Культура редька олiйна (особливості вирощування та зберігання)

За скоростиглістю розрізняють літню і зимову редьку. Літня належить до однорічних культур, сорти її мають короткий період вегетації (40-50 днів), коренеплоди споживають влітку. Редька зимова - дворічна культура. Сорти її мають тривалий період вегетації (85-100 днів), коренеплоди використовують восени, зимою і навесні.

Редьку широко використовують як компонент багатьох страв, особливо для приготування салатів.

Добрими є ранні овочеві культури, рання картопля, бобові, озимі культури на зелений корм.
Не можна допускати посів після культур з родини хрестоцвітих.

Бажані - озимі на з/к.
Не бажані - хрестоцвітні

Орієнтовна норма внесення: суперфосфату 2,5-3,0 ц/га, калійної солі – 1,5-2 ц/га, амічної селітри – 1,5-2,0 ц/га.

Рихлення міжрядь, проріджування рослин в рядку, прополці і боротьбі проти шкідників. Після збирання попередника ґрунт злущують та орють на глибину 20-25 см.

Редьку літню висівають рано навесні. Спосіб сівби - широкорядний (30-45 см), широкосмуговий (ширина міжрядь 45 см, смуги - 5-12 см) або стрічковий (30+15+15+15; 45+15+15+15 см). Норма висіву насіння за широкорядного способу сівби становить 0,4-0,6 г/ м.кв., за широкосмугового і стрічкового - 0,6-1,0 г/м.кв.
Насіння загортають на глибину 0,5-1,5 см. Після сівби ґрунт ущільнюють. Догляд за рослинами такий самий, як за редискою.

Особливістю вирощування є те, що в рядках і смугах рослини проривають на відстані 4-5 см і в період вирощування міжряддя 2-3 рази розпушують.

Урожай редьки збирають за один або два прийоми, коли діаметр коренеплодів досягне 3-5 см. Відразу після вибирання на них обрізують листки, довгі корінці, сортують на товарні і нетоварні. Перші використовують за призначенням. Коренеплоди редьки літньої зберігаються краще, ніж редиски.

Зберігають в темних, холодних приміщеннях.