ковбой, 40%-й в.р. (125-190 мл/га), рейсер, 25%-й к.е. (1.0-2.0 л/га); проти однорічних злакових: ілоксан, 28.4 %-й к.е. (2.5-3л/га), пума-супер, 7,5%-й е.н.в. (0.8-1.0л/га).

Збирання: 

Озиму пшеницю краще збирати прямим комбайнуванням в перші дні повної стиглості і коли вологість зерна знизиться до 16-18%. Одночасно з обмолотом солому слід подрібнювати і вивозити з поля, або розсіювати по полю, якщо вона не буде використовуватися на корм худобі або на інші цілі. Якщо посіви полягли або забур`янені зеленими бур`янами, то слід застосовувати роздільне збирання: скосити посіви у валки, а після висихання, коли зерно досягне вологості 14-17%, обмолотити зерновими комбайнами з одночасним подрібненням і утилізацією соломи. Висота зрізу рослин при прямому комбайнуванні регулюється залежно від цілей використання соломи, стану ярусності стеблостою, а при роздільному залежно від висоти стеблостою. Неполеглі посіви скошують на висоті 15-20см, а при висоті стеблостою більше 110см - на висоті 20-27см щоб валок лежав на стерні. Полеглі посіви скошують під кутом проти полеглості на максимально можливому низькому зрізі. Обмолот слід проводити добре відрегульваними комбайнами. Використовують різні комбайни: "Лан", "Славутич", СК-5 А "Нива", СК-6 "Колос", Дон-1500, Домінатор, Джон Дір, Фіатагрі або інші.

Для розрахунків: 

Обробіток ґрунту практично не відрізняється від такого під озиму пшеницю або інші зернові культури. Оранку плугами або обробіток чизельними культиваторами на глибину 20 см бажано проводити за один-два тижні до висіву. Передпосівний обробіток слід проводити особливо якісно, оскільки висівають колоски, а не чисте зерно. Висівання доцільно проводити пневматичними сівалками — вони забезпечують кращу рівномірність. Оптимальна глибина висіву — 3–6 см, на легких ґрунтах висівна норма має бути вищою, оскільки невимолочене насіння потребує більшої кількості вологи для проростання. Таким чином, на гектар площі висівають 250–350 кг насіння. Для плівчастих пшениць оптимальні строки сівби — з кінця вересня до початку жовтня і навіть пізніше. Проте занадто пізній висів може призводити до зниження врожайності. Більша ширина міжрядь (15–20 см) у посіві спельти позитивно впливає на якісні показники зерна. Плівчасті пшениці мають високий коефіцієнт кущення. Проте збільшувати ширину міжрядь можна лише на чистих полях, інакше є загроза надмірного забур’янення посіву.

Вебінар "Шкідники і хвороби озимих зернових та заходи захисту від них."

пшениця спельта - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Реком. зона Урож. Якість Холодостійк. Стійк. осипання Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
Європа З, ВППС: 736736 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС)" (UA) 2015 С 5 тон/га 9 9 9
Аттергауер Дінкель З, ВППС: 14981498 - Пробстдорфер Заатцухт Гез.м.б.Х. енд КоКГ (AT) 2019 зерн С, Л, П С: 2.98 тон/га
Л: 5.4 тон/га
П: 4.75 тон/га
ф 8 8-9 6-8 7-8
Вишиванка білоцерківська З: 1097, 1635
ВППС, ВП: 1097, 27381097 - Бурденюк-Тарасевич Лариса Антонівна (UA)
1635 - Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (UA)
2738 - Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (UA)
2020 зерн С, Л, П С: 4.1 тон/га
Л: 5.46 тон/га
П: 5.17 тон/га
цін 7-8 4-9 3-7 5-7
Евріка З, ВППС, ВП: 1097, 16351097 - Бурденюк-Тарасевич Лариса Антонівна (UA)
1635 - Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (UA)
2020 зерн С, Л, П С: 3.63 тон/га
Л: 6.22 тон/га
П: 5.11 тон/га
ф 8-9 8-9 8 7-8
Золлернспелз З, ВППС: 20822082 - Зюдвестдойче Заатцухт ГмбХ і Ко. КГ 2017 зерн Л, П, С 7,5 тон/га 8 8 7
Зоря України З, ВППС: 736736 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС)" (UA) 2012 <=62,0 ц/га 8,8-9,0 8,7-9,0 8,2-8,4 <=8,7 висока
Мв Мартонголд З, ВППС, ВП: 25082508 - Сентре фор Агрікултурал Ресеарч, Хунгаріан Академі оф Сіенсес, Мартонвасар (HU) 2022 С, Л, П С: 118.1 кг/м2
Л: 120.9 кг/м2
П: 133.3 кг/м2
7-8 9 4-7 6-7

Пропозиції

Оф. виробник/заявник
Фотографія відсутня
Ціна не вказана
м.Київ
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Не вказано
Оф. виробник/заявник
Фотографія відсутня
Ціна не вказана
м.Київ
  • Репродукція посадкового матеріалу: Не вказано
  • Тип продукції: Не вказано